Американські офіційні джерела підтвердили інформацію, згідно з якою Ізраїль піддав бомбардуванню колону вантажівок, що рухалися з Судану в бік Єгипту, і котра перевозила ракети для терористів ХАМАСу. Про це повідомляє одна з найвпливовіших американських газет The New York Times.
За даними американських журналістів, йдеться про джерела, що мають допуск до засекреченої розвідувальної інформації. Згідно даних, опублікованих The New York Times, під час операції «Литий свинець» Іран кілька разів намагався контрабандою передати зброю терористам у сектор Газу. Під час удару ізраїльських ВПС були знищені кілька іранських військових, тих, що знаходилися в Судані для координації постачань зброї у Газу.

Варто нагадати, що напередодні прем’єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт побічно визнав причетність Ізраїлю до знищення вантажівок у Судані. Як заявив глава уряду, виступаючи в Міждисциплінарному центрі в Герцлії, «ми переслідували і переслідуємо терористів, де б вони не знаходилися – близько від Ізраїлю або далеко». Крім того, за інформацією, оприлюдненою 2 каналом ізраїльського телебачення, під час операції «Литий свинець» мали місце два удари по транспорту зі зброєю в Судані. Друга атака, за повідомленнями зарубіжних ЗМІ, була спрямована проти іранського судна, що перевозило зброю.

За інформацією ізраїльського видання DEBKA, яку воно отримало від своїх військових джерел, основні маршрути контрабанди зброї для ХАМАСу в секторі Газа проходять через Судан. Зброя спокійно вивантажується з іранських торгівельних суден на склади або верблюдів в Порт-Судані, що на Червоному морі. Після перетину Єгипту зброя потрапляє до Суецької затоки, де місцеві контрабандисти човнами переміщають її через Синай. За розвідувальними джерелами DEBKA, перевезення зброї вантажівками рейсами Судан-Синай становили два-три великих конвої на місяць. І їх фіксували ізраїльські і американські розвідувальні супутники.
А оскільки колона була знищена два місяці тому, то контрабандисти більш ретельно, з використанням різних пристроїв, пересуваються, щоб уникнути виявлення супутником. Наприклад, вантажівки не здійснюють поїздки на склади, а використовуються інші види транспортних засобів, такі як верблюди і невеликі човни, котрі переміщаються вздовж суданського і єгипетського узбережжя.

У січні минулого року США та Ізраїль підписали угоду, закликаючи до міжнародних зусиль з припинення потоку зброї і вибухових речовин з Ірану до сектору Гази. Вона охоплює координацію розвідки, блокування морських перевезень контрабанди, а також використання американських і європейських технологій для виявлення і блокування контрабанди зброї в тунелях між Синаєм і сектором Газою. Як заявили високопоставлені військові джерела в Каїрі, єгипетське керівництво було в курсі щодо удару, нанесеного Ізраїлем по колоні, котра прямувала з Судану до Єгипту.

Як повідомила британська газета The Sunday Times, Ізраїль атакував об'єкти на території Судану за допомогою безпілотних літальних апаратів. За даними видання, у вантажівках, які піддали атаці ВПС ЦАХАЛу, знаходилися ракети, здатні вразити ядерний реактор в Дімоні, а також досягти Тель-Авіва. На думку британського видання, постачання зброї були заплановані Корпусом вартових ісламської революції. У результаті нальоту ВПС були знищені дві вантажівки і одне іранське судно. Загинули десятки суданських контрабандистів і декілька іранських офіцерів. Напередодні американська телекомпанія ABC повідомила, що «Ізраїль тричі піддавав атаці колони із зброєю, що рухалися по Судану», а не двічі, як передавалося раніше. Причому, за даними телекомпанії, третій удар мав місце вже після закінчення операції «Литий свинець». Все це відбувається у той час, коли суданський президент Омар аль-Башир обвинувачується прокурорами Міжнародного кримінального суду в злочинах проти повстанців Дарфуру та в зґвалтуваннях, вбивствах і інших звірствах стосовно мирних жителів.

