«Тема України була не першою і не головною на цьому саміті. Господар саміту, Китай, намагався максимально піти від політичних проблем, що загострюють порядок денний саміту, і зосереджувався на геоекономіці, на макроекономічній проблематиці, на світових ринках. Безумовно, цей саміт не став для України знаковою подією, що впливає на ситуацію на Донбасі і в Криму», – визнав експерт.

Разом з тим він звернув увагу на ряд важливих подій і заяв щодо українського питання, пов'язаних із самітом. «По-перше, давайте згадаємо спільну заяву Меркель і Олланда напередодні саміту з приводу переваг «нормандського» формату.

По-друге, передбачувана зустріч «трійки мінус Україна» не відбулася і не могла відбутися через позиції в тому числі лідерів Франції та Німеччини. Це теж багато про що говорить.

По-третє, слід звернути увагу на спільну заяву Терези Мей (прем'єр-міністра Великої Британії – ред.) і Барака Обами про підтримку позиції України». Крім того, після зустрічі з президентом Росії Олланд заявляв про необхідність продовження «нормандського» формату.

«Усі ці моменти складаються у своєрідну мозаїку, яка, власне, і показує нам цю ситуацію навколо України», – зауважив Пашков.

За його оцінками, «відгомонів» саміту слід очікувати в ході подальших домовленостей на двосторонньому рівні. «У першу чергу, це стосується «нормандського» формату і подальшої дискусії в рамках ОБСЄ», – сказав він.