Після чотирьох років боротьби, забудовники все ж таки знищили найбільше в Києві місце зростання занесених до Червонокнижних орхідей. Якщо порушник не понесе достатньо жорстокого покарання, прецеденти можуть повторитись.
Пояснення (частково взято зі статті http://h.ua/story/38352/)
На території України, зростає біля 60 видів орхідей. Усі вони тією чи тією мірою перебувають під загрозою зникнення і всі занесені до Червоної книги України. Якщо подивитися наукові праці щодо родини Зозулинцевих (тобто орхідей), то половина всіх знахідок цих рослин у Київській області припадає на Святошинські болота на околицях столиці. Потім річку Нивку, що живила болото, перетворили на канаву з каскадом риборозплідних ставків. Природа потроху відступала під натиском міста. Відтоді водойми і прилегла територія лісу належить ригоспу «Нивка». Але три орхідеї з Червоної книги України (пальчатокорінник травневий, жировик Лезеля та коручка болотяна), таємнича папороть вужачка, що охороняється в Києві, і інші болотні релікти таки лишились.
Історія питання (частково взято зі статті http://h.ua/story/38352/)
Біологи Київського університету імені Тараса Шевченка восени 2004 року звернулись до директора рибгоспу з проханням дозволити створення тут заказника. Директор відмовив і незабаром Держуправління екології та природних ресурсів в м. Києві погодило тут відведення земельної ділянки під колективне садівництво – тобто під дачі, чи то котеджі.
Але у 2006-му році біологи знайшли тут ще одну надзвичайно рідкісну орхідею – жировик Лезеля. Ця рослина настільки рідкісна, що зростає всього в 10-12 місцях по всій Україні. І знайшли її на Святошинських луках саме там, де планується будівництво. 17 червня 2006 р. було складено Акт обстеження території дослідного рибгоспу “Нивка” Інституту рибного господарства УААН за участю того самого Держуправління, що дозволило знищити Святошинські луки. Одразу після складання Акту (між усім, не виключено, що це перший в своєму роді акт про зростання червонокнижної рослини) громадськість звернулась до Держуправління, щоб воно відізвало своє погодження на відведення земельної ділянки. Держуправління досі мовчить. Утім, як стане зрозуміло далі, тепер це вже не має значення.
Восени 2006 року директор рибгоспу перейшов до активних дій: берег річки, де колись буяло різнотрав’я, зокрема й пальчатокорінник, розрили, розширивши русло. Це викликало гостру критику з боку громадськості, оскільки Закон України «Про Червону книгу» зобов’язує землевласника (і директора зокрема), зберігати об’єкти Червної книги, виявлені на його ділянці. А за знищення рослин, занесених до Червоної книги України передбачена адміністративна та (в окремих випадках) кримінальна відповідальність та система обрахунку збитків, нанесених державі даними порушеннями.
У 2007 році було кілька прецедентів конфліктів між ботаніками та будівельниками, у тому числі і напад на групу науковців, що досліджували орхідеї. Про це окремо сказано у статті «Баталії на орхідному полі» http://h.ua/story/38352/
Власне прикра новина
З проханням не припустити нищення орхідей і взяти під охорону їхнє місцезростання біля ставків річки Нивка громадські організації зверталися до контролюючих природоохоронних органів протягом 4 років. Однак, не дивлячись на акт, експертні висновки і численні скарги зберегти це унікальне місцезростання, воно було хижацьки знищене. Остання скарга з цього приводу надсилалась у липні місяці цього року, однак Держекоінспекція у м.Києві на неї не прореагувала належним чином..
14 вересня 2008 року громадські природоохоронні організації м.Києва в черговий раз обстежили місцезростання орхідей на території дослідного рибного господарства “Нивка” Інституту рибного господарства УААН. Обстеження виявило, що місцезростання коручки болотяної знищене повністю, як і більша частина популяції жировика Лезеля. Територія, де зростає жировик, пальчатокорінник та вужачка розділена на ділянки під подальшу забудову. Про це свідчать кілочки, розміщені на ділянці.
Збитки, завдані популяціям цих рослин, у повному обсязі можна буде оцінити лише наступного року, але за мінімальними підрахунками, знищено приблизно 20-30 особин коручки, до 100 особин вужачки, до 120 особин жировика та до 300 особин пальчатокорінника. Всі виявлені нами факти зафіксовані фотозйомкою.
Даний факт свідчить лише про те, що контролюючі та уповноважені органи з повною безвідповідальністю ставляться до завдань, на них покладених, адже про дане місцезростання зникаючих видів та про напружену ситуацію в цьому питанні всім природоохоронним службам було відомо давно.
Із передісторією цієї проблеми можна ознайомитись у відповідних статтях:
Реквієм по останньому київському Поліссю