Україна в європейському домі: Як? Звідки? Куди?

Як вписується Україна в європейський контекст? Які особливості її шляху до Європи? Як виявляються вони в конкретиці взаємин з окремими державами в умовах глобалізації? Які перешкоди і чому постають на європейському шляху України?

- У пошуках відповіді на ці питання за ініціативою Інституту європейських досліджень Національної академії наук України 16 березня 2011 р. зібралися провідні науковці академічних установ, викладачі вищих навчальних закладів, дипломати. Подія була приурочена до презентації наукового доробку Інституту – монографій «Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього», «Культурно-цивілізаційний простір України і Європа: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку» та роботи А.Д. Гулієва «Международно-правовой контекст внешних сношений в условиях глобалиации».

Усі три роботи було презентовано разом не випадково: їх об’єднує не лише майже одночасність виходу, а й спільна мета – з’ясувати, наскільки співмірні українські виміри в ретроспективі й сьогоденні реаліям «європейського дому» у світі, що стрімко стає єдиним, глобалізується. Колективні монографії є підсумковим результатом фундаментальних досліджень актуальних проблем сходження незалежної Української держави в колі європейських країн, аналізу її можливостей, викликів і перспектив.

Ретроспективний аналіз існування і визнання України як європейської держави, здійснений на широкому історичному матеріалі, дослідження різнобарвної палітри нинішніх взаємин України з далекими й близькими сусідами по європейському дому, їх становлення, трансформацій і сучасного стану, результати якого знайшли відображення у роботі «Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього», надають читачеві можливість панорамного бачення вітчизняних європерспектив та сприяють формуванню концептуальних засад ствердження нашої держави на європейському континенті.

Продовженням і розширенням горизонтів згаданого дослідження є й робота вітчизняних науковців «Культурно-цивілізаційний простір України і Європа: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку». У монографії всебічно розглянуто феномен розвитку Європи з погляду взаємодії її цивілізаційних та духовно-культурних вимірів, їх глибинного впливу та проявів у минулому та сьогоденні, що дозволило виявити специфіку формування Європейського Союзу як унікального об’єднання, котре нарощує геополітичний вплив та сприяє поширенню й поглибленню інтеграції до загальноконтинентальних масштабів.

Монографічне дослідження дипломата, а нині викладача і науковця А.Д. Гулієва «Международно-правовой контекст внешних сношений в условиях глобалиации» сконцентровано на аналізі змін, яких зазнають міждержавні зносини в умовах глобалізації, їх політико-правових засад та впливів новітніх геополітичних викликів на сучасну дипломатію. Багаторічний досвід дипломатичної, наукової та викладацької роботи дозволив авторові провести порівняльно-правовий аналіз зазначених проблем, що поєднує теоретичні аспекти з використанням практики реалізації закордонної та вітчизняної правової доктрини, й сягнути систематизації знань щодо правових складників зовнішніх зносин в умовах глобалізації. Особливу увагу у виданні приділено питанням, пов’язаним з виходом на міжнародну арену української та азербайджанської дипломатії, розширенню поля дії неурядових організацій, взаємодії дипломатичних традицій та новацій.

В обговоренні піднятих у дослідженнях проблем взяли участь відомі вчені, провідні фахівці з питань євроінтеграції – політологи, економісти, філософи, юристи, дипломати. Серед них – директор Інституту європейських досліджень, доктор історичних наук, професор Кудряченко А.І. (керівник авторського колективу і науковий редактор монографій), ректор Київського педагогічного університету імені Б. Грінченка, член-кореспондент Національної Академії педагогічних наук професор Огнев’юк В.О, директор Інституту міжнародних відносин НАУ А.М. Фоменко, доктор юридичних наук В.Ф. Антипенко, доктор політичних наук І.М. Варзар, міністр закордонних справ України в 1994 – 1998 рр., президент 52-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН в 1997 – 1998 рр., народний депутат Г.Й.Удовенко, посли інших держав в Україні (зокрема, Азербайджану – п. Ейнулла Мадатлі), працівники дипломатичної академії та академічних наукових і науково-дослідних установ.

Рівень представництва заходу, попри виявлену неоднозначність існуючих підходів в оцінці можливостей та перспектив України в процесі євроінтеграції, засвідчує великий інтерес українських науковців і політиків до проблем входження України в Європейську спільноту, величезну зацікавленість фахівців у дослідженні перспектив і можливостей  європейського вибору держави.

На фото: професор А.І. Кудряченко