Аналіз чинників, що впливають на динаміку кількості безпритульних собак у країнах Європи

2006-2007 року відомі міжнародні організації з захисту тварин Всесвітнє товариство захисту тварин (WSPA) та Міжнародне відділення Королівського товариства упередження жорстокого поводження з тваринами (RSPCA International, Велика Британія) провели дослідження практики контролю безпритульних тварин в Європі «Огляд стратегій контролю популяцій безпритульних собак і котів у 31 країні» (Stray animal control practices ( Europe ). A report into the strategies for controlling stray dog and cat populations adopted in thirty-one countries). Це – єдине масштабне дослідження, матеріали якого використовують в Україні та інших посткомуністичних країнах фахівці з зоозахисту. На жаль, використовують далеко не завжди коректно, здебільшого підтасовуючи факти, замовчуючи виявлені кореляції тощо.

Здебільшого тенденційне використання даних дослідження провадиться з однією метою: обґрунтувати необхідність убивства безпритульних тварин як, буцімто, єдиного ефективного засобу зменшити їх кількість в посткомуністичних країнах. Таке «обґрунтування» можна знайти на російських сайтах так званих «зоозахисників-реалістів» та їх українських однодумців, а ще частіше – на сайтах, належних структурам місцевих влад цих країн. І то не дивно. Адже відомо, що в наскрізно корумпованих країнах найлегший шлях перевести бюджетні видатки, що виділяються на розв’язання соціально значущої проблеми безпритульних тварин,  до власних кишень – то вбивство.  Однак зібрана WSPA та RSPCA інформація свідчить про прямо протилежне. Нижче подано аналіз чинників, що впливають на динаміку кількості безпритульних тварин у країнах Європи.

Групи країн за класифікацією WSPA та RSPCA:

1 група: Високий рівень контролю. Відсутність безпритульних собак.  Країни – Бельгія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія

2 група: Мала кількість безпритульних тварин. Країна – Словенія.  

3 група: Ситуація, що поступово покращується. Країни – Велика Британія, Ірландія

4 група: Проблема безпритульних собак зберігається. Країни - Боснія-Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Сербія, Іспанія

5 група: Ситуація погіршується або є неконтрольованою. Країни – Албанія, Азербайджан, Білорусь, Вірменія Молдова, Україна

Уживані в тексті скорочення:

ВСП – метод «відлов – стерилізація – повернення».

Б/С – безпритульні собаки.

ГО – громадські організації.

Групи країн та кореляції чинників

1.     Країни, визнаних в аналітичному дослідження WSPA та RSPCA такими, в яких ситуація погіршується або є неконтрольованою (5 група):  Азербайджан, Албанія, Вірменія, Молдова, Україна (усі – поскомуністичні). В усіх основною формою регулювання чисельності Б/С є відстріл або/та інші форми вбивства. В усіх кількість Б/С зростає. Серед тих, що практикують убивство, Болгарія (4 група) є єдиною країною, де кількість Б/С зменшується. Однак у Болгарії основними методами регулювання є ВСП та відлов без повернення.

2.     У 4-й групі з 14 країн половина (7) на загальнодержавному або регіональному рівнях практикують ВСП: Греція, Болгарія, Боснія-Герцеговіна, Іспанія, Італія, Мальта, Сербія. Кількість Б/С тут в основному залишається стабільною (у Болгарії – зменшується, у Сербії – збільшується, у Боснії-Герцеговіні – динаміка невідома).

3.     Країни, де кількість Б/С збільшується: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Молдова (метод регулювання – вбивство), Сербія (відлов без повернення, евтаназію здорових неприлаштованих дозволено і практикують), Фінляндія (відлов без повернення, евтаназію здорових дозволено, але НЕ практикують). За всієї відмінності ситуації ці країни мають спільним показником те, що пільгова стерилізація власницьких тварин в них або відсутня (Албанія, Вірменія, Фінляндія), або провадиться силами виключно громадських організацій без участі держави або місцевої влади (Молдова). Лише в Сербії до цієї справи долучено владу. Крім того, аналогічно без участі влади (Албанія – силами ветеринарів, Сербія та Фінляндія – силами ГО), проводиться або зовсім не проводиться (Азербайджан, Вірменія, Молдова) просвіта населення з питання контролю над народжуваністю домашніх тварин. Третій показник – відсутність обов’язкової реєстрації домашніх собак – теж є спільним (крім Сербії).

