Школа роздору

Наше видання повідомляло про гучний конфлікт в місті Костянтинівці Донецької області, про який сьогодні знає майже вся Україна. Стисло нагадаємо, про що йдеться.

Начальник управління освіти Ольга Барабаш вирішила зробити все від неї залежне, аби закрити україномовну ЗОШ № 1, внаслідок чого школу планували ліквідувати до кінця цього навчального року, а її приміщення передати російськомовному ліцею. Але несподівано для чиновниці з цим не змирилися ні батьки дітей, ні вчителі, ні учні, ні місцеві активісти. Подробиці першого етапу завзятої боротьби ми повідомляли раніше. Що ж було далі?

Активісти радикальніші, ніж радикали

На запрошення активістів, які ведуть боротьбу за те, аби школу не знищили, в ЗОШ № 1 прибула група народних депутатів ВР від Радикальної партії України. Серед них були люди, які довгий час працювали в народній освіті, тому їм не склало великих зусиль визначитися, хто і в чому винен і до кого правда все ж таки ближче, але відзначили, що мають зауваження до обох боків конфлікту. Активісти з ініціативної групи, що доволі натерпілися від постійних нападок та свавілля чиновників управління освіти (після того, як їх неправомірні дії стали відомі на досить високому рівні, все ж не припинили тотального тиску на педагогічний колектив, а почали майже кожен день приходити в школу з перевірками), сказали радикалам все, що вони з цього приводу думають. Тим навіть довелося заспокоювати емоційних виступаючих.

Ольга Барабаш, яка за звичкою намагалася звести дискусію до дрібних деталей, не змогла цього зробити. Але ще більшою несподіванкою для неї став той факт, що, завдяки активності батьків і діям громадськості та розголосу подій навколо можливого закриття україномовної школи, про це стало відомо на Західній Україні (і не тільки там), де місцеві осередки Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченко вирішили допомогти учням и вчителям ЗОШ №1 всім, що потрібно для належного ведення навчального процесу та патріотичного виховання хлопчаків і дівчат. І такі пропозиції, на велику радість вчителів та батьків, продовжують надходити. Щира подяка всім небайдужим, хто відгукнувся на біду костянтинівської української школи і протягнув руку допомоги.

Висновок після зустрічі з директором школи, начальником управління освіти, батьківським та громадським активом депутати зробили такий: українська школа, і це навіть не обговорюється, повинна працювати, ні про яке закриття не може бути мови, а існуючі недоліки мають бути усунені. Народні депутати України висунули важливу вимогу: начальник управління освіти повинна виступити на міському телебаченні і в пресі та офіційно повідомити костянтинівців про те, що школа №1 працює і буде працювати надалі й назавжди. Чому саме на такому «зверненні до народу» наполягали депутати? Справа в тому, що головна освітянка міста за кілька днів до початку начального року заявила костянтинівцям про остаточну ліквідацію навчального закладу 31 травня 2016 року та переведення туди РОСІЙСЬКОЇ гімназії, після чого батьки почали забирати зі школи дітей, стали звільнятися вчителі, на що, напевно, і розраховувала Ольга Барабаш.Так що «порада» нардепів була, погодьтеся, цілком логічною. І через кілька днів після цієї зустрічі О. Барабаш таки виступила в пресі, але про це скажемо потім.

Ще один малесенький, але красномовний нюанс. Пані Барабаш кілька разів наголосила, що міська влада всіляко підтримує все українське, патріотичне, національне, що чиновники обома руками за Україну. Звучало дещо пафосно, але, може, активістам так здалося. Коли ж нардепи запитали у пані Барабаш, що буде з приміщенням навчального закладу, яке (увага!) капітально відремонтують (про що неодноразово повторювалося раніше начальником управління освіти), вона знов підтвердила, що сюди «переїде» російськомовна гімназія. Дисонанс якийсь навіжений! Тут тобі «все українське» – аж раптом, ні сіло, ні впало – російська гімназія. От і довіряй після цього словам «патріота» - чиновника.

І тут виникають питання насамперед до Ольги Барабаш. Ці питання ініціативна група та голова Костянтинівської міської організації «Просвіта» ім. Тараса Шевченко Микола Сєров задали міській владі, до якої звернулися не тільки за допомогою й підтримкою, а й з вимогою звільнити з посади управління освіти Ольгу Барабаш.

