Столичні чиновники і депутати доходять до абсурду: здають земельну ділянки в оренду юридичній особі, а за кілька місяців їй же її продають. А ще – видають остаточні погодження будівництва, коли це будівництво вже майже завершене, дають вказівку внести зміни до Генплану міста, але їх не вносять .. І це далеко не повний перелік.

           27 грудня 2007 р. Київрада фактично пустила у вільне плавання більш-менш незалежний інститут «Київгенплан», передавши функції з моніторингу й коректування генерального плану комунальному КП «Центр містобудування й архітектури». Причину такого ходу депутати більшості в Київраді виразно пояснити не змогли, а в мерії обтічно твердили, що, мовляв, так робота піде інтенсивніше і конструктивніше.

            Також даним рішенням Київрада доручила Головному управлінню комунальної власності до березня 2008 р. прийняти в комунальну власність від «Київгенплану» всі матеріали, які стосуються генплану міста, у тому числі архіви, містобудівну документацію й топографічні матеріали.

            Цікаво, що напередодні Президент України надіслав Генпрокурору листа, в якому рекомендував провести першочергові перевірки дотримання земельного законодавства у Києві, Київській області та Криму. Ющенко зосереджував увагу головного наглядача за законністю на «масових порушеннях земельного законодавства, відсутності реальної відповідальності посадових осіб за прийняті незаконні рішення, безкарності замовників та організаторів злочинних схем у земельній сфері». Згідно з документом, у боротьбі з цими лихами прокуратура могла не поспішати – результати глава держави хоче бачити до 31 березня цього року. Збіг?

             Попри наявність дублюючих структур у КМДА і в системі органів державної влади, є ще чимало моментів з земельних питань, які могли б зацікавити юристів.

             Почнемо з того, що всі рішення Київради, прийняті з формулюванням «внести зміни до Генплану Києва» (здебільшого, пов'язані із забудовою зелених зон), є нелегітимними. Хоча б тому, що жодних змін у Генеральний план міста внесено не було.

             У цьому запевнило конфіденційне джерело в інституті «Київгенплан».

             Як вдалося з'ясували, відповідні зміни не могли бути внесені просто фізично. Чинне містобудівне законодавство чітко зазначає, як має погоджуватись містобудівна документація і генеральні плани зокрема. Зміни до Генплану мають проходити таку ж тривалу розробку, обговорення з громадськістю та експертизу на предмет доцільності їх в складі цього генплану, як і сам Генеральний план.

             Але Київрада так не вважає. Міськрада успішно обходить «Київгенплан», зокрема, завдяки доволі цікавим «містобудівним обґрунтуванням», які супроводжують кожен проект землевідведення під ту чи ту забудову. Його повинні робити структури, що мають дозвіл від СБУ (частина інформації у Генплані є секретною), а також в узгодженості з самим Інститутом. Насправді ж хто тільки не робить містобудівне обґрунтування! Мало того, що воно йде, зазвичай, без графічної частини (законодавство вимагає текст і рисунки, див. ст. 26 Закону України «Про планування і забудову територій»), так ще й виконується у повній невідповідності із законодавством.

             На славно- (чи сумно-) звісному засіданні РНБО, коли сталася бійка між Леонідом Черновецьким і Юрієм Луценком, розглядалося саме земельне питання. Про те, як роздається земля на сесіях Київради, вже писано й переписано. Але розмови про можливі перевірки в цій галузі, певно, настільки налякали столичних чиновників, що ті вдалися до неадекватних дій.

             Лише цим можна пояснити повальну публікацію рішень Київради із земельних питань у муніципальній газеті «Хрещатик» (№№ 9 і 10 за 2008 р.). Чимала кількість рішень датована ще 2005 р. Звісно, може це просто збіг, і ці рішення просто залежались у редакторському портфелі.

             АЛЕ!

             Ст. 30 п. 2 Регламенту Київради чітко визначає: «Рішення Київради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

            Рішення Київради не нормативно–правового характеру та рішення індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених пунктом 30.1 Регламенту.

            Рішення Київради нормативно–правового характеру оприлюднюються не пізніше 30 днів з моменту їх прийняття.

           Офіційне оприлюднення всіх рішень Київради нормативно-правового характеру здійснюється шляхом опублікування у газеті Київради «Хрещатик».

           Пояснимо.

           Рішення про землевідведення належать до рішень індивідуальної дії, тож їх не обов'язково друкувати в офіційному виданні Київради. Інша справа, що цим хочуть узаконити незаконні землевідведення та будівництва... але ж прокуратурі варто лише перевірити дати на документах, які супроводжують чимало київських будівництв, щоб побачити, що кияни або користуються машиною часу, або банально порушують закон.

           Є, звісно, і менш нахабні схеми. Наприклад, будівельній фірмі передається земельна ділянка в оренду для будівництва та експлуатації, наприклад, житлового будинку. За пару місяців Київрада приймає ще одне рішення, яким продає цю ділянку цій же фірмі. Якби це було через рік-два, або після завершення терміну дії оренди, то в цьому ще був би здоровий глузд: компанія гарно виконує свої зобов'язання, чом би й не продати? Але тут, схоже, хтось просто вирішив уникнути конкурсу – адже саме на відкритих конкурсах має продаватися земля...

           Таких рішень – десятки. Причому були вони як за мера Омельченка, так і за Черновецького. Наприклад, рішенням від 01.04.2005 р. за № 350/2926 ТОВ «Класик» передали під забудову ділянку по вул. Грушевського, 30, а рішенням від 07.07.2005 р. за № 667/3243 її ж йому продали. Аналогічно рішенням Київради від 15.03.2007 р. за № 276/937 ТОВ «Історія міста» одержало під забудову ділянку по вул. Інститутській, 3. У наступному місяці йому її продали.

            Цікаво, що на цю ділянку претендував безпритульний Музей історії Києва. Але Київрада вирішила, що комерційний проект важливіший.

            І, нарешті, останні епізоди. 1 жовтня 2007 р. Київрада не лише влаштувала колосальний дерибан київської землі, а й прийняла рішення № 360/3194 (на сайті Київради його, до речі, немає, але його ксерокопія є в редакції) «Про перенесення майнового комплексу комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» з вулиці Золоустівської 27, 35, 37-39 на вулицю Пшеничну, 4-А та будівництво адміністративного будинку ГДІП з підземним паркінгом на вулиці Танковій, 4-6 у Шевченківському районі міста Києва».

           Суть не в тому, що майно ГДІПу переносять у промзону, і навіть не в тому, як цікаво Київрада розпоряджається виділеними для цієї структури ділянками. Згідно з цим рішенням ТОВ «Фірма «Томаш» отримає у власність нежилі будинки по вул. О. Гончара, 84, на вул. Арсенальній, 18, на вул. Золоустівській 27, 35, 37-39, на вул. Мельникова, 28-А, на вул. Б. Хмельницького, 64.

             Цікаво, чи знають про своє виселення Посольство Алжиру в Україні (вул. Б. Хмельницького, 64) та візовий відділ Посольства Німеччини (вул. Золоустівська, 37-39)?

             Під кінець наведемо два цікаві документи. Це – прейскурант на прискорення одержання підписів в одній з установ київської міської влади. Слово «фішка» означає «виконання технічної роботи»... наприклад, піднести потрібний документ до столу начальника