Украв, випив — в «ДНР»: ким був бойовик «Моторола»

Ватажок підрозділу бойовиків «Спарта» Арсеній Павлов, більше відомий під псевдонімом «Моторола», якого було вбито в ліфті свого будинку в окупованому Донецьку, до війни був звичайним мийником авто.

«Героя» з нього зробили пропагандистські сюжети російських телеканалів «Россия-1» та «Рен-ТВ»: в них «Моторола» з кулеметом стріляв з вікон по «наступаючих підрозділах української армії».

Лідер бойовиків самоназваної «Донецької народної республіки» Олександр Захарченко дарував Павлову квартири, машини та, взагалі, приятелював з ним.

Наразі вбивство бойовика «Мотороли», яке, ймовірно було вчинено своїми ж, може стати причиною зриву відведення військ від лінії розмежування та початком нового етапу війни на Донбасі.

Арсеній Павлов народився 2 лютого 1983 року в Ухті – районному містечку Комі-республіки в Росії.

Працював у російському Ростові-на-Дону до 2014 року, мив автомобілі, мав судимість за водіння у сп’янілому стані.

Коли почався Майдан, Павлов приїжджав до східних міст України в ролі незадоволеного політикою Києва українця.

Так, його було помічено в Харкові під час проголошення «Харківської народної республіки». «Моторола» серед інших стояв позаду оратора та підтримував звернення місцевої влади до президента РФ Владіміра Путіна із закликом «ввести війська».

Перебуваючи без постійної роботи та маючи труднощі с житлом, «Моторола» з початком бойових дій у Слов’янську їде в Україну знову і стає командиром окремого «батальйону» вже під командуванням відомого бойовика Ігоря Стрєлкова-Гіркіна.

У Росії на нього чекала жінка та дитина, а також повторне покарання за викрадення авто.

 «Моторола» обирає долю «польового командира» та залишається у Слов’янську.

У квітні 2014 року бойовики з бандформування «Мотороли» захопили стратегічно важливе передмістя Слов'янська — Семенівку й утримували її досить довгий час.

3 червня він був помічений в 7-годинному бою з українськими військовими. У тому бою терористи зазнали відчутних втрат — 7 вбитих і більше 30 поранених.

Приблизно в той же час на бойовика звернули увагу російські журналісти: вони почали знімати про «Моторолу» сюжети, де він напівоголений стріляє з кулемета та «сам відбиває» наступ української армії. Кілька таких сюжетів знімали у павільйоні.

Про ростовську дружину бойовика канали РФ не згадували.

У липні 2014 року «Моторола» одружився вдруге, не оформивши розлучення з першою дружиною. Його нареченою стала Олена Коленкіна, прихильниця «ДНР» зі Слов’янська, вони повінчалися в окупованому Криму. За легендою, Павлов зустрів її в підвалі — там вона переховувалась від обстрілів. Свідоцтво про шлюб нареченим видав тодішній «народний губернатор» Павло Губарєв, який потім втік до Росії.

У Коленкіної, до речі, до знайомства з «Моторолою» була дитина, але потім всі відповідні фото з соціальної мережі були видалені, а про дитину більше не було жодних згадок.

Уже в серпні 2014 року «Моторола» засвітився в боях під Іловайськом, російські канали розкручували його як медійного персонажа. Тоді ж в медіа з’явився і його поплічник Михайло Толстих — «Гіві», мешканець Іловайська, який до війни працював охоронцем у супермаркеті.

«Моторола» та «Гіві» майже на 2 роки стали символами тероризму в Донецькій області, а для російських глядачів – «героїчними повстанцями», яких з бойовиків зробило пропагандистське ТБ.

Наприкінці літа — восени 2015 року Арсеній Павлов, як і багато польових командирів-бойовиків, консолідуються навколо фігури Олександра Бородая, екс-співробітника ФСБ, колишнього «прем'єр-міністра ДНР».

Павлов займає одну з ніш у лавах організації консультанта Владіміра Путіна Владислава Суркова.

Лідер російських терористів Ігор Гіркін критикує Павлова за таке рішення і зазначає, що у нього останнім часом спостерігається «зоряна хвороба».

Під час поїздки до Москви «Моторола» навіть не дзвонить Стрєлкову, в загоні якого почав свій шлях від мийника авто до бойовика.

Бойовик Арсеній Павлов брав участь у вбивстві українських військових, а також катував полонених. Так, 6 квітня 2015 року «Моторола» на прохання кореспондента «Kyiv Post» прокоментував звинувачення у вбивстві взятого в полон в Донецькому аеропорту Ігоря Брановицького. Бойовик зізнався у вбивстві їм особисто 15 полонених.

