Про це розповіла правозахисниця Ольга Решетилова.

Правозахисниця з посиланням на розповідь потерпілого ветерана АТО зазначила, що хлопця регулярно гвалтував «смотрящий» адміністрації колонії, «авторитет» Сергій Мірошніченко.

Наразі військовий уже вдома та лікується у психодиспансері.

Решетилова додала, що 23-річного військового було засуджено на три роки після того, як він з товаришами затримали ймовірного сепаратиста та передали його контррозвідці. Суд згодом визнав винним військового у викраденні людини.

Ольга Решетилова розповідає:

«Після того, як мені написали цю історію, я відразу звернулася до кількох правозахисників, які займаються пенітенціарною системою. Усі, як один, сказали, що проблема Бердянської виправної колонії № 77 існує вже кілька років, пройдені всі можливі інстанції – безрезультатно.

Цього тижня ситуацію навколо колонії обговорювали на комітеті ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності, але, за словами Андрія Ляшенко, керівника ГО «Легіон правди», все це перетворилося на фарс і чергові передвиборчі дебати.

Я звернулася неофіційно до представників Офісу Уповноваженої з прав людини. Там мені повторили версію прокуратури – жодних знущань над ув’язненими в БВК-77 немає, «це просто вори в законі качають ситуацію». Так само проблеми не бачать в Мін’юсті.

Що ж, доведеться пояснити. Бердянська виправна колонія № 77 має мінімальний рівень безпеки. Тут утримуються чоловіки, які вперше вчинили злочин – незначний або середньої тяжкості. Середній вік ув’язнених від 18 до 27 років. Тобто «ворів у законі» там просто не може бути. Хоча ні, є один виняток. Незрозуміло з яких причин тут утримується такий собі Сергій Мірошніченко (погоняло «Полоса»). Рецидивіст, це вже його третя ходка за вбивство.

За словами засуджених, Полоса є правою рукою адміністрації, смотрящім і тим, хто перетворює життя утримуваних на пекло. Саме на нього вказує Олександр, засуджений атошник, як на свого ґвалтівника.

Трохи передісторії. Колишній атошник, 23-річний Олександр потрапив до БВК-77, як вважають представники бердянської ветеранської організації «Легіон правди», несправедливо. Ще під час служби Сашко разом з іншими військовослужбовцями затримали особу, яку вони вважали сепаратистом, і передали представникам контррозвідки. Далі сумлінно відслужив, отримав Орден «За мужність». Але, як виявилося, по ньому велося слідство за незаконне позбавлення волі. Олександра засудили до трьох років ув’язнення. Минулого року він був етапований до Бердянська, де на нього чекало пекло.

Він, як і багато інших ув’язнених, пройшов процедуру «переходу в касту опущених». Полоса його ґвалтував 5 разів. Зараз хлопець уже вдома, після лікування в психдиспансері, але продовжує перебувати в дуже важкому психологічному стані. Історій, подібних до історії атошника Олександра, із 77 колонії у правозахисників уже назбиралося чимало. Наприклад, історія Юрія Бєляка, ексрадованого в Бердянськ з Росії 29 грудня 2018 року. Уже в перші дні перебування в колонії він телефонував мамі і казав, що йому потрібно 12 тис. грн або його вб’ють. Як з’ясується згодом, це буденна практика в цій колонії, у кожного засудженого своя картка, на яку від родичів вимагають скидати пристойні суми.

Щоправда, якщо хтось із ув’язнених чи персоналу колонії ризикують розповідати про те, що там діється, вони потім потрапляють під ще більші репресії адміністрації.

Так сталося й цього разу. Після того, як 2 лютого активістам вдалося зафіксувати сліди побоїв та свідчення в БВК-77, двох медпрацівників не допустили до роботи і намагаються звільнити, а всі ув’язнені раптом почали відмовлятися від своїх слів. Натомість перевірка ДБР і прокуратури не виявила жодних порушень у колонії.

Що ж, тепер давайте називати прізвища. Чукін Максим Володимирович, начальник колонії. Коротич Максим Валерійович, перший заступник начальника. Васильєв Микола Олександрович, прокурор Бердянська, кум Чукіна, очолював комісію з вивчення ситуації в колонії, яка не виявила порушень. Керман Денис Юрійович, керівник Територіального управління ДБР в Мелітополі, колишній прокурор Бердянська, член комісії, яка не виявила порушень.

Звернення родичів ув’язнених: https://bit.ly/2J1W2XB 
Прес-конференція правозахисників з моторошним відео: https://bit.ly/2H8bU8X

Родичі ув’язнених та правозахисники вимагають провести перевірку фактів насилля і вимагань у БВК-77 силами міжвідомчої комісії з Києва. До складу комісії включити представників незалежних громадських організацій. На час перевірки відсторонити від виконання обов’язків керівництво колонії. Не допускати до перевірки представників прокуратури та ДБР у Запорізькій області. Результати перевірки оголосити відкрито.

Прохання до медіа приділити максимальну увагу цьому питанню. Катівня під дахом прокуратури повинна бути зруйнована.

У ДБР стверджують, що перевірки пенітенціарних закладів не входить до їх компетенції, тому Керман перевіряти колонію не міг. Фото 2014 року. А  - Керман. Тоді він перевіряв колонію як прокурор. І тоді теж порушень виявлено не було.