З рейдерів - у козачки: про діяльність козачої сотні "Соболь" у Криму. Частина 1

"Шановні слухачі! Наступної середи у програмі "Ваш час" - старійшина козачої сотні "Соболь" Віталій Храмов (на фото. - Ред.). Тема передачі "Сім'я. Шлюб. Любов". Такі або приблизно такі анонси можна почути в ефірі кримського радіо "Ассоль". Храмов уже протягом кількох місяців по годині на тиждень розповідає, що таке християнство, як виховувати дітей і про роль жінки в житті чоловіка. Якби не недорікуватість і дещо агресивні інтонації, він міг би стати популярним серед пенсіонерок і попівських дружин. В іншому вигляді він постав у лютому цього року перед інтернет-аудиторією, зокрема перед відвідувачами сайту Rutube. На тлі прапора своєї козачої сотні Храмов прочитав якусь лекцію, де розповідав про те, хто такі "дохлотрахи". Це, з’ясовується, євреї, і некрофілія - невід'ємна частина їхнього способу життя з давніх часів.

Слово "єврей" не вживалося, і тому ніхто не повинен мати до Храмова претензій, принаймні юридичних. У зв'язку з незакритою справою за звинуваченням у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі така обережність виглядає цілком доречною.

За словами експертів сімферопольського Центру незалежних політичних дослідників і журналістів, група Храмова - одна з найбільш непередбачуваних організацій російських радикальних націоналістів, що діють у Криму останніх кілька років. Мобільні, зухвалі, манера поведінки - жорстко конфронтаційна. Систематично проводять різноманітні  мітинги, пікетування та ін. Вміють користуватися ЗМІ й інтернетом, знають їм ціну і витрачають чимало часу на пропаганду своєї діяльності в інформаційному полі. Тексти публічних заяв відверто шовіністичні, з переважанням майже неприхованих погроз на адресу кримських татар, мусульман, українців, погрожують навіть Українській державі. У середовищі інших проросійських груп Храмова майже не терплять, будь-якого співробітництва з ним уникають.

Інцидент, після якого проти Храмова порушили кримінальну справу, відбувся в липні минулого року, коли він закликав до самосуду над психічно хворим жителем Джанкоя, що вбив ножем сусідську дитину. Як можна зрозуміти, головною провиною вбивці було те, що він є кримським татарином, тоді як убита дитина була з росіян. Храмов організував прибуття в Джанкой своїх підлеглих і всіх охочих, яких він агітував за допомогою антимусульманських листівок на вулицях Севастополя. По приїзді вони мали намір влаштувати акцію відплати місцевим кримським татарам, оскільки до самого вбивці дістатися було неможливо, той був уже заарештований і ізольований. Наміри Храмова викликали тривогу навіть у посольствах західних країн; напевно, хоч він з цього приводу й мовчав, стривожився і новопризначений кримський прем'єр Джарти. У кінцевому рахунку, міліції вдалося утримати ситуацію під контролем. З приводу заяв, які робив Храмов у червні в Джанкої, СБУ порушила кримінальну справу за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, а в грудні 2010 року прокуратура направила її до суду. В цей же час у Феодосії соратник Храмова, якийсь козачий отаман на прізвище Мініх, зібрав нечисленний мітинг, де обіцяв помститися за вбиту російську дитину.

Подія, що сколихнула Крим у 2008 році, - вандалізм на мусульманському кладовищі в селищі Нижньогірському. Тоді були зруйновані практично всі надгробні камені - 220-270 об'єктів. Міністр МВС на той момент - Юрій Луценко - публічно заявляє, що підозрює у злочині членів "Соболя". "Ці люди затримані за причетність до інших кримінальних справ, але ми підозрюємо їх і в причетності до цього акту вандалізму", - каже міністр під час прес-конференції в Симферополі. 20 листопада того ж року міліція затримує підлеглого Храмова - Анатолія Лазейкіна, якого преса давно вже знає як одного з підозрюваних за звинуваченням у вандалізмі на кладовищі Нижньогірського. Але начальник відділу зі зв'язків з громадськістю ГУ МВС в Криму Анатолій Домбровський каже кримським інформаційним агенціям: "Лазейкін дійсно затриманий, але він затриманий абсолютно не за фактами вандалізму. Його оголосили у розшук, і він сховався від слідства після конфлікту в пансіонаті «Гірське сонце» у Великій Ялті". Домбровський, напевно, не був знайомий з заявою одного з речників угруповання Храмова - Юрій Першиков того ж дня публічно заявляв, що Лазейкін затриманий міліцією "за підозрою в скоєнні акту вандалізму на мусульманському кладовищі". На жаль, як відбувалося судове засідання за цим епізодом, чи засудили підозрюваного і якими були загальні обставини справи, ніхто з журналістів не описував.

