На початку квітня цього року представниками НАН України вперше була поширена інформація про те, що дві земельні ділянки на півдні Києві, що належать НАНУ, сумарною площею 4.4 га було віддано під забудову одночасно двом різним організаціям. 

З однієї сторони, постановою № 280 від 27.10.2006  Бюро президії НАН України  передало ці землі ТОВ "Діола", при цьому 11% житла після закінчення будівництва мало бути віддано НАН України. Ця постанова підписана Президентом НАН України Патоном Б.Є і першим віце-президентом Шпаком А.П.  

З іншого боку, існує лист того ж таки Бориса Євгеновича Патона до Київського міського голови, тоді ще Омельченка О.О., з проханням «з метою більш раціонального використання земель» передати ті ж самі ділянки ТОВ "Компанія "Новий Дім"" та ТОВ «Конкорд-К» для будівництва – без будь-яких "матеріальних чи будь-яких інших претензій". Про події, викликані таким незбігом у документах, вперше повідомила у квітні Неофіційна газета (gazeta.univ.kiev.ua).

За роз’ясненнями того, що насправді відбувається, автор звернувся до голови профспілкового комітету Інституту теоретичної фізики Національної академії України (ІТФ НАНУ), провідного наукового співробітника НАНУ Єрмакова Володимира Миколайовича.

Суть «забудованого» питання

За словами пана Єрмакова, насправді ці ділянки вже давно були відведені під будівництво житла для науковців. Інститут ТФ мав вирішити житлову проблему на багато років наперед, побудувавши житло на цій території. Ця територія зараз вільна. Академія наук потрапила до лещат: території віддаються під тиском уряду. До лютого цього року було точно відомо, що на цих землях будуватиме «Діола», а до початку березня уряд натиснув, і НАНУ фактично відмовилася від уже укладеного договору.

За оцінками пана Єрмакова, фірма "Діола", у випадку підписання договору на забудову, який був запропонований Інституту ТФ Президією НАНУ, мала можливість досить просто залишити науковців без квартир. За цим договором вони могли втратити землю без жодної компенсації. Тому необхідно було внести до договору кілька додаткових пунктів. Що й було зроблено. Після того, як такі пункти вносяться, ухилитися забудовнику від виконання домовленостей стає значно важче.

Вилучення земельних ділянок відбулося після внесення поправок до договору. Звідси пан Єрмаков робить висновок, що ведеться не зовсім чиста гра. Це продовжується і понині.

Інституту запропонували наступне: ІТФ не чіпає ці ділянки, а новим інвесторам дається змога будувати на цій території. Планується здати її в оренду на 15 років – у сьогоднішній ситуації це означає довічно.

Відразу виникла пропозиція щодо владнання конфлікту – якщо ІТФ відмовляється від цих ділянок, 11000 кв м будинку, що буде побудовано на його території (порядку 11 відсотків їх території, або 20 однокімнатних квартир), будуть передані НАН України.

Для того, щоб побудувати такий будинок, як хоче НАНУ, потрібно 3 га території. Але зараз фактично в обмін на 20 квартир у нових будинках НАНУ віддає 7 чи 8 га землі. Якби справа була вирішена так, як планувалося з самого початку, Інститут отримав би не 20, а 50 квартир. Проблема забезпечення житлом молодих спеціалістів була б вирішена наперед: науковці отримували б службові приміщення для проживання з правом подальшого викупу.

Компанії «Новий дім» і «Конкорд-К» прагнуть укласти договори з НАНУ. Однак землі ці вже вилучила Київрада. Нема законних прав і підстав, щоб дані компанії володіли 10 процентами від збудованого житла. Єдиний прийнятний варіант виходу з ситуації – це скасування рішення Київради  про відведення цих ділянок і укладання з НАНУ контракту, як з «Діолою», - і тоді НАНУ віддає під забудову ці землі.

Зараз ці фірми мають справу з Київрадою. НАНУ вони нічим не зобов’язані. Факт той, що у випадку побудови будинків за контрактом з ТОВ «Діола» це буде законна власність НАНУ. Позитиви цього наступні. Оскільки молоді спеціалісти не можуть купити квартиру, їх матимуть змогу селити в новозбудованих квартирах. Вони платитимуть тільки за проживання й технічне обслуговування, а гроші зможуть накопичувати. Взагалі, усі країни мають службові приміщення для науковців. Людина має право викупити цю квартиру – навіть через 20-30 років.

