«Фуршетні» звіти міських чиновників

Для більшості мешканців міста Львова буде несподіваною новиною, що протягом останніх трьох тижнів відбувалися звіти виконавчих органів Львівської міської ради, її департаментів та управлінь.

Незважаючи на те, що законодавство передбачає принцип підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, Львівська міська рада не вважає за потрібне запрошувати чи хоча б повідомляти про “відкриті” звіти своїх виконавчих органів. Тобто формально звіти є, а фактично вони проводяться в обмеженому колі працівників міської ради, ЛКП та директорів і деяких вчителів львівських шкіл. Згадується приказка: свій, до свого, по своє.

Напевно тому звіти районних адміністрацій нагадують показові виступи жовтенят в кінці навчального року, за тією лише різницею, що тепер показують ще й “кіно” - слайди фотографій відремонтованих балконів, почищених вулиць і поставлених лавочок. Краса! Під час звіту хочеться пишатися своїм містом і його владою. Щоправда, зачарування минає, щойно виходиш на вулицю зі сніговими окопами; відкручуєш кран, а звідти в кращому випадку тече срібна нитка води, через що в тебе вже четвертий день не запалюється колонка. Або наштовхуєшся на інші проблеми, які нагадують, що Львів європейське місто хіба за географічним розташуванням.

Звіти районних адміністрацій відбуваються під гарним гаслом: “Концентруймося на позитиві”. Про кількість будинків, ліфтів, балконів тощо, що чекають ремонту, “не прийнято” говорити. А хто має про це вести мову? Мешканці, які мають що з того приводу сказати, загубилися в довгих коридорах ЛКП та адміністрацій, їм не до відстеження інформації, коли ж то вони будуть звітувати. Навіть на ОФІЦІЙНОМУ САЙТІ Львівської міської ради, хвалебні оди якому співаються її працівниками вже кілька років, в анонсах розміщується інформація “на сьогодні” або “на вчора”, але аж ніяк не “на завтра”. Відсутність оголошень про звітування адміністрацій в ЗМІ пояснюється не страхом чиновників подивитися в очі платникам місцевих податків і зборів чи зустрітися з незадоволеними мешканцями, а недоцільністю і непомірною дороговизною рекламних послуг львівських газет.

Заради справедливості варто зазначити, що на звітах була й критика дій працівників районних адміністрацій з боку керівництва виконавчого комітету міської ради, проте вона мала вибірковий характер: у деяких районах помічалися снігові замети (наприклад в Франківському), а в деяких не помічалися (наприклад, в Галицькому чи Шевченківському).

І на завершення хотілося б висловити пропозиції до міської ради (чи то помріяти, бо, як показує практика, у випадку з Львівською радою, це одне і те ж). Звіти районних адміністрацій мають відбуватися не тільки перед своїми ж працівниками та трьома представниками виконавчого комітету і декількома депутатами ради. Якщо керівник дійсно хоче проконтролювати свого працівника, то слід питати не самого працівника, а того, кого він зобов'язаний обслуговувати. Треба не про процес роботи питати, а про результат. Байдуже скільки мільйонів було витрачено на закупівлю очисної техніки, важлива чистота вулиць. Неадекватно виглядає голова адміністрації, коли у звіті хвалиться, що на території району працює стільки-то заслужених вчителів, так ніби це особиста заслуга голови чи адміністрація посприяла підвищенню їх кваліфікації. Про вчителів можна говорити тоді, коли адміністрація видала їм грошові нагороди або оплатила поїздки за кордон з метою обміну досвідом. А виставляти працю і досягнення окремих вчителів за свою роботу...

На звіті мають говорити мешканці – споживачі тих послуг, які надає адміністрація, і не поодинокі, запрошені спеціально, а якомога ширше коло. Звичайно, тоді звіт не буде виглядати таким “солодким” і радісним, та краще мати мужність зустрітися з правдою в обличчя, ніж отримати чергову оскому на зубах від фальшивих заяв.

Метою цієї статті не є нівелювання роботи окремих працівників районних адміністрацій та досягнутих результатів. Багато роботи зроблено, є позитивні зміни. Але поки збиралася писати статтю, в ванні зі стіни почала капати вода. Два дні (якщо враховувати вихідні, то чотири) ходили делегації з ЛКП, поки з'ясували причину. Пішли перекривати воду в підвалі будинку — сюрприз, кран не працює. Розвели руками — не можемо зробити, треба дзвонити у Львіводоканал, та й пішли. В результаті, ремонт відбуватиметься за рахунок мешканців. І це ЛКП на звіті Галицької адміністрації названо зразковим!!! А що ж тоді коїться в інших у менш зразкових?