Ісламське мракобісся в Ірані починає чимось нагадувати часи сталінського терору в СРСР. Антиісламська «змова», яку нібито викрили в Ірані зараз, дуже таки нагадує сумнозвісні радянські тридцяті-сорокові роки, коли «пришити» людині можна було що завгодно. Так, двох іранських лікарів, братів Араша і Камьяра Алеї, які відомі своїми дослідженнями в області боротьби зі СНІДОМ, засуджено до тюремного терміну за звинуваченням в організації антиісламської змови з метою зміни державного ладу Ірану.

Єдиним «злочином» братів стало те, що попри крайній консерватизм іранського суспільства, Араш і Камьяр Алеі зуміли добитися запуску в Ірані кількох програм з лікування і профілактики ВІЛ-інфекції серед представників груп ризику. Їм також вдалося налагодити розповсюдження шприців і презервативів в іранських в`язницях.

У справі лікарів простежується чітка аналогія зі сталінськими часами. Так, за офіційною іранською інформацією, брати Араш і Камьяр Алеі очолювали злочинну мережу, що діяла за фінансової підтримки Сполучених Штатів. Згідно звинуваченню, члени групи брали участь в організації поїздок іранських учених і фахівців до Америки, де їх переконували в тому, що єдиним «рятівником» Ірану є Сполучені Штати. «Оброблені» таким чином громадяни повинні були, за версією суду, сприяти зміні в найближчому майбутньому державного ладу Ірану.

Іранські власті заявили, що лікарі замішані в змові, що готувалася Центральним розвідувальним управлінням США. Араш і Камьяр Алеі через свої службові обов'язки проводили досить багато часу в США. Це могло дати привід властям звинуватити лікарів в порушенні закону, який забороняє іранським громадянам спілкуватися з представниками «ворожих держав». Крім того, іранські власті неодноразово попереджали про існування сил, які нібито готують «оксамитову» революцію в країні.

Власті стверджують, що у справі проходили десятки чоловік, проте більшість з них були відпущені, після того, як стало ясно, що вони були просто «обдурені» змовниками. Четверо керівників мережі з'явилися перед судом, імена двох інших підсудних поки що не називаються. За вироком суду Араш Алеі проведе за ґратами шість років, його брат Камьяр – три роки. Хоча, як переконаний адвокат засуджених, під час судового розгляду жодного доказу злочинної діяльності братів надано не було. Поки що не надано жодних доказів того, що два ці лікарі займалися чимось ще, крім співпраці з американськими лікарями у боротьбі з поширенням СНІДУ в Ірані. До речі: останніми роками в Ірані були арештована ціла низка вчених, які мали контакти із США, країні, котру нинішні іранські власті вважають своїм ворогом.

Знаменно, що згідно інформації, отриманій правозахисною організацією Лікарі за права людини (Physicians for Human Rights (PHR), прокурор відмовився розкрити всі обвинувачення стосовно підсудних і заперечував їхнє право захистити себе від своїх обвинувачів. Очевидно, що «найдемократичніший» у світі іранський суд сьогодні посилає зловісний сигнал стосовно неприкритого придушення іранським урядом міжнародного наукового обміну.

Лікарі утримувались у Тегерані у сумно відомій в’язниці Евін з кінця червня 2008 року. І вони були засуджені у грудні за звинуваченням у зв’язках з «ворогом уряду», як повідомив їхній адвокат Масуд Шафі. 31 грудня іранська прокуроратура передала справу братів Алеі в Тегерані до революційного суду за цими звинуваченнями, а також повідомила суду додаткові дані, які трималися в таємниці. Прокурор не розкривав всіх звинувачень і «доказів», на яких базується цей процес, через що адвокат братів не мав можливості їх спростувати.

«Іран, роблячи секретними звинувачення проти лікарів, - вважає генеральний директор Physicians for Human Rights Франк Донахью, - робить неможливим визначити, чи мають ці звинувачення будь-які фактичні підстави. З усього виглядає, що арешт і судовий процес над цими двома широко відомими лікарями – дослідниками в галузі СНІДУ, які мали можливості багато подорожувати по світу, є спробою закрити двері для співробітництва у медичній сфері та глобальній охороні здоров’я… політика, що є небезпечною для добробуту іранського народу і глобального здоров’я».

