Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. У пік весняного й осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Чи є така звичка тисяч українців нормою? Чи не завдається спалюванням рослинних залишків шкода людям і довкіллю?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика й надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, здатний викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа й оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзилліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як, наприклад, сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворювальні мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються до ґрунту. При згорянні ж утворюється зола. Попри поширену думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

Знищення природної  листяної  підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, у свою чергу, до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.

Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і на довго зависати в повітрі. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу з палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з палами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є й інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них вищим органам – у житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком. У такому випадку значно корисніше посилатись на рішення самих місцевих органів.

Якщо скарга не задоволена, слід скаржитись на місцеві органи влади, що її не задовольнили в Державну екологічну інспекцію, пожежну службу, міській санітарно-епідеміологічній службі і в прокурату.

Про пали місцевими жителями корисніше повідомляти дільничному міліціонеру.

Вагомим буде підготувати заяву у відповідності до чинного Закону України «Про звернення громадян». Приводимо приклад.

         Начальнику………………..

         Від кого (написати без скорочення прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання.

__ числа __ місяця __ року в __ час на тер­иторії ______ (місцезнаходження палу вказати максимально точно, уточнивши вулицю, сквер, номер будинку, біля якого спалювали листя) невідомі мені особи (двірник тощо) палили сухе листя (або сміття — залежно від ситуації. Інший варіант — “горіло чи було підпалене сухе лис­тя/сміття”. Опи­сувати порушення слід в залежності від того, що ви бачили насправді). Вигоріло біля __ м2 території (пло­ща вигорілої території вка­зу­вати нео­бов’язково). Це призвело до пошкодження __ дерев і кущів (вказати кількість, якщо це було).

Унаслідок цього підпалу відбулось забруднення атмосферного повітря, чим було порушено право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, гарантоване ст. 50 Конституції України и ст. 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища.

Крім того, були порушені норми Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій і/або правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України.

Прошу подібні право­порушення не припускати (— для житлового господарства)

         карати (— для контролюючих органів).

У відповідності до ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” і оскільки (варіант — “...оскільки я регулярно проходжу вказаною тери­то­рією й ...” — далі по тексту) протягом цього місяця через підпали листя (чи сміття) мені доводиться постійно дихати димом,

Прошу скоротити термін розгляду цієї заяви до 15 діб.

Дата  Прізвище, ініціали

Підпис

Аналогічним чином слід оскаржувати пали на природних ділянках і випалювання стерні на полях.

Законодавча довідка

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 50.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.(...)

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”

Стаття 9.    Екологічні права громадян України

Кожний громадянин України має право на:

а)       безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; (...)

з)       подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Стаття 12.  Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища

Громадяни України зобов’язані:

а)       берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; (...)

в)      не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

Закон України “Про охорону атмосферного повітря”

Стаття 16.  Регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів

Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Стаття 22.  Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами

Складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання.

Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій

3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в

чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.

Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України

3.6. На території зелених насаджень забороняється:

- випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;

6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку. На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення грунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу —     тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, —

—      тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо ви бачите, що горить суха трава...

Пали сухої трави зазвичай відбуваються або в сухі осінні дні, або восени, коли вже зійшов сніг. Як правило, траву палять несвідомі діти або дорослі громадяни (з різних причин). Не зважаючи на підстави підпалу, громадяни здійснюють пряме порушення адмінкодексу (ст. 77-1). При випалюванні сухої трави травмується коріння багаторічних трав, паростки дерев, насіння; гинуть комахи та інші тварини, що зимують у верхніх шарах ґрунту. Найгірше те, що при весняному палі можуть знищуватись ранньоквітучі весняні рослини (первоцвіти), всі види яких знаходяться під охороною законодавства. Підпал має бути негайно припинений. Ми рекомендуємо негайно загасити полум’я підручними засобами, а якщо це неможливо – викликати пожежних (01).

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя є  компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних  рослинам хімічних  сполук.  Щорічне прибирання листя в парках  призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме  відбувається і на присадибних  ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.

Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту як прикореневої підкормки дерев і кущів.

При підготовці матеріалу використана книга “Желтый лист” — осень без дыма./ Г. Л. Гончаров, Ю. Н. Мар­тынов, В. В. Ужик, Е. Л. Шапаренко, С. А. Шапаренко. — Харьков, 2000.