І хоча Марк Регев, представник ізраїльського прем'єр-міністра, сказав: «Це не наша політика – коментувати кожне подібне твердження, яке з'являється в пресі», водночас, прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт натякав про можливу участь його країни. «Ми працюємо скрізь, де ми можемо виявити інфраструктуру терору – найвіддаленіших місцях, всюди». Це було справедливо відносно Півночі у ряді випадків, і було справедливо відносно Півдня в серії інцидентів».

«Той, хто провів подібну операцію мав мати досить значний інтелект, - вважає Марк Хеллер, головний науковий співробітник Національного інституту по вивченню проблем безпеки в Тель-Авівськом університеті, - Так точно вразити цілі можливо лише при застосуванні супутникового наведення або наявності камери на ракетах. Існують лише дві повітряні сил, які могли б провести подібну операцію: США і Ізраїль».

Утім, на думку колишнього командуючого ізраїльськими ВПС генерала-майора Авіху Бін-Нуна, операція такого рівня мала супроводжуватися величезними труднощами. «Відома невелика кількість випадків, котрі б мали такий рівень складності і рівень ризиків. Літаки повинні були пройти повз ті області, котрі мають захист від ракет та іноземних повітряних сил. Цей рейд не міг бути реалізований у нічний час, а це говорить про абсолютно інший рівень проведення операції. Для підготовки до такого роду діяльності потрібні роки».

«Якщо вірно те, - наголосив Марк Хеллер, - що саме ізраїльські літаки здійснювали напади на Судан, то, швидше за все, подібний наліт міг відбутися з Ейлату на півдні Ізраїлю. Тим самим літаки уникали єгипетського і йорданського повітряного простору, пройшли до середини затоки Акаба, а далі повернули наліво в Червоному морі й продовжували політ поки не досягли Судану».

Варто звернути увагу на той факт, що до цього часу для Ізраїлю пріоритетами був сектор Газа і синайський кордон. Нині ж схоже відбулося певне переформатування цих пріоритетів, і воно може бути сформульовано вже іншим чином – необхідно діяти активніше і перехоплювати зброю ще до того, як вона прибуде до кордону. У меморандумі, який підписала у Вашингтоні міністр закордонних справ Ізраїлю Ціпі Лівні, міститься заклик до Сполучених Штатів та їхніх партнерів про вирішення проблеми постачання зброї для ХАМАСу та інших збройних угрупувань в секторі Газа. В ньому перераховані райони, де такі постачання зброї можуть відбуватися: це – Середземномор’я, Аденська затока, Червоне море і Східна Африка. А Судан саме і є країною Східної Африки.

Американська розвідка розкрила маршрути постачання зброї ХАМАСу. Найважливіший з них – африканський. Пунктом відправлення завжди є Іран, хоча не виключається участь йєменських і сомалійських торгівців зброєю. Кінцева точка знаходиться на Синаї. Маршрути доставки змінюються залежно від обставин і проходять через Еритрею, Ефіопію, Сомалі, Ємен і, звичайно ж, Судан. У Єгипті палестинці довіряються традиційним партнерам – бедуїнам, які мають склади на Синаї і підтримують контакти з тунельною мафією, що доставляє будь-які товари в сектор Газа.

Інший фронт – морський. Американці і ізраїльтяни переконані, що Іран використовує торгівельні судна і вантажний автотранспорт, аби доставляти зброю ХАМАСу і «Хезболлі». Нещодавно на Кіпрі була арештована і конфіскована партія зброї, яка призначалася ХАМАСу. Для того, аби заблокувати конкретну партію вантажу, необхідно здійснювати розвідувальну діяльність. А коли визначається точне місцезнаходження небажаного вантажу, ініціатива переходить до спецпідрозділів або винищувачів: вони «перекривають трубу» доставки, ослабляючи ХАМАС і попереджаючи Тегеран, аби той не грав з вогнем.

http://politikan.com.ua/2/0/0/4240.htm