Таємне вшанування Миколи Руденка?

На боковій стіні будинку № 68 по вулиці Богдана Хмельницького в Києві влітку з’явилася меморіальна таблиця з написом:

«У цьому будинку проживав відомий громадський діяч, правозахисник, голова Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Микола Данилович Руденко».

Ні років проживання, ні згадки, що Руденко ще й видатний письменник, економіст, Герой України… Ні вдова Раїса Руденко, яка живе в цьому будинку, ні Київська організація Спілки письменників, ні Наукове товариство імені Сергія Подолинського, ініціатором створення якого був М.Руденко, ні Київське товариство політв’язнів та жертв репресій не були запрошені на відкриття таблиці. І взагалі не відомо, чи було таке відкриття.

Щоправда, п. Раїса Руденко одержала була листа від Головного управління з питань внутрішньої політики КМДА від 7 червня 2010 року за № 051-195з, що на виконання Указу Президента України від 31.10.2006 № 908/2006 «Про відзначення 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод» КМДА видала 11.03. 2008 р. розпорядження № 285 про встановлення меморіальної дошки.

Тим же листом повідомлено, що вшанування пам’яті визначних діячів здійснюється, як правило, лише однією формою увічнення (найменування вулиці чи встановлення меморіяльної дошки). Отже, клопотання НТП ім. С. Подолинського про перейменування однієї з сусідніх вулиць Мельникова, Воровського або Чапаєва на вулицю Миколи Руденка фактично відхилене.

Слід нагадати, що Президент В.Ющенко заздалегідь, ще 14 серпня 2009 року, підписав указ № 612/2009 «Про відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Руденка». Цим указом передбачено було створити оргкомітет з підготовки та проведення ювілейних заходів. Наукове Товариство імені Сергія Подолинського, яке створене було 3 березня 1999 року за ініціативою М.Руденка, радо запропонувало свої послуги і свої кандидатури до оргкомітету. Але нас цілком зіґноровано: в оргкомітеті лише чиновники, які навряд чи знають, хто такий Руденко і яке значення має ця постать для України. Якби влада України керувалася його економічним ученням і етичними настановами – багато проблем уже було б розв’язано…

У Верховній Раді питання про вшанування М. Руденка порушив голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський. Але його проект постанови 7 липня було відхилено, питання зняте розгляду. Авжеж, Руденко – не їхній герой…

Отже, держава не збирається відзначати 90-річчя М.Руденка. Але, слава Богу, в нас уже є громадянське суспільство. Так, Наукове Товариство ім. С. Подолинського, Український ПЕН-Клуб, Міжнародний благодійний фонд «Смолоскип», Київське товариство політв’язнів і репресованих 16 грудня проведуть у Київському міському будинку вчителя вечір під назвою «Монади Миколи Руденка». Початок о 18 годині. Візьмуть участь Євген Сверстюк, Левко Лук’яненко, удова Раїса Руденко, академік Микола Жулинський, професори Михайло Курик та Володимир Шевчук, письменник Іван Власенко. Вірші М.Руденка читатимуть Борис Лобода і Кирило Булкін, а пісні на його слова співатиме Олена Голуб. Покажемо фраґменти фільму Олександра Рябокриса «Українська Гельсінкська Група». Олександр Михайлюта презентує нову книжку М.Руденка.

http://maidan.org.ua

Додаємо коротку довідку.

Микола Данилович РУДЕНКО

19.12. 1920 + 1.04. 2004

Син шахтаря з с. Юр’ївка Луганської обл. 1939 р. вступив до Київського університету, та скоро був призваний до війська, хоча з 8 років не бачив на ліве око. 4 жовтня 1941 р. в боях під Ленінградом тяжко поранений. Був політруком госпіталю. Нагороджений орденами і медалями. 1947 р. вийшла збірка віршів “З походу”, прийнятий до Спілки письменників. Працював відповідальним секретарем видавництва “Радянський письменник”, редаґував журнал “Дніпро”. Автор багатьох збірок поезії, романів і повістей, зокрема, “Вітер в обличчя” (1955), “Остання шабля” (1959), “Орлова балка” (1970-і) фантастичних романів “Чарівний бумеранг” (1966), “Слідами космічної катастрофи” (1962), поеми “Хрест” (1976, про голод 1933 р.).

