Українська влада знову грубо порушує міжнародні зобов’язання з надання політичного притулку

В Україні заарештований активіст протестних рухів, громадянин РФ Денис Солопов. За фактом репресій щодо активістів кампанії на захист Хімкінського лісу Солопов був змушений покинути Росію і прибути до України як політичний біженець. Проте свавілля російських силовиків було підтримане українськими колегами, і тепер на порушення українського та міжнародного законодавства Денисові загрожує екстрадиція.

Заява проекту «Без кордонів» Центру «Соціальна дія» щодо затримання біженця Дениса Солопова

2 березня 2011 року в приміщенні Київської міграційної служби (КМС), відразу після вручення рішення про відмову в наданні статусу біженця, було затримано біженця Дениса Солопова. Міграційна служба, куди біженці звертаються за захистом, виявилася пасткою, де їх затримують на вимогу їх переслідувачів.

Денис Солопов приїхав до України у пошуках притулку від переслідувань влади Російської Федерації, і, як і належить за Законом України „Про біженців”, звернувся із проханням про надання йому статусу біженця. Минулого тижня Денис пішов до КМС, аби подовжити термін дії своєї довідки – знову-таки у відповідності до процедури визначення статусу біженця в Україні. Згідно з інформацією, отриманою Проектом „Без кордонів”, кілька разів під різними приводами („прийдіть пізніше, завітайте до нас рівно о другій годині дня завтра, зараз немає співробітника, який опікується вашою справою») йому відмовляли у подовженні документа. Врешті-решт, Денисові натякнули, що рішення про задоволення чи відмову в його проханні статусу біженця вже готове, і попросили прийти 2 березня.

2 березня по обіді зв’язок із Денисом перервався. Ввечері того самого дня він зателефонував друзям і повідомив, що перебуває у Солом’янському відділі внутрішніх справ. Пізніше у співробітників міліції вдалося дізнатися, що вони затримали Дениса через те, що його оголошено у міждержавний розшук владою Російської Федерації – з тієї самої причини, яка змусила його шукати притулку в Україні.

4 березня 2011 року відбувся суд, який мав вирішити: залишити затриманого біженця в ув’язненні до отримання документів для його видання (екстрадиції) до РФ – чи звільнити його. Солом’янський районний суд м. Києва призначив Денису тимчасовий арешт терміном на 40 діб. Аргументи захисту щодо того, що Денис перебуває у процедурі визначення статусу біженця; перебуває під захистом Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), оскільки його визнано УВКБ ООН „мандатним біженцем”; і що у разі видання до Росії йому може загрожувати застосування катувань, на жаль, не справили жодного враження на українську Феміду. У своєму рішенні суд відзначив, що не бачить обставин, які перешкоджали би екстрадиції. Тепер справою займатиметься Генеральна прокуратура України: саме цей орган влади має розглянути всі документи, надані російською стороною, а також свідчення про можливі перешкоди щодо здійснення екстрадиції, й ухвалити рішення.

Той факт, що Дениса було затримано українською міліцією на підставі міждержавного розшуку, говорить про бажання органів влади Російської Федерації продовжувати його переслідування – від якого йому раніше вдалося втекти. Сьогоднішнє рішення Солом’янського суду свідчить: сьогодні для біженців саме звернення до влади України з проханням захистити їх від переслідувань може призвести до того, що замість захисту вони отримають в’язницю.

Додаткова інформація

Згідно із Законом України „Про біженців”, відповідальним за ухвалення рішень про надання статусу біженця є спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої влади. Протягом багатьох років цим центральним органом був Державний Комітет у справах національностей і релігії, – а підпорядковані йому обласні Міграційні Служби приймали та обробляли заяви про надання статусу біженця. У грудні 2010 року, відповідно до указу Президента України, Державний Комітет у справах національностей і релігії було ліквідовано. Повноваження щодо питань міграції, у тому числі й визначення статусу біженця, було передано до створюваної Державної Міграційної Служби. Було визначено, що цей новий виконавчий орган державної влади підпорядковано Кабінету Міністрів і координується через Міністерство Внутрішніх Справ. Натепер відбувається процес створення Державної Міграційної Служби й ліквідація Держкомітету. Наскільки орган, фактично підпорядкований МВС, зможе гарантувати безпеку біженців? Що це може означати на практиці для тих, хто прибув до України з метою отримати притулок та захистити своє життя від переслідувань? Як показує досвід тих, хто звернувся за допомогою до Проекту „Без кордонів”, нічого доброго. Те, що сталося з Денисом Солоповим, в черговий раз демонструє не ефективність усієї системи надання статусу біженця в Україні.