Між тим, лише від 2006 року діяльність Храмова і його козачої сотні перейшла в публічну і політичну площину. Це сталося після участі сотні в масовій бійці на мусульманському історичному комплексі Азізлер у Бахчисараї. То був найбільший за останнє десятиліття конфлікт з ознаками міжрелігійного протистояння. До цього Храмов був відомий радше як лідер рейдерського угруповання, оформленого під виглядом охоронної фірми "Конон" та ЗАТ "Аспект". У 2007 році, коли утримання цим угрупованням майна алупкинського санаторію "Гірське сонце" призвело до низки зіткнень і побиття посадових осіб, міліція і, ймовірно, СБУ надали деякі матеріали ЗМІ. Ми можемо оцінити зібрану ними інформацію.

Так, у серії матеріалів "Професія - рейдер" у "Кримській правді" журналіст Сергій Мальнєв пише, що Храмов почав рейдерські захоплення підприємств, найчастіше державних, щонайменше в 1998 році. Почав він з Вінницького лампового заводу. Журналіст так описує рейдерську схему: "Для початку рейдери намагаються отримати неформальний контроль над керівником підприємства. Роблять це різними способами, найчастіше підкуповують. Після цього зацікавлений керівник з перевищенням службових повноважень підписує угоди, відповідно до яких майно підприємства віддають рейдерам за штучно створені борги чи обіцянки  їх погасити. До складу проданого включають і те майно, яке рейдери хочуть узаконити як своє. Реєстрація прав у БТІ у більшості випадків не здійснюється, оскільки за таких обставин і за даними документами вона неможлива. Природно, що незабаром починаються суди з попереднім власником. Але, щедро оплачуючи потрібні рішення служителів Феміди, рейдери затягують процес на багато років. Самі тим часом користуються майном на свій розсуд, вганяють підприємство в борги і банкрутять його. Щось подібне сталося з санаторієм Міністерства охорони здоров'я України «Гірське сонце».

Майно "Гірського сонця" - кілька корпусів і прилеглий парк - найняті Храмовим охоронці зайняли в 2004 році. У 2007 році, в результаті зіткнення з робітниками організації, яка намагалася відбити захоплене, вони вбили пострілом у голову з пневматичного пістолета (за іншою версією - з вогнепальної зброї) одну особу, а ще дев'ятеро потрапили до лікарні.

У ті роки Храмов заснував більше десятка фірм. Це викликало підозру в махінаціях з поверненням ПДВ, однак контролюючі інстанції нічого не могли вдіяти і розводили руками. Мальнєв цю ситуацію, як і загальну безпорадність правоохоронців, пояснює великими зв'язками Храмова з прокуратурою, міліцією і суддями: "Нам вдалося встановити цікавий факт: «Аспект» і «Канон» є засновниками благодійної організації «Сімферопольський міський фонд сприяння працівникам служби внутрішньої безпеки органів внутрішних справ ", - пише журналіст,  продовжуючи:" Вже не знаємо, в яких сумах обчислюється їх сприяння працівникам УВБ, але відповідна допомога просто безцінна. Не раз, наприклад, на об'єктах, привласнених рейдерами, бачили співробітника кримського УВБ підполковника М., а його автомобіль частенько припаркований біля офісу рейдерів на вулиці Декабристів (прямо навпроти будівлі Управління по боротьбі з організованою злочинністю главку МВС)". В іншій статті серії Мальнєв запитує: "Чому автомобіль БМВ, на якому пересувається лідер «Аспекту» Віталій Храмов, має номери з тієї ж серії, що й у працівників кримської прокуратури?" і наводить слова свого джерела: "На шляху проведення законних дій постає один і той самий високопосадовець прокуратури АРК (хто саме? - Автори)". А про те, що судові рішення Храмов купував у "товарних кількостях", говорили всі, з ким журналістам "Кримської правди" доводилося спілкуватися.

Можна додати, що один з авторів цього матеріалу особисто спілкувався в 2007 році з керівником Алупкінського міськвідділу міліції, який робив схожі з наведеними оцінки "Конона", "Аспекту" і Храмова - але "не для преси".

Підготовлено за сприяння Громадянської мережі ОПОРА та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Сприяння розвитку журналістських розслідувань у місцевій пресі».