Якби у моєму магазині постійно спостерігались черги клієнтів і попит був високий, то я як ефективний керівник мусив би зробити один з трьох наступних висновків; а) змінити продавця, бо той, що є, не вміє продавати й обслуговувати людей; б) найняти додаткового продавця, бо той, що є, не справляється з таким великим потоком клієнтів; в) скомбінувати перший і другий варіанти або створити додаткову можливість здійснювати замовлення у моєму магазині по Інтернету. На жаль, жодного з цих управлінських висновків сьогодні в Україні не робить паспортна служба. Принаймні в Івано-Франківській області та Калуші зокрема.
Тема закордонних паспортів не вперше порушується українським суспільством, проте належного вирішення ця проблема, на жаль, не отримала. Востаннє вона в Калуші була озвучена у серпні 2010 року в публікаціях газети «Дзвони Підгір'я»: «Закордонний паспорт: що входить у його вартість» та «Полювання на лохів». Унаслідок виявленої цілеспрямованості Ваш покірний слуга таки отримав свій новий закордонний паспорт за законодавчо встановленою ціною, що становила триста сорок три гривні тридцять вісім копійок. У результаті написаної заяви про порушені права, спрямованої до депутата Калуської міської ради Володимира Полицького, був складений відповідний депутатський запит. У ньому, окрім вимоги усунути порушення прав громадян, була вимога опублікувати платіжні реквізити, що стосуються виготовлення закордонних паспортів для жителів міста Калуша. На превеликий жаль, остання вимога такою й залишилася.
Тому для зручності калушан ми самостійно дослідили ці дані і радо хочемо ними поділитися. При цьому слід зауважити, що низка платежів, котрі «автоматично» приймають у паспортних столах, є необов'язковими і справляються за бажанням клієнта. Правда, про це неможливо ніде прочитати, бо у Калуській паспортній службі немає такої інформації на жодному зі стендів. Для виготовлення закордонного паспорта обов'язковими є тільки чотири платежі, і вони обумовлені офіційними документами. Оплачуємо обов'язкові платежі в касі будь-якого банку (з'ясуйте, де менша банківська комісія за платежі) наступними сумами – 170 гривень 00 коп. – державне мито, 150 гривень 00 коп. – за бланкову продукцію (бланк паспорта), 10 гривень 28 коп. - послуги ВГІРФО з оформлення паспортів, 13 гривень 10 коп. (або 26 гривень 20 коп. – за терміновість) – послуги «Інформаційного центру» МВС (виготовлення довідки про відсутність/наявність судимості), – разом сума платежів становить 343 гривні 38 коп. (або, відповідно, 356 гривень 48 коп., якщо довідка про відсутність судимості виготовлялася терміново – за 3 чи 10 днів).
Рекомендується з усіх квитанцій для себе зробити та зберігати ксерокопію на всяк випадок. За квитанціями, до речі, можна встановити, що одні платежі йдуть у казначейство (тобто гарантовано державі), а інші, на жаль, для нас невідомо точно, куди й на що, на якій підставі. Ви можете відмовитися від необов'язкових платежів, котрі Вам запропонують у Калуському паспортному столі, що загалом обійдуться у додаткових 235 гривень. А це: послуги страхування, послуги ІФФ ДП «Документ», послуги ІФФ ДП «Інформ-Ресурси». Ми намагалися з'ясувати, чому громадянам у Калуші не роз'яснюють, що співпраця із ДП «Документ» та ДП «Інформ-Ресурси» проводиться тільки за бажанням клієнта. Так само ніде немає такого оголошення у загальнодоступних приміщеннях паспортного столу. Ще більший подив викликає ситуація, коли "по замовчуванню" клієнтам намагаються нав’язати страхівку, котру можна виготовити і в іншої страхової компанії, в інший час та за інші гроші. На нашу думку, це вже більше схоже на надання необґрунтованої переваги одному господарюючому суб'єктові перед іншими. Це питання мали б дослідити правоохоронні органи на предмет наявності відповідних договорів чи конкурсів, тендерів. За кожен платіж також доведеться заплатити банківську комісію, котра у різних банках коливається від 5 до 12 гривень за кожну квитанцію. Тому слід із собою додатково взяти 20-85 гривень – залежно від кількості обраних платежів та обраного банку. Можна пошукати банк і з меншою комісією за платежі, і там трохи зекономити.