Порушення, що тягнуть на кримінал?

Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України, складається з Законів України «Про освіту», «Про загальну середнью освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про засади державної мовної політики України», законів про працю та інших нормативно-правових актів. Задамо питання: чи не було порушень законодавства з боку начальника управління освіти Ольги Барабаш? Ось що виявляється.

Так, в порушення деяких статей названих законів вона вирішила перевести без згодибатьків (!) чотири класи україномовної школи № 1 в інші школи. Про можливе закриття школи О. Барабаш заявила вперше 10 серпня 2015 року по телефону (!) директору навчального закладу і запропонувала повідомити батькам школярів про закриття чотирьох класів та не відкриття першого класу. Запланувала ліквідацію 1, 4, 6, 8, 10 класів – з метою остаточного закриття школи 31 травня 2016 року. І здійснила, не будемо лякатися цього слова, злочин – заборонивши відкрити в україномовній школі перший україномовний клас, відкривши один перший з російською мовою навчання, перетворивши школу з україномовної надвомовну (до речі, для двох перших класів було 36 учнів: в український поступило 16 заяв, російський – 20). Вчителі (педагогів ніхто не попередив, коли вони йшли у відпустку, що будуть звільнені з 1.09.2015р.) і батьківский колектив негативно сприйняли усну заяву Ольги Барабаш і почали боротися за збереження української школи.

Тим часом начальник управління освіти видавала один наказ за одним, незважаючи на протести батьків і громадськості та всупереч чинному законодавству. Тут і відомий наказ № 205 (зверніть увагу) від 1 вересня 2015 р. - «Про раціональне комплектування класів на 2015/ 2016 рік згідно з листом від міського фінансового управління Костянтинівської міської ради», яким вона наказувала ліквідувати ті самі чотири класи, більш того, ще й об’єднати 10 клас – з класом з російською (?!) мовою навчання в школі № 6. Був ще наказ від 3 вересня (?!) № 214 «Про комплектування класів ЗШ № 1 на 2015/2016 навчальний рік». Пізніше з’явився наказ № 228 «Про перевірку управлінської діяльності у ЗОШ № 1» («ревізія» мала тривати аж 5 днів!).

Усе це вчинено начальником управління освіти Костянтинівської міської ради, посадовою особою органу місцевого самоврядування Ольгою Барабаш, яка мала б знати ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України». Очевидно, Ольга Барабаш не знає Основного Закону України, як і чинного освітнього законодавства. Докази?

По-перше, порушена ч.1 статті 18 «Зарахування учнів» Закону України «Про загальну середню освіту». Ось про що говорить ця стаття. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за загальноосвітніми навчальними закладами відповідні території обслуговування ідо початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати. Згідно з цією статтею видавати якісь накази після початку навчального року про переведення учнів з однієї школи до іншої є порушенням закону.

По-друге, порушенач.6 ст. статті 11 «Створення, реорганізація та ліквідація загальноосвітнього навчального закладу» Закону України «Про загальну середню освіту». Вона говорить: «Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників)».

По-третє, порушена ст. 60 «Права батьків» Закону України «Про освіту». Читаємо: «Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів; звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей; захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей». Цією статтею передбачено, що вибір навчального закладу для дитини є виключно компетенцією батьків.

Усі названі порушення дали вагомі підстави ініціативній групі і активістам звернутися до голови м. Костянтинівка Сергія Давидова. Головний чиновник міста, вислухавши аргументи ініціативної групи, ознайомившись з заявою, поданою на його ім’я, пообіцяв детально розібратися в суті конфлікту та всіляко допомогти школі. Як то буде насправді – побачимо. Але Сергій Дмитрович запевнив: влада не дозволить закрити україномовну школу, вона буде працювати надалі, а не тільки до 31 травня наступного року. Також він висловив побажання, щоб школа розвивалась і була сучасною. Що ж, доля школи і в його руках теж.