Академія наук отримала в цьому році 30 млн. Залишилося обрати фірму-забудовника, взяти свій пай і забудовувати. А це означає, що у  власність НАНУ перейшло б мінімум 50 відсотків від збудованого житла. Чому так не робиться? Чому НАНУ віддає ці території?

Причина, на думку пана Єрмакова, - Академія наук не вписується в сучасний стан речей. Вона була створена тоді, коли не було в державі ринкової економіки.

Науковий продукт насправді – це товар. Нема смислу виготовляти щось, якщо це не продасться.

Українські академіки не можуть виготовити наук продукт як товар. Процесу виготовлення наукового продукту Академія наук так і не створила. 1,5 млрд тратиться нині не забезпечення НАНУ, а результату немає. Можна провести аналогію – у ХІХ ст. подібним чином відбувалася конкуренція між поміщиком і фермером. Фермер витісняє поміщика з ринкового простору саме тому, що поміщик нездатний заробляти гроші і починає землі, які йому належать, просто продавати. Хто такий зараз цей «поміщик»? Академія наук України. Конкуренція їй зараз не потрібна, а корумпованість держави не дає можливість розвинутися науці.

НАНУ збільшили в 2007 р. фінансування на 400 млн, але при цьому негласно мається на увазі, що Академія віддасть за це власну землю. Пан Єрмаков стверджує, що це корупційна схема, бо землі, які сподобалися забудовникам, у НАНУ просто відбирають.

Президія НАНУ, таким чином, не на стороні молодих учених, а на стороні тих, хто забирає землі за допомогою корупційних схем. Зараз бізнесмени і можновладці шукають варіанти залагодження цієї справи. Лейтмотив усіх їхніх дій - «не лізьте, не піднімайте шум!».

Цікавий нюанс: за словами В.Єрмакова, «Новий дім» і «Конкорд-К» – фірми, що мають донецьке коріння.

За словами В.Єрмакова, якщо свідомі науковці перестануть воювати, тобто дадуть можливість побудувати на території НАНУ будинок, який хоче бувати наразі «Діола», 3 га території НАНУ також заберуть. Загалом у НАНУ заберуть під забудову 7,5 га, у тому числі парк перед Інститутом ТФ.

Останні події довкола земель НАНУ

Результатом зібрання студентів та молодих співробітників інституту біля Президії НАНУ була зустріч з президентом НАНУ Б.Є.Патоном. Організована вона була головою Профспілки працівників НАНУ А.І. Широковим. На зустрічі були присутні також віце-президент НАНУ А.П. Шпак та директор ІТФ А.Г. Загородній Виявилося, що вилучені земельні ділянки фактично мали два різних призначення. З однієї сторони Академія наук дала добро на будівництво житла через фірму "Діола", а з іншої сторони - від цієї землі відмовляється. Було прийнято рішення про створення комісії, щоб розібратися в цій ситуації.

Від ІТФ був присутній заступник директора ІТФ М.І.Глушко, а від профспілки – А.І.Широков. На комісії розглядалося це питання, але ні до чого конкретного не договорилися. Тоді Широков запропонував ідею: у власності НАНУ - дві земельні ділянки, тож нехай на одній ділянці будує "Діола", а  на другій - "Конкорд-К" або "Новий Дім", залежно від того, як домовляться. В принципі, це прийнятний варіант – науковці одну ділянку віддають, а на іншій будують, і отримують таку ж саму сумарну квартирну площу. Проте насправді ця ідея має свій “підводний камінь”.

Проблема в тому, що через Київраду вже відбулось відчуження землі.  І тепер, після відчуження, НАНУ вже юридично не має ніякого права на цю землю. Тому фірми  "Новий Дім" і "Конкорд-К", які хочуть там будувати, можуть підписувати з Академією наук які завгодно договори, але ці папери не матимуть ніякої юридичної сили. І за порушення договору вони не нестимуть ніякої відповідальності. Вони можуть нічого не дати НАНУ, і науковці вже не мають ніяких юридичних підстав вимагати щось від них.