Щоб допомогти калушанам розібратися у «паспортному» питанні, ми провели власне журналістське розслідування за підтримки проекту «Сприяння розвитку журналістських розслідувань у місцевій пресі». Вихідною точкою дослідження був огляд законодавства із цього питання. Тож пропонуємо Вашій увазі самостійно дослідити низку документів, що регламентують порядок виготовлення закордонних паспортів та розміри відповідних платежів, а це: Конституція України від 28.06.1996 (зі змінами), Закон України. «Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України» від 21.01.1994 (зі змінами), Постанова Кабінету Міністрів України №380 «Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» від 24.03.2004, Постанова Кабінету Міністрів України №858 «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 26.06.2007 (зі змінами), Наказ МВС України №1603 «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини" від 21.12.2004 (зі змінами), Постанова Кабінету Міністрів України №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ» від 04.06.2007 (зі змінами та доповненнями), Декрет Кабінету Міністрів України №7-93 «Про державне мито» від 21.01.1993 (зі змінами), Накази МВС України, Мінфіну України та Мінекономіки України №369/ 1105/336 «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння» від 05.10.2007 (зі змінами). У підготовці даного матеріалу ми надіслали інформаційні запити в органи МВС усіх рівнів та підвідомчих підприємств для роз'яснення і надання нам точного, повного і вичерпного переліку нормативних документів, що стосуються даного питання. Особисте вивчення цих документів тільки закріпило нашу віру і переконання в те, що сьогодні українських громадян у паспортних столах обдирають, як липок, користуючись їхньою необізнаністю та відсутністю належних, повних і точних інформаційних стендів. Та це й не дивно, якщо зайнятися простими підрахунками. За день Калуська міська паспортна служба в середньому обслуговує від 40 до 60 осіб (в Івано-Франківську – 70-80 осіб). Це – за нашими спостереженнями, бо офіційну статистику підприємства МВС на наш запит не надали, пославшись на «конфіденційність цієї інформації». Якщо з кожного клієнта брати додатково необов'язкових, на нашу думку, платежів на суму 235 гривень, то на день це буде близько десяти тисяч гривень, на тиждень – близько п'ятдесяти тисяч гривень, а на рік – понад два з половиною мільйона. При цьому паспортні центри в області є в Івано-Франківську, Надвірній, Калуші, Коломиї та Тисмениці. Помножимо цю цифру на п'ять й отримаємо приблизний розмір валу необов'язкових, на нашу думку, платежів – понад десять мільйонів гривень на рік лише в одній області, не найбільшій в Україні. За ці гроші вже давно можна було нормально укомплектувати та комп'ютеризувати не тільки наявні паспортні столи, але й відкрити нові у кожному райцентрі області, найняти додаткову кількість штатних співробітників, підготувати їх до обслуговування людей. Попит на закордонні паспорти у нашій області порівняно з іншими регіонами – шалений. Отже, як з'ясувалося, основних варіантів виготовлення закордонного паспорту для українського громадянина є чотири.
Варіант перший («комерційно-популярний»): можна, заплющивши очі, оплатити мовчки все, що тільки запропонують у паспортному столі. Це обійдеться у чималу суму: у межах 626-660 гривень за стандартне нетермінове оформлення документу. Як на мене, то це, взагалі, не спосіб, якщо клієнт нікуди не поспішає. Платити все, що скажуть, прийнятно та розумно хіба в екстрених і термінових ситуаціях, коли витрачені гроші є третьорядним фактором. Тому, щоб не витрачати зайвих коштів, варто спланувати можливі поїздки за кордон або й узагалі виготовити собі паспорт «про всяке», щоб потім «не горіло». У платіжний набір цього способу додатково вам упхають і страхівку (яку Ви можете обрати собі самі в іншій страховій компанії. – Авт.), і непотрібні чи взагалі сумнівні послуги державних підприємств структур МВС, і комісію банку. Після оплат усіх отих рахунків все одно доведеться чекати в черзі як звичайно: ніякої різниці порівняно з тими, що скористалися іншими способами. Додаткова оплата не гарантує Вам VIP-обслуговування. Для чого тоді платити більше, якщо ми не поспішаємо з паспортом? Для того, щоб за свій рахунок «зміцнювати матеріально-технічне становище підрозділів МВС» та їхнього керівництва?! Тут кожному слід вирішувати самостійно.
