Покращення життя Ірпінська влада розпочала з себе

Саме такий висновок випливає з підсумку засідання одинадцятої сесії Ірпіньради, на якій з-поміж інших питань порядку денного розглянули зміни до міського бюджету. Депутати розподілити дев’ять з лишком мільйонів гривень, що надійшли до міської скарбниці за продаж Ірпінських земель. З них три мільйони «народні обранці» спрямували на ремонт приміщення Ірпінського виконкому по вул. Шевченка, 2-а, в якому, зокрема, проходять сесії міськради.

Спочатку розписували кошти на ремонти доріг – називалися різні суми, найбільша з них – 299 тисяч гривень. Переважно ремонти стосувалися ділянок вулиць у центрі міста. Приємним винятком з цього переліку можна назвати хіба що ремонт дороги через Стоянку та вулиці Паризької Комуни, оскільки вони в такому стані, що скоро по них можна буде їздити тільки на танках.

У плані ремонтів Ірпінських доріг з року в рік, з п’ятирічки в п’ятирічку проглядається невтішна картина. Кожна влада спочатку невтомно бореться зі своїми попередниками, а потім завзято повторює їхні помилки. Годі дивуватися – адже для обізнаних з «кухнею» місцевого самоврядування не секрет, що всілякі ремонти – це найкращий і найпоширеніший спосіб «відмивання» бюджетних коштів шляхом корупційних схем у вигляді «відкатів». Свого роду підтвердженням цього стала передача на баланс «Укравтодору» частини вулиці Карла Маркса (від вулиці Пушкінської до Податкового університету), де справді треба витратити чималі кошти на ремонт – відтак Ірпінській владі займатися цим ремонтом виявилося нецікаво. Інша справа реконструкція фонтану перед виконкомом – така вже «необхідна», що на неї депутати виділили 298 тисяч.

З огляду на це подумалося, що непогано було б й Ірпінський виконком разом з фонтаном передати на чийсь баланс, скажімо Партії Регіонів, і в такий спосіб зекономити місту бюджетні кошти. Адже три мільйони гривень ні на якій Ірпінській дорозі не валяються.

За три мільйони можна збудувати 30 однокімнатних квартир, або ж звести новий виконком, якщо замовити нормальним приватним забудовникам. А ті, що будують житло барачного типу неподалік залізничного переїзду (між вулицями Полтавською та Котляревського) – за три мільйони і два виконкоми змогли б спорудити, при цьому ще й собі один мільйон залишити.

Знаково, що під час голосування за згаданий розподіл бюджетних коштів з 27 зареєстрованих депутатів ніхто не був «проти» чи «утримався». Хіба опускаючи очі червоніли деякі «народні обранці» наче в передчутті, що невдовзі, як кажуть люди, «позеленіють» – у доларовому розумінні. Тож ніхто й не писнув – зміни до бюджету Ірпеня пройшли легко під загальний «одобрямс». Не заперечила такому розподілу народних коштів ніяка опозиція. Промовчали й ті депутати, що на одній з попередніх сесій називали дії своїх колег з провладної більшості «чистим криміналом» (тоді йшлося про продаж землі забудовникам за ціною 57 грн. за метр квадратний, що менше своєї ж базової оцінки – 160 грн.).

Потім на цій же сесії безплатно віддали компанії «Київобленерго» трансформаторну підстанцію по вул. Жовтневій, 129-а. Виникає логічне запитання: з якого це дива такий подарунок балансовою вартістю 87 тисяч гривень зроблено приватній комерційній структурі? Можна подумати, що вона безплатно електроенергію ірпінчанам постачає? Але ж ні – знімає плату по повній програмі. Мені можуть заперечити: мовляв, трансформаторна підстанція – це не парафія влади – тож віддали об’єкт за профільним принципом. На це можу зауважити, що й засоби масової інформації – також не парафія влади. Відтак, вношу пропозицію – безоплатно передати мені як приватному підприємцю (займаюся виданням газет) майно редакції «Ірпінського вісника». Все одно в місцевої влади не вистачає вміння ним керувати. Промовисте свідчення чого можна було спостерігати на звітному пленарному засіданні. «Тут є наша преса?», – у фіналі сесії запитав у присутніх в залі міський голова Володимир Скаржинський. «А в ответ – тишина…», – стали йому відповіддю слова з відомої пісні.

Олександр НАКАЗНЕНКО,

видавець і редактор газети «Зоря Приірпіння»