Звернімо увагу на таку деталь. 18 вересня 2015 року за дорученням міністра освіти та науки України Сергія Квіта школу та дії начальника управління освіти Ольги Барабаш перевірила комісія Департаменту освіти і науки Донецької ОВЦА, яка, наскільки відомо активістам, визначила недоліки в роботі О. Барабаш, а результати перевірки направила голові міста Костянтинівка Сергію Давидову – для того, щоб він відреагував на дії чиновниці. Школа і її захисники чекають реакції. Зауважимо, що лише після перевірки О. Барабаш видала нарешті журнали для 4 незаконно ліквідованих нею класів та підписала тарифікацію на педагогічних працівників для всіх класів. Але школу продовжує колотити, бо О. Барабаш не заспокоїлась. Почалися майже щоденні «рейди» до школи – без плану комплексної перевірки та доведення до колективу та дирекції школи результатів цих «візитів».

Ініціативна група впевнена, що така поведінка чиновників дестабілізує навчальний процес, тероризує батьків і свідчить про відсутність ділових та професійних якостей О. Барабаш на посаді начальника управління освіти. Таке враження, що вона не знає не тільки Конституції України та освітнього законодавства, а й своїх посадових обов’язків та не знайома з Положенням про управління освіти Костянтинівської міської ради (воно ж є?). Адже її дії заподіяли істотну шкоду школі, бо навчальний заклад покинули школярі та вчителі. Ольга Барабаш повинна діяти в межах існуючого законодавства, але на сьогодні її дії підпадають під дві статті Кримінального Кодексу України , а саме: п.1 ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень» та п.1 ст. 356 «Самоуправство». Враховуючи це, ініціативна група, батьки, представники громадськості вимагають від влади зняти Ольгу Барабаш з посади.

Відкрилося друге дихання!

Таке дихання школи з’явилося майже відразу після того, як на неї почалося гоніння, цькування чиновників від освіти (бо зі справжньою освітою їх дії, як кажуть, і поряд не стояли). У народі недаремно говорять, що горе та біда об’єднують людей, роблять їх сміливішими, більш рішучими, активними, готовими боротися за свої інтереси, у нашому випадку – відстоювати права, насамперед, дітей. Батьки, активісти, громадськість та вчителі стали діяти, як єдине ціле. У вересні директор школи ­Олександр Мережко провів кілька зборів педагогічного колективу, батьківського комітету, активістів. Сьогодні йдеться про найважливіше: зберегти ЗОШ № 1, не дозволити чиновниці паплюжити навчальний заклад і ламати його через коліно, та й педагогічному колективу працювати так, щоб надавати учням найякісніші знання, виховувати справжніх патріотів України і зробити все для того, щоб повернути в класи дітей, батьки яких вимушені були перевести їх в інші школи (з яких причин, зрозуміло). Робота в школі кипить така, що аж гай гуде. Кожен вчитель, кожен клас знає, які задачі повинен вирішити, як треба діяти, щоб оновити школу. А директор ЗОШ № 1, за його словами, відчув велику підтримку педагогічного колективу, батьків, громадськості, активістів. І це добре…

Активісти створили сайт ЗОШ № 1, де постійно розповідають про те, як живе навчальний заклад, чим дихає. А чого варта допомога Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка! Львів’яни (голова обласного товариства Ярослав Пітко) підготували літературу для бібліотеки костянтинівської школи № 1, допоможуть оформити один з поверхів навчального закладу на тему «Історія України», куточок «Символіка України», а також блок для молодших класів. Івано-франківці (голова Степан Болковецький) хочуть оздобити вестибюль школи та кабінет української мови. Кияни (заступник голови Микола Нестерчук) теж наводять мости дружби зі школою. А волонтери-тернопіляни (голова Петро Шимків) днями завітають до Костянтинівки, щоб зустрітися з учнями і педагогами школи, активістами, батьками, громадськістю. Така підтримка всім їм дуже важлива і потрібна. До речі, декілька дітей готові повернутися до рідної школи. Педагогів та активістів це, звичайно, радує.

Але боротьба за україномовну школу триває. Коли ця стаття готувалася до друку, стало відомо таке: батькам, які хочуть повернути своїх дітей до ЗОШ № 1, на домашні телефони подзвонили невідомі люди та сповістили, що цього робити не треба, бо школа буде працювати лише до кінця грудня поточного року. Диверсійна робота проти школи продовжується? – Так!