Результатом роботи комісії була пропозиція зробити більш розширену комісію за участю всіх зацікавлених сторін. Тобто запросити представників "Діоли", "Конкорд-К", "Нового Дому". Пана Єрмакова теж нібито збираються запросити. Комісія має всебічно розглянути це питання. Але уже пройшло більше ніж два місяці, але ніякого зсуву немає. Комісія не збиралась. 

Рецепти вирішення проблеми

Для того, щоб укласти будь-який юридично правильний договір з забудовниками, необхідно перш за все повернути   Академії  наук землю. Тобто провести процедуру відзиву рішення Київради про відчуження землі. Це клопітка і неприємна справа. Існує також інший варіант - що фірма, скажімо “Конкорд-К” або “Новий Дім”, віддає  долю Академії (це приблизно 10 однокімнатних квартир) відразу перед будівництвом. Таким чином, конфлікт вичерпується і не потрібно проводити повернення земельних ділянок. Для НАНУ не суттєво, в якому районі Києва будуть ці квартири, але вони повинні бути надані перед забудовою. Але забудовники на таке не йдуть, і це вже - інформація до роздумів.

     Є інший варіант розв’язання конфлікту. Проблема в тому, що ІТФ потрібно юридично закріпити права на цю територію, одержати документ, який мав би юридичну силу. Найкраще це оформити через суд. Ідея через суд отримати документ, який підтверджував би права ІТФ на квартири, які з’являться в результаті забудови, ще розробляється. В цьому випадку документ буде мати юридичну силу і домовленості повинні виконуватися. А той варіант, який пропонують науковцям - це просто безвідповідальне їх обдурення.

На думку пана Єрмакова, найбільш прийнятний варіант - коли Інституту теоретичної фізики надають квартири перед забудовою. Це найпростіший розв’язок проблеми. Якщо фірми-забудовники є серйозними організаціями, то для них це не повинно становити проблеми.

При такому розкладі науковці відразу погоджуються на забудову. В протилежному разі у забудовників можуть виникнути проблеми. Зокрема, це узгодження заїзду на територію забудови через територію, яка відноситься до інституту, та меж землекористування. Однак саме тут забудовники можуть застосовувати проти науковців не зовсім “інтелігентні” методи. Справа в тому, говорить В.Єрмаков, що «у нас усі комерційні організації мають досить значну ступень криміналізації».

Справді чиста гра – це тоді, коли Інституту надаються квартири до початку забудови. Якщо цього не робиться, то це означає велику імовірність, що науковців просто хочуть «кинути».

 Тобто для виходу із ситуації є два варіанти: або подати в суд, щоб назад повернути землю, що належить НАНУ, або забудовники повинні віддати ці квартири.

Загальний підсумок. Перспективи української науки

Подібні корупційні схеми наразі приховані. Якщо ви хочете боротися з таким станом справ, ви маєте боротися з урядом, з корупцією в уряді.

Академія наук здає територію, щоб у цьому статусі продовжити своє існування. Ця територія, однак, скоро закінчиться. Академіки при владі бояться, що Є.Б.Патон піде з посади, і немає людини, яка б і надалі на такі речі йшла. А в такому разі саме існування НАНУ стане недоцільним. НАНУ в такому стані, як вона є, не інтегрована в суспільство. Уряд не ставить задачі, які б Академія наук розв’язувала. Завдання науки в ринковому суспільстві – виграти конкуренцію. Виграє та організація, яка робить якіснішу продукцію.

У нас чиновники видають указ, і один з конкурентів виграє. Корумпованість нашої держави не дає можливості науці розвинутися. На наукову продукцію немає попиту.

НАНУ може випускати якісний науковий продукт, але треба змінювати саму систему управління Академією. Ставити інші пріоритети ставити, задачі, ставити на посади інших людей. Вони живуть «по старинке». Сама НАНУ хвора, вона не може справитися з тими обов’язками, які на них покладені.

Яскравий приклад такої неспроможності – історія з землями Інституту теоретичної фізики.

Олег Андрос

Інтерв’ю Володимира Єрмакова. Частина 2. «Приватновласницький» бум у Феофанії

Другим блоком інтерв’ю стали думки пана Єрмакова про ситуацію довкола земель, прилеглих до «спірних» територій НАНУ.

