Донька військовослужбовця 50-річного Юрія Барашенка з села Маньківка Бершадського району збирає докази, що її батько не самогубець.

«Дуже багато неясностей. Побратими неохоче говорять. Вже пройшло 9 місяців, а розслідування досі не закінчилося. За 15 хвилин до смерті батька говорила з ним по телефону. Не відчула тривоги в голосі. Казав, виникли труднощі, які треба вирішити. Тоді сказав: «Давай, Вікусік, трохи пізніше поговоримо. Збираюсь у штаб. Треба йти пішки, бо немає водія», – говорить донька загиблого Вікторія Коломієць.

Чоловіка знайшли торік 3 серпня з 5 вогнепальними пораненнями в голову та шию поблизу міста Попасна Луганщини. На звук пострілів прибігли його побратими і побачили його у крові.

У штабі згодом заявили, що чоловік або покінчив життя самогубством, або необережно поводився зі зброєю.

Судмедексперт написав у висновку, що загиблий міг сам вистрілити собі у шию та скроню 5 разів.

«Я навіть слухати це не стала. Ніхто не вірить, що міг на себе накласти руки. До мобілізації батько 20 років викладав фізкультуру та військову підготовку і прекрасно знав як поводитися зі зброєю», – зазначає Вікторія. – Через 4 місяці після його смерті дзвоню начальнику штабу. Він обіцяв надати документи по розслідуванню якомога швидше, бо ж не знаю обставин загибелі. А він: «Чого ти мені дзвониш. Задовбала. Псуєш мені настрій та душевний стан. Це війна».

Односельці теж не вірять у самогубство чоловіка. Зібрали 2 тисячі підписів аби справедливо розслідували справу, а родині надали статус сім'ї загиблого військовослужбовця. Подали звернення до прокуратури та військової прокуратури.

«На 6 серпня хотів встигнути приїхати додому, бо в мами день народження. А вийшло, що його в цей день поховали», – додає жінка.

Судмедексперт Бершадського району Маіс Сологуб категорично заперечує самогубство чи необережне поводження зі зброєю.

«Чоловік не міг вистрілити у себе 5 разів. Дослідив документи, де визначено, що це була одна коротка черга впритул. При пострілі автомат взагалі вибивається з рук. Могло б бути лише одне поранення, – каже Маіс Сологуб. – Під час пострілу автомат рухається в руках. Чим він буде міцніше затиснутий, тим менший розкид набоїв. Єдиний спосіб сісти на пеньок чи лаву. Уперти прикладом у землю насадити голову на дуло. Нажати на спусковий гачок. За півсекунди всі 5 куль злетять до верху. Куля автомата руйнівна, йому б розірвало голову. Тоді питання, звідки взялися бокові отвори в тілі. А він би не втримав споряджений автомат з боку на витягнутій руці. Рівноваги не буде».

Юрій Барашенко служив у 59-му мотопіхотному батальйоні. Мобілізували 22 квітня 15-го року. Демобілізували 29 липня і 4 дні прострочував службу.

На фото: таємниче загиблий Юрій Барашенко