Громадський діяч Віталій Черняховський, який очолює «Форум порятунку Києва», відзначився своєю непримиренною боротьбою майже з усіма київськими мерами. Одна з його сутичок з Олександром Омельченком закінчилася дводенним перебуванням у камері попереднього ув’язнення. Не менш активно він протидіяв і Леоніду Черновецькому... Але з призначенням Олександра Попова першим заступником нинішнього мера, Черновецький і його «молода команда» відійшли на другий план. Тепер усі обговорюють де-юре другу, а де-факто першу людину в київській владі. Про роботу нових заступників київського мера і про можливу ліквідацію столичних районів йде мова в розмові з лідером «Форуму порятунку Києва».

-         Віталій, як Ви оцінюєте перші місяці роботи нових київських керівників?

Насправді у кращий бік мало що змінилося... Після майже трьох місяців роботи нової влади досі не представлено стратегічного вектору розвитку міста. Нічого не лише не помінялося в глобальному плані, а й риторика керівників столиці не змінилася.

-         А що Ви, власне, хотіли почути?

У першу чергу від нового першого заступника голови Київської міськдержадміністрації не прозвучало думки про необхідність введення мораторію на виділення землі під забудову. Протягом 2–3 років потрібно розбиратися з тим, що встигли нагородити до цього, а якщо продовжувати хаотично забудовувати, то це приведе нас у глухий кут. Також потрібно озвучити заборону на видачу дозволів на спорудження ларьків, кіосків, наметів, павільйонів, які спотворюють Київ. На мій погляд, треба не просто поміняти прізвища заступників Черновецького, а негайно переобрати Київського міського голову та усю Київраду, які штампують незаконні рішення.

-         Парламент призначив місцеві вибори на 31 жовтня нинішнього року, але в Києві вони не пройдуть, адже у 2008 році тут вже були дострокові вибори. Чи вистачить політичної волі у нинішньої коаліції проголосувати за постанову про призначення дострокових виборів у столиці?

Якщо серед киян невдоволення київською владою доросте до критичної точки і вони вийдуть з масовими акціями протесту під центральний офіс Партії регіонів на вулиці Липській, 10 і під Верховну Раду – коаліція буде змушена прийняти таку ухвалу. Тут головне – настрій киян, але поки пориву масового обурення не видно, хоча люди вже давно нарікають на безлад і бажають позитивних змін у столиці. Безумовно, киян дратує мер-градомучитель, і вони воліли б його переобрати, і якщо регіонали будуть з цим зволікати, то рейтинг цієї політичної сили в столиці впаде. Якщо буде тиск громадськості, і у Партії регіонів вистачить здорового глузду, то постанова про позачергові вибори в Києві буде проголосована.

-         Чому Ви упевнені, що переобрання столичної влади принесе зміни у кращий бік, адже дострокові вибори, ініційовані БЮТ у 2008 році, по суті ні до чого не призвели...

Тоді позачергові вибори мера і Київської міської ради підтримали багато громадських організацій, у тому числі наша. Що стосується неуспіху, то він був обумовлений поганим підбором кадрів в штабах БЮТ, а також відсутністю якісної контрпропаганди проти Черновецького і його команди. Вона була слабкою і непереконливою, тому Черновецького не вдалося «закидати шапками». До того ж на тих виборах у списках БЮТ були кандидати, які себе дискредитували, відповідно люди їм не повірили. А Черновецький тоді прийняв виклик і за допомогою адміністративного ресурсу і казенних грошей почав активно готуватися до майбутніх виборів і в результаті зміг пройти до Київради і навіть сформувати там більшість. Але це не знімає з порядку денного виборів як таких. Я вважаю, щоб якісно поміняти владу, вибори потрібно проводити кожні два роки. Тоді протягом шести років у всій країні вдасться оновити всі представницькі та виконавчі органи. Також потрібно посилити відповідальність посадових осіб, які приймають одноосібні рішення. Крім того, кожний депутат має нести персональну відповідальність за голосування у сесійній залі.