Варіант другий («дипломатичний»): довідку про наявність/відсутність судимості (коштує 13,10 грн. – за 20 днів та 26,20 грн. – за 3 дні) виготовляємо самостійно в обласному центрі – у кабінеті №64 (третій поверх) Інформаційного Центру УМВС за адресою: вул. Євгена Коновальця 42Б (позаду будинків №44 та №44а), м. Івано-Франківськ. Кабінет з прийому та видачі довідок працює від 9.00 до 16.00 щопонеділка, щосереди і щоп'ятниці з перервою на обід від 13.00 до 14.00. Приходити слід уже з оплаченою квитанцією на послуги Інформаційного Центру УМВС у сумі 13,10 грн. (або, відповідно, за бажанням термінового виготовлення довідки – 26,20 грн.), паспортом та довідкою про ідентифікаційний код. При здачі заповненої заяви і квитанції Вам буде призначено дату, коли можна буде забрати готову довідку. Для порівняння: термінове виготовлення таких довідок вже в ДП «Інформ-Ресурси» (воно розташоване ближче до центральної вулиці Коновальця за номером будинку 46, поруч із баскетбольним клубом міліції) коштує, крім офіційних 13,10 грн. або 26,20 грн., ще додатково від 44 до 117 гривень, залежно від терміновості й призначення документу.
Після того як довідка буде на руках, ідемо в паспортний стіл, там оплачуємо решту платежів: держмито – 170,00 грн., бланк паспорта – 150,00 грн., послуги ВГІРФО – 10,28 грн., а від страхівки і послуг державних підприємств «Документ» та «Інформ-Ресурси» чемно відмовляємося. У черзі доведеться стояти як звичайно, хоч ярі апологети підприємства «Документ» у пресі та своїх публічних заявах стверджують, що обслуговування населення поліпшилось і черги зникли завдяки саме їм. Хоч саме державне підприємство, що заробляє на паспортах, уже було на межі ліквідації у 2007 році, щоправда, в останню хвилину з незрозумілих мотивів його врятували, трохи перейменувавши («ресурси» забрали, залишився «документ»). Можна припускати, що такого «дипломатичного» клієнта спробують схилити до платежів за страхівку чи якісь додаткові послуги, але у такого громадянина перевага: він фактично добровільно взяв на себе частину роботи паспортної служби, бо ж та зобов'язана самостійно перевірити, чи немає перешкод у видачі паспортних документів (наприклад, через судимість). Тому, при достатній увічливості та твердих переконаннях не платити зайвого, документи у Вас приймуть.
Цей варіант, хоч і пов'язаний із поїздками до обласного центру та втратою часу, проте економить гроші й нерви всім учасникам процесу. А це важливо.
Варіант третій («принциповий»): начитавшись законодавства та чинних нормативно-правових актів, здійснюємо тільки чотири обов'язкові платежі: держмито – 170,00 грн., бланк паспорту – 150,00 грн., послуги ВГІРФО – 10,28 грн., послуги ІЦ для МВС – 13,10 грн. або, відповідно, 26,20 грн., а від страхівки і послуг державних підприємств «Документ» та «Інформ-Ресурси» принципово відмовляємося, посилаючись на «Порядок провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини», затверджений Наказом МВС №1603 від 21.12.2004 (зі змінами). Там немає жодної вимоги до громадян надавати довідку про відсутність/наявність судимості. Це робота ВГІРФО і ця робота – вже оплачена. До речі, у Калуському паспортному столі, на інформаційному стенді серед переліку необхідних документів чомусь згадана, як на наш погляд, безпідставно оця довідка. Цей «тягар» про перевірку на судимість співробітники ВГІРФО намагаються перекинути на плечі самих громадян за допомогою посередницьких послуг державних підприємств.
Тим більше – у згаданому Наказі МВС України №1603 та інших нормативних документах немає нічого про обов'язкові послуги державних підприємств, подібних «Документу» чи «Інформ-Ресурсам», співпраця з ними може бути тільки на добровільній основі за бажанням громадянина. Ясна річ, що у паспортних столах повсюди всім увічливо вручають бланки таких заяв про співпрацю вже разом із актами виконаних робіт, після підписання котрих Ви позбудетеся кількасот гривень. Від такої добровільної співпраці, на наш погляд, варто відмовитися. Якщо співробітники МВС наполягатимуть на своєму або почнуть впиратися і відмовляти на цій підставі у прийомі пакету документів, – слід звернутися офіційно через канцелярію із письмовою заявою, додавши при цьому копії своїх документів та копії оплачених квитанцій (оригінали зберігайте у себе аж до вирішення питання) із вимогою прийняти пакет документів для оформлення закордонного паспорта та з вимогою про результати розгляду заяви і можливий час здачі пакету документів повідомити автора заяви у порядок і строки, передбачені чинним законодавством.