4.     Країни де кількість Б/С залишається стабільною: Греція, Естонія, Італія, Іспанія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Угорщина, Чехія (країни півдня Європи та Прибалтійські). З них у Італії, Іспанії, Мальті практикується ВСП в поєднанні з відловом без повернення, у Греції – виключно ВСП. Естонія, Литва, Польща, Португалія, Угорщина, Чехія – виключно відлов без повернення. У Греції та Мальті евтаназію здорових не прилаштованих собак заборонено. В інших – дозволено і здійснюють. В усіх країнах цієї групи, крім Естонії, реєстрація домашніх собак є обов’язковою. Просвіта населення провадиться силами держави та/або місцевих влад у Естонії, Литві, Польщі; у Греції, Мальти, Угорщині, Чехії – силами ГО; Італія, Іспанія – силами ветеринарів; у Португалії – не проводиться. Греція, Естонія, Італія, Литва, Польща, Угорщина практикують пільгову стерилізацію власницьких тварин, що провадиться в тому числі державою. Іспанія, Мальта, Португалія, Чехія пільгової стерилізації не мають.

5.     Країни, де кількість Б/С зменшується:  Болгарія, Велика Британія, Ірландія, Словенія, Хорватія.  В усіх методом регуляції є відлов без повернення (у Болгарії ще й убивство при відлові, а також ВСП). Евтаназію здорових не прилаштованих тварин дозволено в усіх, і вона застосовується в усіх, крім Ірландії. В усіх, крім Великої Британії, реєстрація собак є обов’язковою.  В усіх просвіта населення здійснюється виключно силами ГО, крім Великої Британії, де вона проводиться на державному рівні. В усіх – існує пільгова стерилізація. 

6.     Країни, де Б/С не існує. Бельгія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Швейцарія, Швеція (країни Північної Європи). В усіх (крім Норвегії і Нідерландів) реєстрація є обов’язковою. Просвіта населення здійснюється державою в Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Швейцарії. У решті країн цієї групи такої потреби немає у зв’язку з високим рівнем свідомості населення в цьому питанні. Пільги при стерилізації держава надає лише в Норвегії. В усіх практиковано відлов і утримання в притулках без повернення. В усіх, крім Німеччини, евтаназію здорових неприлаштованих дозволено. Але в жодній з цих країн її не практикують. У Німеччині евтаназію здорових тварин у будь-яких випадках заборонено на законодавчому рівні.

Висновки

1.     Убивство (будь-якими засобами) як метод регуляції кількості Б/С веде до її збільшення і є найбільш не ефективним методом. Практикується виключно в окремих посткомуністичних країнах із сильним впливом мусульманських традицій.

2.     ВСП практикується у країнах півдня Європи. В усіх країнах, де застосовують ВСП, кількість безпритульних собак залишається стабільною або зменшується (Болгарія).

3.     Немає кореляції між динамікою кількості Б/С і практикою евтаназії здорових не прилаштованих собак.

4.     Є кореляція між динамікою кількості Б/С і застосуванням державою та/або місцевою владою комплексних заходів, спрямованих на перекриття джерел поповнення Б/С: обов’язковою реєстрацією, просвітою населення, пільговою стерилізацією власницьких тварин та відмовою від практики вбивства при відлові.  

5.     У країнах, де кількість Б/С залишається стабільною, вбивство не практикується, застосовується або ВСП, або відлов без повернення, або їх комбінація. Евтаназія здорових не прилаштованих собак може бути як дозволеною і практикуватися, так і забороненою.  При цьому стає наочним вплив чинників, спрямованих на перекриття джерел поповнення Б/С: обов’язковою реєстрацією, просвітою населення, пільговою стерилізацією власницьких тварин. Однак на практиці в усіх країнах цієї групи державну та/або місцеву владу долучено до активації лише окремих з названих чинників. Є підстави вважати, що відсутність підтримки з боку державної та/або місцевої влади у активації решти чинників призводить до відсутності відчутних позитивних змін у зменшенні кількості Б/С. Усі чинники в комплексі задіяно на рівні держаної та/або місцевої влади лише в Литві та Польщі. І саме в них з країн цієї групи, за повідомленнями преси останніх років, помітна тенденція до зменшення Б/С.  

6.     Ані ВСП, ані відлов без повернення, ані евтаназія здорових неприлаштованих тварин як методи регулювання чисельності Б/С без застосування комплексних запобіжних щодо розмноження власницьких тварин заходів не мають визначального впливу на кількість Б/С.

7.     Отже, можна з великим ступенем імовірності стверджувати, що лише комплексні заходи з запобігання неконтрольованого розмноженню власницьких тварин, здійснювані силами державної та/або місцевої влади є ефективними щодо регулювання чисельності безпритульних тварин не залежно від того, який метод регулювання Б/С практикується (ВСП, відлов без повернення і довічне утримання, евтаназія здорових не прилаштованих) чи вони практикуються в комплексі. 

Тетяна Метельова, к.філос.н, старший науковий співробітник

Інституту європейських досліджень НАН України