Парторг СПУ М.Руденко 1949 р. відмовився давати негативні характеристики на єврейських письменників, яких громили як “космополітів”, свідомо позбувся посад та привілеїв радянського істеблішменту. Після розвінчання “культу особи Сталіна” самостійно проштудіював “Капітал” Карла Маркса і збагнув, що його теорія додаткової вартості (яка нібито зумовлюється експлуатацією м’язових зусиль робітника) хибна. Насправді додаткова вартість створюється винятково сонячною енерґією через фотосинтез і щороку надходить у суспільство у вигляді врожаю. Підтвердження своєї теорії М.Руденко знайшов в “Економічній таблиці” Франсуа Кене, у працях українських учених Сергія Подолинського та Володимира Вернадського. Виклав її в листах до вищих партійних органів, відтак у філософських працях “Економічні монологи”, “Енерґія проґресу”, які ходили у самвидаві, у романі “Формула Сонця”.

1974 р. за критику марксизму М.Руденко виключений з КПРС, 1975 – з СПУ. Став членом радянського відділення “Міжнародної амністії”, у звיязку з чим 18.04 1975 р. був заарештований, але амністований як учасник війни. Була спроба запроторити його до психлікарні. 9.11. 1976 р. М.Руденко на прес-конференції в Москві оголосив про створення Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод. 5.02. 1977 р. заарештований, засуджений у м. Дружківка Донецької обл. на 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди (ст. 62 ч. 1 КК УРСР). Його художні і філософські праці були кваліфіковані як наклепницькі і вилучені з бібліотек і книгарень. Карався в таборах Мордовії та Уралу. За передачу через дружину Раїсу Руденко віршів на волю його карали штрафним ізолятором, зняли 2-у групу інвалідності, а дружина теж була засуджена за правозахисну діяльність на 5 р. ув’язнення та 5 р. заслання.

Заслання відбували на Алтаї. Звільнені у грудні 1987. Не маючи де жити, змушені були виїхати до Німеччини, потім до США. М.Руденко працював на радіостанціях “Свобода” і “Голос Америки”. 1988 р. позбавлений радянського громадянства. Очолив Зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінкської Спілки.

За непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури 1988 р. Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав М.Руденка “Українцем року”, він став членом PEN-клубу, 1990 обраний Дійсним членом Української Вільної Академії Наук (США). Лауреат літературної премії Українського фонду культури ім. В.Винниченка 1990 р. У вересні 1990 повернувся до Києва, відновлений у громадянстві, реабілітований. 1991 р. осліп і на праве око, але через півроку йому відкрилося ліве, яке не бачило 63 роки.

1993 р. за роман “Орлова балка” Руденкові присуджена Державна премія ім. Т.Шевченка. 1996 р. за великий вклад у розвиток української літератури і за правозахисну діяльність нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня; 2000 р. у зв’язку з 80-річчям йому присвоєно звання “Герой України”.

1998 р. вийшли головні праці життя М.Руденка – книги “Найбільше диво – життя. Спогади” та “Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії”, 2001 р. – «Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)”. Наукові праці М.Руденка витримали по декілька видань і користуються величезним попитом.

Наукове товариство імені Сергія Подолинського

Знайшов:
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=6631&skl=7
http://gska2.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/pd_n?day_=07&month_=07&year=2010&krit=0
Проект Постанови про відзначення 90-річчя з дня народження Миколи Руденка

Номер, дата реєстрації: 6631 від 01.07.2010

Сесія реєстрації: 6 сесія VI скликання

Суб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

Ініціатор(и) законопроекту:

Яворівський В.О. VI скликання

Головний комітет: Комітет з питань культури і духовності

Інші комітети: Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України

Текст законопроекту та супровідні документи:

Проект Постанови 30.06.2010

Подання 30.06.2010

Пояснювальна записка 30.06.2010

Документи, пов'язані із роботою над законопроектом:

Проходження законопроекту

Останній стан: Відхилено та знято з розгляду

Останній етап проходження: В порядок денний не включено (07.07.2010)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

про відзначення 90-річчя з дня народження

Миколи Руденка

1.     Обґрунтування необхідності прийняття Постанови

У грудні 2010 року виповнюється 90 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (19 грудня 1920 р., селище Юріївка Луганської області — 1 квітня 2004 р., м. Київ) – відомого поета, письменника, філософа, правозахисника, політичного в‘язня, засновника Української Гельсінкської групи (УГГ).

