Як стало відомо з інформації, розповсюдженої інформаційним агентством УНІАН, секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова заявила, що «переконалась у збереженні фондів (?! – авт.) Бібліотеки української літератури в Москві… Ніякого знищення фондів немає… Все в ідеальному порядку. Нарощується кількість книг».

Вельми дивно, як український чиновник високого рангу «купився» (чи хотів «купитися»?) на окозамилювальні заяви сучасних варварів, нинішніх керівників Бібліотеки, які лише 2 місяці тому повністю знищили її унікальний газетний фонд.

Особливе нерозуміння викликають такі твердження з повідомлення. «Коментуючи скандал у пресі, що виник навколо бібліотеки, Р. Богатирьова зазначила: «Немає ні краплі сумніву в тому, що ці деталі (?! – авт.) затьмарюють хорошу роботу бібліотеки». Вона висловила подяку уряду Москви, Посольству України в РФ, а також колективу бібліотеки за підтримку». Виникає питання, чого тут більше – незнання дійсного стану речей чи чогось іншого?

Мабуть, подяка Уряду Москви висловлена за методичне руйнування української компоненти Бібліотеки впродовж останнього року, а Посольству України – за мовчазне невтручання в ці події. Тільки про який колектив йдеться – незрозуміло: старого вже немає, бо майже всі звільнені, а новий складається з людей, що навіть не знають української мови, вельми далеких від української культури і літератури. А хороша робота – очевидно, це заходи, присвячені боротьбі з «українським націоналізмом», які викликають обурення читачів. Як в Утьосова: «Все хорошо, прекрасная маркиза… А в остальном все хорошо».

Українська громадськість Росії та Москви протягом тривалого часу б’є у всі дзвони, намагаючись привернути увагу владних структур та громадськості до подій у Бібліотеці української літератури в Москві. За цей час після провокацій та закамуфльованих ідеологічних наскоків робота Бібліотеки різко погіршилася, кількість читачів невпинно зменшується, оскільки багато хто з них просто боїться або не хоче приходити до Бібліотеки. Здійснено кадровий та змістовний розгром Бібліотеки, знищено газетний фонд, припинено роботу з дітьми, придбання та обробку нової української літератури. Звужено культурну програму, заходи з пропаганди та популяризації української культури підміняються концертами та вечорами, які жодного відношення до неї не мають, або заходами вельми сумнівного змісту (досить проглянути плани роботи бібліотеки за останні місяці).

На жаль, все це залишилося поза увагою Р. Богатирьової. І в неї, як і в багатьох інших українських чиновників, не знайшлось часу для зустрічі з українською громадою, яка створювала й підтримувала українську бібліотеку в Москві протягом майже 20 років. У черговий раз доводиться констатувати, що декларації та програми щодо турботи про українську діаспору не підкріпляються конкретною роботою із задоволення національно-культурних потреб українців, зокрема й Російської Федерації.

30 січня 2008 р.

Правління ОУР
Рада РГО „Українці Москви”

http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmistd0/200802/article02