Друге дихання відкрилося й у начальниці управління освіти. Уже після вищезгаданої зустрічі с народними депутатами і після того, як ініціативна група побувала на прийомі у міського голові Сергія Давидова, О. Барабаш пішла в новий наступ на школу. До цього часу в боротьбі з ЗОШ № 1 вона використовувала одну з міських газет (в Костянтинівці немає жодного українського ЗМІ, хоча навіть за часів німецької окупації преса друкувалася українською мовою), зараз долучила до «благородної» справи і друге російськомовне видання. У цій газеті 30 вересня (до речі, через 13 днів після того, як міське управління освіти перевірив Департамент освіти й науки Донецької ОВЦА) з’явилась редакційна стаття «Ситуация: школа, или зарплата» (пунктуація оригіналу збережена). Читач бачить тут лише одну точку зору, коментарі тільки начальника управління освіти. А де ж голос школи, проти якої так завзято воює чиновниця? А чого вартий підзаголовок «Дети остались в школе ценой зарплаты педагогов»! Як бачите, тепер О. Барабаш вдалася ще й до нацьковування педагогів Костянтинівки на україномовну школу № 1 в пресі.

З’явилися новенькі інсинуації. Треба дати зрозуміти педагогам інших навчальних закладів, що вони залишаться без зарплатні, поки ще існує школа №1? І знову зазвучала стара пісня про головне: йде навчальний процес, а батьки, бачите, не можуть заспокоїтися, раніше вони вимагали не закривати школу, нещодавно ж протестували проти переведення дітей до інших навчальних закладів. Пані Ользі, напевно, хотілося, щоб було все так, як їй заманеться, але «чернь взбунтовалась», і тоді (цитуємо газету) «…руководство городского управления образования пошло на уступки. Школьники остались в родных стенах» (ціною зарплатні вчителів Костянтинівки, якщо вірити коментарям чиновниці?). Не всіх ще встигли перевести в інші школи? До якого часу дітям дозволено знаходитися в «родных стенах», до 31 грудня цого року чи до кінця травня наступного? Чому чиновниця ні слова не говорить про перевірки управління, про те, що її незаконні накази скасовано? Здається, причина одна: тоді люди зроблять висновок, що вся її діяльність з ліквідації школи є незаконною.

Чому головна освітянка міста почувається так вільно у своїх діях? Може, тому, що від громадськості приховуються висновки перевірки діяльності посадової особи Ольги Барабаш? І це сприяє тому, що вона й досі на посаді і продовжує паплюжити та дискредитувати школу, дезорієнтує батьків, які хочуть повернути дітей з російських шкіл до україномовної рідної школи, а не «державо мовної», як говориться в редакційній статті російськомовної газети. Зате в тисячний раз йдеться про те, що «…вопрос о возможном закрытии школы связан с экономическим аспектом. Ведь в отопительный сезон содержание огромного здания с большим количеством кабинетов, где занимаются по 10-15 человек – это большой расход из местного бюджета». І знову чиновниця не згадує про те, що в цьому приміщенні працюють ще вечірня школа та Станція юних техніків. Забула чи навмисно про це промовчала?

Хто ж нарешті зупинить, на погляд активістів та ініціативної групи, агресивну чиновницю, яка, використовуючи телебачення і ЗМІ, порушуючи Конституцію України, чинне освітнє законодавство, так завзято воює проти УКРАЇНОМОВНОЇ школи на користь російської гімназії. Яка, на відміну від педагогічного колективу школи та непокірних батьків учнів, не розуміє: поки в Україні в усіх сферах життя панує російська мова, ми завжди будемо під загрозою окупації. Можна мати неабиякі успіхи в бойових діях на Сході Україні, але, не відстоявши свій мовний простір, ми будемо провокувати вічно агресивну Москву знову і знову повертатися на наші землі. Там, де постійно звучить російська мова, рано чи пізно будуть їздити російські танки! Це твердження завжди буде актуальним, поки існує російська імперія (не важливо, з Путіним чи без).

Емілія Фролова, член Національної спілки журналістів України

На  фото: начальник управління освіти Ольга Барабаш, що веде війну проти української школи в Костянтинівці