Вперше у Львівській міській раді у середу 6 травня 2008 р. відбулися фактично «закриті» громадські слухання (всупереч п.4 ст. 28 Статуту територіальної громади м. Львова та здоровому глузду), де постфактум чиновники виконавчих органів ЛМР «узаконили» підвищення тарифів на проїзд у міських маршрутках та електротранспорті.

 Прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради в дію рішень №204 «Про тарифи на перевезення пасажирів у міському транспорті» та № 260 «Про тарифи на перевезення пасажирів у міському електротранспорті» від 28 березня 2008 р. відбулося з порушенням норм державної регуляторної політики. Було грубо проігноровано один з базових принципів регуляторної політики – прозорість та врахування громадської думки (ст. 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»). Затвердження регуляторного акту відбулося з порушенням відповідної процедури (згідно ст.ст. 8, 9, 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»): відсутність вчасного аналізу регуляторного впливу, проект регуляторного акту не був оприлюднений.

 Повідомлення про проведення громадських слухань та інформація для ознайомлення були розміщені лише за день до заходу на сайті міської ради (але не в рубриці «новини» чи «анонси»). У друкованих ЗМІ та в анонсах місцевих інформаційних агенцій цю інформацію також не було подано. Датою проведення слухань було обрано святковий день (Св. Юрія), що не є прийнятним у практиці публічних обговорень і унеможливлює присутність на заході широкої громадськості. Організатори слухань не забезпечили належних умов для ефективності публічного діалогу: приміщення для слухань (Великий сесійний зал) виявилося замалим, що було прогнозованим з огляду на присутність у залі близько 100 громадян, більшість з яких – працівники комунальних підприємств: ЖЕКів,  «Львівелектротрансу» «Львівводоканалу» (слюсарі, майстри, електрики, двірники та ін.).

Учасників не було забезпечено роздатковими матеріалами, що перетворювало більшість присутніх на пасивних глядачів наперед розіграного «фарсу». Порушуючи вимоги чинного Статуту міста (ст. 29) організатори не затвердили порядку денного і регламенту слухань, не провели обрання головуючого засідання та секретаря – чим поставили під сумнів законність усієї процедури.

 Організатори заходу не були готовими до конструктивної дискусії з присутніми учасниками слухань й уникали відповідей на конкретні запитання, що безпосередньо стосувалися предмету громадського обговорення. Це викликало прогнозоване обурення  в представників активної громадськості. Як наслідок – один з виступів мешканця Львова був перерваний грубим втручанням працівників правоохоронних органів, які, за наполяганням організаторів слухань і без належних пояснень, застосувавши фізичну силу, виштовхали виступаючого із залу.  

 Ми обурені непрофесійним та цинічним підходом прес-служби Львівської міської ради, яка без встановлення факту хуліганства уповноваженими органами поширила завідомо неправдиву інформацію про потерпілих учасників громадських слухань, потрактувавши їх дії як хуліганські.

 Ми вважаємо, що такий підхід  до організації та проведення громадських слухань у Львові ставить під сумнів серйозність намірів чиновників міської ради вести відкритий діалог з міською громадою з метою врахування її інтересів.

Для належного врегулювання існуючої ситуації вимагаємо:

·         розмістити на офіційному сайті Львівської міської ради аудіозапис громадських слухань та протокол з описом внесених пропозицій та прийнятих рішень;

·         представництву Держкомпідприємництва України у Львівській області здійснити перевірку дотримання процедури прийняття регуляторних актів та повідомити громадськість про її результати;

·         міському голові провести службове розслідування і притягнути винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності;

·         Львівській міській раді припинити місцеву практику маніпулювання інститутом громадських слухань як однією з форм безпосередньої демократії.

 Громадянська мережа ОПОРА

Інформаційно-правовий центр „Наше право"

Центр досліджень місцевого самоврядування