Цей варіант, як правило, нервовий і тривалий. Якщо співробітники паспортної служби висококваліфіковані, у Вас документи все ж приймуть, якщо ж ні, то таких держслужбовців може очікувати, як мінімум, позов до адміністративного суду або й кримінальна справа. У таких випадках, мабуть, треба було б зателефонувати куди слід, адже у Державному департаменті у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України встановлено телефони довіри (гарячої лінії): +38 (044) 254-96-66 для звернень громадян.
Страхівка взагалі є справою добровільною, хоч у паспортних столах області «по замовчуванню» продають поліси однієї страхової компанії, причому в різних містах ці страхові компанії різні. Працюють вони на договірній чи тендерній основі – невідомо. Але, на нашу думку, щось то не дуже виглядає на справедливий бізнес і вільну конкуренцію на ринку страхових послуг. Тим більше що більшість страхівок мають термін дії один рік. І якщо громадянин нікуди не їздив, то оплачена страхівка або втрачається або її знову треба відновлювати. Та і не всі компанії є акредитованими у посольствах і консульствах іноземних держав. Тому не всі страхівки мають той захист, на який розраховує громадянин, що їде за кордон.
Узагалі, філософія цього способу полягає у верховенстві права та поваги до Закону, до громадянина та його прав, підвищенні стандартів у наданні державних послуг. На нашу думку, чим більше громадян будуть користуватися саме таким способом, тим прозорішою буде діяльність міліції. І саме це може сприяти зростанню довіри суспільства до цього державного інституту. Що дає цей спосіб? Почуття власної гідності громадянина, документоведення згідно з чинним законодавством, зекономлені гроші. Щоправда, майже завжди будуть зіпсуті нерви, – на жаль, в обох сторін цього процесу. Тут, як кажуть правозахисники, міліціонери хоч нам і друзі, проте істина і власні кошти дорожчі.
Варіант четвертий («кібернетичний»): на цьому етапі кожному громадянину стане у нагоді інформація, розміщена на офіційному сайті Міжрегіонального центру видачі паспортних документів www.passport-ua.org, де є перелік законодавства, документів та цін на послуги з оформлення закордонних паспортів та додаткових послуг. На цьому сайті можна через Інтернет зареєструватися на прийом, прибути у визначений день (дата прийому при реєстрації обирається самостійно) у Києві в офіс Міжрегіонального центру (вул. Леніна, 64, мікрорайон Бортничі), там оплатити встановлені законодавством 343,38 грн. і на місці оформити паспортні документи. Хто бував у звичайних паспортних столах, зможе сповна відчути різницю: висококласний персонал, приємний інтер'єр. Одне слово, все для клієнта. За цим способом майбутнє, якщо позитивний досвід Міжрегіонального центру буде впроваджено, принаймні в обласних центрах країни. Очевидно, що гроші на це знайдуться, адже поки ДП «Документ» та ДП «Інформ-Ресурси» працюють на повну потужність, прибутки підвідомчих підприємств тільки зростають. Поки що цей модерновий спосіб актуальніший для киян і тих, хто часто буває у столиці у справах.
У разі, коли Вам усе ж не шкода своїх власних двісті з лишком гривень, котрі додатково будуть сплачені страховій компанії, банку та двом згаданим державним підприємствам, ми і далі віримо, що ці зароблені гроші дійсно підуть на «модернізацію апаратних потужностей» паспортної служби – відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб громадян.
Ну, і зовсім дивно, щоб скромні працівники ДП «Документ» їздили на дорогих нескромних автомобілях, наприклад, на чорному «Porsche»... Певно, хтось подарував на святого Миколая за хорошу службу.
До речі, після нашого звернення кудись поділася вивіска, на якій було написано, що дане підприємство займається виготовленням термінових документів. Дивлячись на зроблені фото фасаду будинку «до того» і «після того», дивуймося разом! Може, то випадково так із вивіскою, а може і ні,це ми окремо ще з'ясуємо. Та й правоохоронні органи мали би бути до такого пильнішими. Самі ж громадяни, мабуть, із нетерпінням чекають, коли ж відбудеться реформа МВС України і так звана оптимізація. А поки що виготовляємо паспорти за основними чотирма згаданими способами.
При відвіданні ВГІРФО не забувайте необхідні документи, гроші та хороший настрій, а фотографію усміхненого громадянина співробітники ВГІРФО роблять на місці.
Бажаємо успіхів із новеньким паспортом громадянина України для виїзду за кордон!
Підготовлено за сприяння Громадянської мережі ОПОРА та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Сприяння розвитку журналістських розслідувань у місцевій пресі». Повна версія цього журналістського розслідування розміщена на веб-сторінці за адресою: http://moriartie.livejournal.com