Сповзання Віктора Януковича під Володимира Путіна, скріплене 15-мільярдним рятувальним траншем, виводить на арену підзабутого та постарілого «героя» минулого десятиліття – Віктора Медведчука.

Колись про взаємну ненависть Медведчука та Януковича, яка сягала корінням протистояння «Динамо» та «Шахтаря», складали легенди аж до вигаданої історії про те, що екс-прем'єр одного разу побив екс-главу адміністрації президента. Сьогодні це – одна команда. Медведчук регулярно навідується до Межигір'я, а його політтехнологи на кшталт Михайла Погребінського увійшли до антикризового штабу Януковича.

У розпал ЄвроМайдану непоміченою залишилася заява Погребинського про те, що Савік Шустер має бути вигнаний з найбільш рейтингового телеканалу. «Такие люди не должны контролировать такой сильный информационный ресурс», – заявив політтехнолог, причетний до написання темників у 2004 році. Менше ніж за місяць на «Інтері» справді змінилася влада, а програма Шустера тепер або повністю зникне з телеканалу, або різко змінить формат.

Тим часом сам Шустер напередодні нового року побував на ефірі «Громадського телебачення», де виголосив багато сенсаційних заяв. Але серед зливи викриттів загубилося одне його повідомлення – Шустер озвучий так звану «дорожню карту влади» на найближчі місяці. Окрім а) закручування гайок в телепросторі, вона передбачає б) скасування безвізового режиму для громадян Євросоюзу, США та Канади, а також в) запровадження аналогу російського закону про «іноземних агентів», якими стануть неурядові організації, що підтримуються західними фондами.

У такий чисто кремлівський спосіб «штаб Медведчук» планує обмежити доступ західних спостерігачів як на ЄвроМайдан, так і на вибори 2015 року, а також обрізати фінансування українським організаціям, що мобілізують громадськість для стримування Януковича.

Найближчі місяці ми дедалі сильніше відчуємо ноу-хау, привнесені Медведчуком. І якщо він не отримає формальну посаду у владі – хоча умовою Путіна могло бути працевлаштування свого кума – Медведчук все одно буде одним зі сценаристів 2015 року. Кремль хоче бачити, як витрачаються його гроші. Це – частина з неофіційного пакету домовленостей, якими супроводжувалося вливання рятівної ін'єкції режиму Януковича.

Немає сенсу описувати, що з себе являє Медведчук. Краще подивіться відео 15-річної давнини, яке я днями розшукав – це програма «Епіцентр» на каналі 1+1 за участі тодішнього віце-спікера парламенту і лідера знищеної ним партії СДПУ (о): http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/52cf677872614/

Саме тут Медведчук був відвертий як ніколи. Він щиро зізнається, що хоче бути спадкоємцем Леоніда Кучми на посаді президента – лише подивіться на його самовдоволене обличчя в цей момент. Щоправда, додає, що оцінку політику мають ставити на виборах – було би гарно, якби він згадав про ці свої слова сьогодні, адже громадяни України відправили Медведчука на політичне кладовище ще у 2006 році, коли його список набрав 1,01 відсоток – стільки ж, скільки в 2012 отримала відверта буфонада на чолі з Олегом Ляшком.

Інший ролик – як Медведчук так само щиро і самовпевнено розповідає, що виступає за запровадження олігархії в Україні. Власне, нинішнє становище України є прямим наслідком імплементації улюбленої ідеології Медведчука.

Ну а в якості бонусу – словесний поєдинок Медведчука з Георгієм Гонгадзе, де нинішній агент Москви був змушений непереконливо викручуватися після запитань журналіста, який в декілька фраз розкрив подвійне дно і подвійну мораль Медведчука.

Сьогодні все це забулося. І, програвши змагання за прямий мандат від виборця, Медведчук повертається до влади – тепер через задні двері, відкриті для нього відмичкою Кремля.