Physicians for Human Rights заявила, що подібні суди є незаконними, і не мають під собою реальної підстави. PHR відзначила, що в даному випадку існують явні порушення незалежної правової процедури. Адже з метою забезпечення справедливого судового розгляду у відповідності з нормами міжнародного правова в галузі прав людини, іранська держава повинна була б захистити права лікарів та дати їм знати, які свідчення й обвинувачування висуваються проти них, аби мати змогу використати своє право захисту від цих абсурдних обвинувачень. Оскільки відповідачі мають право ознайомитись зі свідченнями свідків, які свідчать проти них, і протистояти їм, що є основним гарантом їхнього життя і свободи. А, не знаючи, які докази проти них висуваються, обвинувачувані не мають можливості допомогти своїм адвокатам вести їхній захист, або заперечити актуальність і достовірність цих доказів.

«Іран повинен звільнити цих братів негайно, - заявив генеральний директор Physicians for Human Rights Франк Донахью, - з тим, аби вони продовжувати свою роботу з порятунку життя і здоров’я, працюючи на благо Ірану і всього світу». До того ж, брати Араш і Камьяр Алеі були затримані на два місяці більше, ніж це дозволяє іранський Кримінальний кодекс. За словами адвоката лікарів Масуда Шафі: «Статті 30-34 з Кримінально-процесуального кодексу Ісламської Республіки Іран прописують можливість затримання, але вимагають, щоб слідчий вирішив питання передачі справи до суду в термін від одного, але не більше чотирьох місяців». Брати-лікарі юридично також мають право на звільнення під заставу, але у даному випадку звільнення під заставу не було дозволено.

Міжнародна громадськість і лікарська громада по всьому дуже занепокоєні подібним безправним становищем в Ірані провідних світових фахівців з проблеми СНІДУ. Понад 3100 лікарів, медсестер та працівників охорони здоров'я з більш аніж 85 країн світу підписали петицією з вимогою їх звільнення. А провідні лікарі й фахівці з громадської охорони здоров’я та численні медичні й наукові організації публічно заявили свою підтримку іранським лікарям.

До слова, Араш Алеі є колишнім директором програм міжнародної освіти та науково-дослідного співробітництва іранського Національного науково-дослідного інституту туберкульозу та легеневих захворювань. А з 1998 року Араш Алеі зосередив всю свою увагу на проведенні лікування СНІДУ і програм профілактики цього захворювання, зосередившись зокрема на зниженні шкоди для споживачів ін'єкційних наркотиків.

Проте, крім своєї роботи в Ірані брати Араш і Камьяр Алеі проводили навчальні курси для таджицьких і афганських медичних фахівців і працювали для заохочення регіонального співробітництва з 12 країнами Близького Сходу і Центральної Азії. Їхні зусилля розширити знання лікарів та поширити у регіоні та в Ірані передовий процес медичної науки, отримали визнання як модель передової практики Всесвітньої організації охорони здоров'я (World Health Organization).

Цілком очевидно, що релігійний фанатизм і неприкрите мракобісся режиму іранських мулл входить в дисонанс з намаганням відомих іранських вчених і дослідників допомогти Ірану і світові призупинити поширення «чуми ХХІ століття» СНІДУ. На догоду своїм фанатичним догмам іранські мулли готові пожертвувати життям своїх співгромадян, але не допустити благородну діяльність всесвітньо визнаних фахівців. Біда яких полягає в тому, що вони не ставлять безбожно перекручене фанатиками ісламське вчення вище гуманітарних проблем загальносвітового масштабу.

При цьому, думаю було б варто пригадати, що світові ЗМІ вже неодноразово повідомляли про процеси або розслідування в Ірані, головним звинуваченням в яких були антидержавна діяльність або шпигунство. Наприкінці 2008 року іранські власті повідомили про арешт кількох репортерів BBC, які нібито шпигували на території Ірану. Після Ісламської революції 1 квітня 1979 Іран не є світською державою. Метою утвореної тоді ж Ісламської республіки Іран було оголошено побудову ісламських держав спочатку в країнах регіону, а потім – створення ісламської республіки у світовому масштабі. Без будь-яких винятків, тобто включно із Україною.