-         Відразу після Дня Незалежності, 25 серпня, Київрада провела позачергове засідання, на якому було прийнято рішення звернутися до Верховної Ради щодо внесення змін до Закону «Про столицю України – місто-герой Київ», щоб таким чином ліквідувати усі райони в місті. Віталій, по-Вашому, навіщо це потрібно?

Чесно кажучи, здригаюся, коли чую, що в своїй «обителі зла» збираються депутати Київради. Людям просто не дають можливості відпочити від неї. Ліквідувати райони в Києві свого часу хотів ще Олександр Омельченко, аби таким чином позбавити місто місцевого самоврядування. У 2001 році він скоротив кількість районів з 14 до 10, а перед виборами в 2006 році знову намагався скоротити їх уже до 7. Мер Леонід Черновецький також виявляв бажання провести скорочення районів. Я хотів би відзначити, що останні дослідження Центру ім. О. Разумкова говорять про те, що рівень довіри до влади зменшився. Це стосується Верховної Ради, Кабінету Міністрів і самого Президента. До окремих політиків таких, як Микола Азаров та Володимир Литвин, рівень довіри також знизився. Люди як зводили кінці з кінцями, так ледве й зводять, через це у народу немає бажання голосувати за Партію регіонів. Думаю, регіонали розуміють, що на місцевих виборах вони не отримають ніякої більшості, не зможуть обрати своїх голів райрад, тому й вибори в районах вирішили не проводити зовсім. Але насправді приймати рішення – бути в столиці районам чи ні – повинні самі кияни. Для цього є референдум. До речі, 16 листопада 2008 року з ініціативи Шевченківської районної ради в цьому районі такий референдум пройшов, і жителі висловилися категорично проти ліквідації району. По-моєму, цим все і сказано, але «регіонали» вирішили протягнути потрібне рішення через чорний хід, тобто Верховну Раду, яка внесенням змін до Закону «Про столицю України – місто-герой Київ» може ліквідувати столичні райони. Я вважаю, якщо є проблеми з діяльністю районних рад, то вирішувати їх потрібно виключно шляхом переобрання. Як відомо, мер може ставити питання про дострокове припинення повноважень райрад і про нові вибори.

-         Депутати Київради, які виступають за ліквідацію районів, аргументують своє рішення економією казенних грошей на утримання депутатів і чиновників...

Їхня мотивація нікуди не годиться, вона абсолютно надумана з погляду економії бюджетних коштів.

Якби влада припинила займатися розкраданням грошей киян шляхом реалізації сумнівних схем, приватизації за безцінь комунального майна, дерибану землі – бюджет став би більше нинішнього разів у десять. Ми маємо величезні претензії до районних депутатів, але це не привід їх розпускати взагалі, адже районна рада – це місце, де людина може звернутися до свого депутата. Якщо його ліквідувати, то куди піде житель конкретного району? У Київраду?

Депутати там настільки бояться своїх виборців, що на підступах до сесійної зали поставили чотири рівня охорони! Простій людині пробитися туди нереально! У кожному з десяти районів Києва проживають від 139 тис. до 355 тис. чоловік. Це, фактично, цілі міста, а райради – повноцінні органи місцевого самоврядування. І абсолютно неприйнятно, щоб їх так самоправно знищували.

-         Віталій, як бути, коли Верховна Рада підтримає ліквідацію столичних районів?

Якщо це рішення, не дай Бог, буде схвалено парламентом – усім треба об’єднатися з метою не допустити набуття його чинності. Треба подавати в суди і таким чином заблокувати ліквідацію столичних районів. Я вважаю, що остаточно зняти політичні спекуляції з цього приводу можна, передавши всі питання створення та ліквідації районів у містах до компетенції виключно Верховної Ради. Для цього необхідно внести відповідні зміни до п. 29 ст. 85 Конституції, Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» і Закон «Про столицю України – місто-герой Київ». Було б правильно, якщо райони могли бути ліквідовані тільки за результатом місцевого референдуму, і лише після цього таке рішення схвалювалося парламентом.