Трохи передісторії. Починаючи з квітня 2004 року, розпочалась громадська кампанія проти вирубки, реконструкції і забудови маєтками держслужбовців заповідного парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія» у Києві. Кампанія вважається однією з найбільших поразок київської природоохоронної громадськості. Головною проблемою виявилось те, що, будучи диким кількасотрічним лісом, «Феофанія» має статус парку. І, незважаючи на заповідний статус, при наявності низки дозволів (які були швидко оформлені), тут можлива реконструкція. Під виглядом такої реконструкції і було знищено біля 3000 дубів віком до 300 років, які неофіційним шляхом пішли на продаж. Знаючи, скільки коштує куб деревини дуба, можна уявити прибуток від продажу трьох тисяч стовбурів старезних дубів. Про те, що дуби сприймалися самими «реконструкторами» як «ділова деревина», ті стверджували відкрито і поводилися з деревами відповідним чином.

Пан Єрмаков додав низку фактів до вищевикладеного. Наприклад, земельні махінації навколо Феофанії, як виявилося, тривають і досі.

Довкола Феофанії існує охоронна зона, де можна будувати будинки не вище 9 поверхів (до цієї зони входить частина вулиці Метрологічної). Це, однак, не забороняє особам, що себе не афішують, будувати в ній особняки. Як здобувається земля під ці особняки – читайте тут.

З початку робіт – 2004-2005 рр. – у «реконструкцію» Феофанії було вкладено 80 млн грн. Половину робіт було виконано, половину – не встигли. Натомість виросло ціле котеджне містечко для «спеціальних персон» просто у заповідному лісі. Зараз між ними та монастирем збереглося урочище Феофанія, де стараннями ще попереднього уряду Януковича з’явився парк на зразок Єлисейських полів. А «спецперсони» тепер фотографуються на фоні монастиря, не покидаючи власних «домівок». І відвідують знамениті феофанівські джерела, що містять багато срібла.

Пан Єрмаков задає логічне питання: ці будівельні роботи робляться для кого? Кому належать дачі?

Дачі почали будуватися по вул. Метрологічній. Зараз довкола них ставлять паркани і остаточно віддають територію лісу під забудову. І це в «постпомаранчевій» країні, де уряд урочисто обіцяв ще у 2005 р. припинити беззаконня, що діялося на цих землях.

Висновок науковця: Феофанію вже віддали в приватну власність. 160 млн грн. – ціна облаштування цієї території, яку сплачує уряд України. Після нього ці «облагороджені» землі переходять в приватні руки і на них заробляють гроші. Вже обладнано один контрольно-пропускний пункт, і за певні гроші (20-30 грн) ви можете прийти погуляти – на «заповідну» територію.

Територію Феофанії обгородили високим залізним парканом. За словами пана Єрмакова, три погонні метри паркану коштують 1000 грн. Існують кадастрові плани місцевості, доступні членам НАНУ, в яких зазначено, що власники будинків на цій території - фізичні особи. Адреси дач – провулок Феофанівський (18,. 25, 40, 38, 41, 45...). І рахунок нових «будиночків» іде в бік зростання. Тут раніше жили прості люди, а зараз їх хочуть виселити «бізнесмени»-можновладці.

І уся ця забудова виконується за державні кошти. Ці гроші пройшли через НАНУ цільовим способом. «Впорядкування» території іде в комплексі з науковими розробками.

Чому так?

Схема насправді наступна. Якщо уряд робить прямі капіталовкладення в побудову дач і облаштування території, обов’язково перевіряють цільове призначення коштів. Якщо гроші вкладаються через НАНУ, це називається «впорядкуванням території заповідника», побудовою парку тощо. Тобто підбирається будь-яке непряме формулювання. З багатьох робіт, які робили подібним чином, відзвітували як за наукову розробку. Яка втілювалася практично на території Феофанії.

Коли Ющенко став президентом, було дещо незрозуміло, як вчинити з заповідником Феофанія, бо Януковичем там планувалося розмістити президентську резиденцію. Але цей проект відпав, і землі тишком-нишком перейшли у власність високоповажних членів БЮТ і «Нашої України». Таким чином, зараз більшість території одного з найцінніших заповідників Києва - приватна власність.