Активісти міжнародної організації Amnesty International у сфері прав людини повідомляли про докази скоєння вбивств полонених бійців ЗСУ проросійськими збройними групами на Донбасі. Досліджені експертами відеоматеріали показують, що солдат стратили з вогнепальної зброї у формі «старт», тобто поставивши на коліна. Повідомляється про відеозапис затримання бойовиками трьох військовослужбовців в Дебальцевому, приблизно з 12 по 18 лютого, і фотографії їхніх тіл, зроблених посмертно, з вогнепальними пораненнями в голову.

«Страти без рішення суду є військовим злочином. Лідери самопроголошеної «ДНР» в східну Україну повинні посилати чіткий сигнал: ті, хто бореться на їхньому боці або від їхнього імені, повинні поважати права людини і міжнародне гуманітарне право. Будучи учасниками військового конфлікту, озброєні групи, такі як «Батальйон Спарта», мають зобов'язання згідно норм міжнародного права — законів і звичаїв, які забороняють, серед іншого, тортури та інші види жорстокого поводження і вбивства затриманих», — йдеться в повідомленні на сайті організації.

Найбільш жорстоке ставлення терорист виявляв до полонених з добровольчих батальйонів і ДУК «Правий сектор». Про жорстокість бойовика свідчили ряд колишніх військовополонених.

6 травня 2016 року ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко подарував своїм поплічникам квартири в центрі Донецька на проспекті ім. Ватутіна. Усього ватажок донецьких бойовиків вручив ключі від 30 квартир. Серед тих, хто отримав квартиру в Донецьку, — Клавдія Кульбацька, яка в 2014 році була главою прес-служби Захарченка. Також ключі отримав Арсеній Павлов.

На параді 9 травня в окупованому Донецьку Павлов був однією з ключових осіб: на рівні з Захарченком, «Гіві» та іншими командирами він махав рукою мешканцям окупованого міста. При цьому, його «форма» та нагороди були схожі на дику суміш з відзнак армії російської імперії, СРСР та Росії. 

Павлов був в дуже близьких стосунках з ватажком «ДНР» Захарченком. Про це розповіли джерела в партизанських колах Донецька, які, з причин безпеки не називають свої імена. «Захарченко був дуже обережним, але «Моторола» був досить рекламним, він привертав увагу і гроші. Тому «перший» його цінував. Він, мабуть, був один з небагатьох, кому «Захар» довіряв», — сказало джерело у бесіді.

 «Моторолу» вбили у Донецьку 16 жовтня 2016 року. Про це, близько 21:40 повідомив російський «Інтерфакс» з посиланням на власне джерело. О 22:00 загибель ватажка бойовиків підтвердили у так званому «міноборони ДНР», за їхніми даними, у вбивстві підозрюються «українські диверсанти», а потужність бомби, яка була приведена в дію дистанційно, становила 1,5 кг в тротиловому еквіваленті. А вже о 22:30 представник самоназваної «ДНР» Денис Пушилін підтвердив загибель «Мотороли» російським ЗМІ. За його словами, під час вибуху постраждали ще кілька осіб. В окупованому місті було оголошено план-перехоплення із затримання підозрюваних у вбивстві. У свою чергу, кореспондент російського видання «Комсомольськая правда» Алєксандр Коц повідомив, що під час вибуху загинув також охоронець ватажка бойовиків.

Олександр Захарченко може використати вбивство Павлова як привід для невиконання «Мінського протоколу», щоб зірвати умовне перемир’я. Так, він заявив, що українська сторона порушила режим «тиші». Захарченко сказав, що розцінює загибель бойовика як оголошення війни з боку президента України Петра Порошенка. «Я так розумію, Петро Порошенко оголосив нам війну. Чекайте», — сказав він. У своїй заяві Захарченко звернувся до співробітників українських силових структур із загрозою. «... Ходіть тепер і бійтеся... Всі ваші агенти, які перебувають тут поза законом. Не тільки тут, але і в Житомирі, Харкові, Києві, Дніпропетровську. Ніякої пощади не буде», — сказав він. Захарченко додав, що дітей і вдову Павлова в «ДНР» підтримають.

Враховуючи, що останніми тижнями в донецькому напрямку спостерігається загострення, вбивство «Мотороли» може стати приводом для бойовиків розпочати новий етап військових дій.