По додаткову інформацію звертайтесь: Ірина Федорович, координатор Проекту "Без кордонів" ГО "Центр Соціальна Дія"

+38 097 5094062 fedorovych@noborders.org.ua

Анна Прейс  +38 050 46 533 46  skype: anna.preis

ЗРАЗОК ЗВЕРНЕННЯ

Генеральному Прокурору України Пшонці В. П.

01601, г. Київ вул. Резницька, 13/15

тел.: +380 44 280 1020; факс: +380 44 280 2269

КОПІЯ:

Уповноваженому Верховної Ради України з прав лидини

Карпачовій Н.І.

01008, г. Київ,

вул. Інститутська, 21/8

тел.: +380 (44) 253 7589

ПІБ і адреса відправника

Шановний Вікторе Павловичу!

Громадянин Російської Федерації Деніс Солопов приїхав до України в пошуках притулку від переслідувань російської влади. Він звернувся у Представництво Управління Верховного Комісара ООН зі справ біженців (УВКБ ООН) в Україні, яке, вивчивши обставини справи Деніса, визнало його біженцем у рамках свого мандата.

 2 березня 2011 г. Деніса затримали співробітники Солом’янського РУ ГУ МВС України в місті Києві. 4 березня Солом’янський районний суд, проігнорувавши аргументи захисту, серед них і документальне підтвердження того факту, що УВКБ ООН визнало Деніса біженцем, санкціонував тимчасовий арешт Д. Солопова на 40 діб з метою забезпечення його екстрадиції до Російської Федерації.

Згідно норм Кримінально-Процесуального Кодексу України (ст.ст. 450 — 470), органом, відповідальним за координацію екстрадиційних процедур та ухвалення рішення про видачу або відмові у видачі Деніса в Росію, є  Генеральна Прокуратура України. Зокрема, саме Генеральна Прокуратура України несе відповідальність за виявлення обставин, що перешкоджають екстрадиції, з урахуванням яких цей орган має вирішити, чи буде Деніс екстрадований, чи в його видачі буде відмовлено.

У зв’язку з цим звертаю Вашу увагу на той факт, що обставини ситуації, що склалася з Денісом Солоповим, вельми схожі на обставини, викладені в рішенні Європейського Суду з прав людини у Справі «Емінбейлі проти Росії» (№ 42443/02, від 26 лютого 2009 р.). У цій справі громадянин Азербайджану Гюндуз Емінбейлі, оголошений владою Узбекистану в міжнародний розшук за звинуваченням у загально кримінальному злочині, був визнаний біженцем Представництвом УВКБ ООН у РФ. Ця організація повідомила владу РФ про той факт, що п. Емінбейлі було надано статус біженця. А проте, вказаний громадянин був заарештований владою РФ з метою забезпечення його екстрадиції Азербайджану. Під час розгляду цієї справи Європейський Суд визначив, що законодавство РФ передбачає, що особа, якій надано статус біженця, не може бути виданою іноземній державі, де її життю може загрожувати небезпека. Таким чином, позбавлення волі п. Емінбейлі владою РФ, котра була інформована про його статус «мандатного біженця» УВКБ ООН, було від початку незаконним і порушило його право на свободу й особисту недоторканність.

З огляду на це, Генеральна Прокуратура України зобов’язана взяти до уваги статтю 466 КПК України. Згідно з нею, особа, якій було надано статус біженця,не може бути виданою іноземній державі, де її здоров’ю, життю або свободі може загрожувати небезпека. Слід взяти до уваги і той факт, що 4 березня 2011г. адвокат Деніса Солопова надав Солом’янському районному суду документальне підтвердження того, що Представництво УВКБ ООН в Україні надало Денісу статус біженця в рамках свого мандата.

 З огляду на наведене вище та згідно статті 461 КПК України, якою передбачено, що затримана особа негайно звільняється у разі, якщо встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється, а також ст.ст. 464, 466 КПК України,

 

ПРОШУ:

 Визнати екстрадицію Деніса Солопова неможливою.

 Негайно звільнити Деніса Солопова з-під варти.

 Відмовити компетентним органам Російської Федерації у видачі Деніса Солопова.

Дата                                                                      Підпис