Учасник Другої світової війни, був важко поранений. Нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни 1 ступеня, 6 бойовими медалями. Після виходу в 1947р. збірки віршів "З походу" прийнятий до Спілки письменників України. Працював відповідальним секретарем видавництва "Радянський письменник", редактором журналу "Дніпро", секретарем парткому СПУ. У 1949р. під час сталінської компанії проти "космополітів" відмовився негативно характеризувати єврейських письменників, яких вимагали виключити зі СПУ. Виключений з КПРС в 1974р. за критику марксизму та правозахистну діяльність. В 1975 р. виключений зі СПУ. В 70-і роки Руденко активно залучається до захисту прав людини, в тому числі національних. 18.04.75р. заарештований за правозахисну діяльність, але ще під час слідства у зв’язку з 30-літтям перемоги амністований як учасник Другої Світової війни. Підтримує стосунки з московськими дисидентами. Був одним із засновників і першим головою Української Гельсінкської Групи. Після консультацій з П.Григоренком, О.Мешко, О.Бердником, Л.Лук'яненком, І.Кандибою, О.Тихим, М.Матусевичем, М.Мариновичем, Н.Строкатою 9 листопада 1976р. на квартирі А.Д.Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналистів, де оголосив про створення УГГ.

23-24 грудня 1976р. у Руденко був проведений обшук, під час якого підкинули 39 доларів США. 05.02.1977р. Руденко заарештований у Києві й етапований літаком у СІЗО м. Донецька, де було порушено справу проти нього і Олекси Тихого.

Після суду, що відбувся відбувся 23 червня - 1 липня 1977р. Руденко був засуджений до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання за так звану антирадянську агітацію і пропаганду. Твори Руденко кваліфіковані як наклеп на радянську владу. Спеціальним розпорядженням Головліту УРСР у 1978 були вилучені з обігу (бібліотек і торгівлі) всі твори Миколи Руденка — усього 17 назв. У 1987 р. під тиском громадськості звільнений. Емігрував за кордон. Спочатку до Німеччини, потім до США. Працював на радіостанціях "Свобода", "Голос Америки". 1988р. позбавлений радянського громадянства. Член ПЕН-клубу. 1990 обраний Дійсним членом Української Вільної Академії Наук (США). Лауреат літературної премії Українського фонду культури ім. В.Винниченка 1990р.
        У вересні 1990 року Руденко повернувся до Києва. Відновлений у громадянстві, реабілітований.

 Відновлений у громадянстві, реабілітований. 1993р. за роман "Орлова балка" Руденко присуджена Державна премія ім. Т.Шевченко в галузі літератури. 1996р. Микола Руденко нагороджений орденом "За заслуги" 3 ступеня. 1998р. вийшли книги "Найбільше диво - життя. Спогади" та "Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії".

Указом Президента України від 19 грудня 2000р. за № 1347/2000 Руденко Миколі Даниловичу "за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахистну і літературну діяльність" присвоено звання Герой України

З огляду на викладене, враховуючи значущість постаті Миколи Руденка, виникає необхідність прийняття цієї Постанови.

2. Цілі і завдання проекту Постанови

Метою проекту Постанови є забезпечення належних організаційно-правових умов для відзначення ювілею Миколи Руденка на державному рівні.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Постанови

Проект Постанови передбачає підготовку та відзначення на державному рівні 90-річчя Миколи Руденка. Для цього пропонується створити відповідний організаційний комітет, розробити та затвердити план необхідних заходів, забезпечити висвітлення в засобах масової інформації життєвого шляху Миколи Руденка.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Прийняття Постанови не потребуватиме внесення змін до чинного законодавства України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цієї Постанови Верховної Ради України потребує виділення коштів в обсязі, який буде запропоновано оргкомітетом і передбачено у державному та місцевих бюджетах.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Постанови

Прийняття даної Постанови дозволить належним чином вшанувати ювілей Миколи Руденка, сприятиме зверненню уваги до його особи, до важливих віх в історії правозахисного руху.

Народний депутат України В.Яворівський