«Паркан» від слова «парк»… чи навпаки

Якщо ви киянин, вас, напевне, вже давно дістали зелені паркани, поява яких, безумовно, свідчить про будівництво або реконструкцію огородженої території. Більшість киян ненавидять паркани. У даний момент «Київзеленбуд» заявляє, що має намір огородити парканами всі парки міста одночасно.

Цей нарис є, фактично, відгуком радіослухача на ініціативу «зеленбудівців» огородити парки. 11 червня в ефірі програми „Спікер-Час” на „Радіо Київ” відбулась дискусія Олега Андроса (Громадська спілка «Вірний вибір») і Заступника генерального директора КО „Київзеленбуд” Валентина Діденка. Усі викладені факти взяті зі слів пана Діденка, і висновки, відповідно, теж зроблені з них.

„Київзеленбуд” пропонує Київраді винести на обговорення громадськості можливість встановлення навколо міських парків і скверів парканів з подальшим обмеженням відвідування їх у нічні години й забороною входу туди з собаками. На думку Валентина Діденка, «зеленбудівець» – це, свого роду, „стоматолог міста”, компетентний вирішити, що треба видалити, щоб потім усім було затишно. Ініціатива наведення порядку в парках дійсно позитивна, адже багато де і сміття накопичилось, і стежки зруйнувались. Проте, якщо говорити чесно, благоустрій міських парків має бути буденною роботою„Київзеленбуду”, а не його, як виявилось, ініціативою.

На думку активістів Національного екоцентру України, було б зовсім непогано створити свого роду зелені патрулі в парках, які б стежили за дотриманням порядку і зупиняли порушення. Варіант „Київзеленбуду” вирішити цю проблему шляхом огородження і закривання парків на ніч екологам не зрозумілий. „Більшість сміття з’являється в парках вдень, коли там збирається найбільша кількість відпочиваючих. – Говорить в ефірі Радіо Київ Олег Андрос. – Більше того, якщо з’являться паркани, будьте певні – в них, як і у будь-яких парканах виникнуть дірки, через які люди вільно заходитимуть, коли заманеться”. Дійсно, до ботанічного саду НАН України, який має зовсім відмінний від парку юридичний статус, в нічні години вхід закритий. Проте якраз для тих, хто хоче повештатися парком серед ночі, зовсім не проблема пройти туди через дірки в паркані або навіть перескочити через нього.

Ідея огородження парків має кілька суттєвих зауважень природоохоронних  організацій, і на деяких з них варто зупинитись детальніше.

1. „Київзеленбуд” на даному етапі – не господар парків. Межі парків не винесені в натуру, і зеленбудівці не мають відповідних актів на право користування землею. У цій сумнівній ініціативі цілком можна простежити напівпрозорий мотив прагнення заволодіти землею. Огороджувати парки до того, як їх винесуть в натуру, не можна, адже юридично невідомо, де знаходиться межа парку. Якщо парки огороджуватимуть без відповідних актів на землю, дії „Київзеленбуду” можна буде назвати самозахопленням. А що, якщо все буде ще гірше?

Уявімо таку ситуацію – «Київзеленбуд» встановлює паркан не на всій площі парку. А що лишається на тій частині, яка залишилася поза огорожею? Можна будувати? Поки рано когось звинувачувати, і це припущення є лише припущенням, проте залишати таку небезпеку без контролю також не  можна. Адже багаторічна сумна практика виховала в киян неабияку недовіру до «Київзеленбуду».

2. „Київзелденбуд” в структурі міського обслуговування посідає дуже важливе місце, що дає йому можливість сформувати для себе повну монополію в галузі озеленення. Грубо кажучи, Зеленбуд вирощує дерева, купляє їх у себе, висаджує, рубає; створює і реконструює газони; прокладає і оновлює стежки у парках... і все це за гроші бюджету міста, які ідуть лише в „зеленбудівську” кишеню. Крім того, при знесенні дерев під будівництво зеленбудівці отримують гроші за виконання самих робіт зі знесення дерев і висадці нових  в іншому місці, а потім забудовник ще й сплачує їм так звану «відновлювальну вартість» знесених насаджень. Діяльність цієї структури, можна сказати, спрямована на те, щоб знайти собі максимум нікому не потрібних робіт, за які можна смоктати бюджетні кошти. Достатньо лише навести приклад того, як щовесни до 9 травня саджають молоді зелені дерева, які в цей час вже пізно саджати... Дерева всихають, і наступного року, за нові кошти, „Київзеленбуд” вже саджає нові й нові дерева. Тепер же пропонується ввести традицію огородження парків, яке також здійснюватиме „Київзеленбуд” і яке потребує дуже  суттєвих статей в бюджеті столиці.

3. Кожен киянин і гість столиці має право на громадський простір, місця, де  він  може вільно гуляти, відпочивати, призначати побачення або просто думати про своє. Такими місцями в Києві є парки і сквери. Хочеться спитати: за яким правом „Київзеленбуд” хоче заборонити людям заходити в парки вночі? Чи не прекрасними є нічні парки і чому ніхто не зможе пройтись ними, огорнутий нічною прохолодою? Врешті, для чого ж тоді, за ті ж міські гроші, встановлювати в парках освітлення, якщо туди не можна буде ходити?

До речі, маніакальна забудова Києва, першою вісточкою якої завжди є поява навколо ділянки будівельного паркану, давно виховала в киян ненависть до парканів. Не буде дивно, що початок огородження парків спричинить появу якогось радикального правозахисного руху, що руйнуватиме паркани. Між усім, психологічна атмосфера Києва після таких змін дуже сприятиме цьому. Адже зараз, ходячи вулицями, ми бачимо будинки й парки; незабаром ми будемо бачити будинки і паркани.

4. Окремим питанням, що повинно викликати обурення громадськості, є плани заборонити вхід до парку для четвероногих друзів. У місті немає спеціально обладнаних місць для вигулу і, тим більше, для відпочинку з собаками. Якби сквери, де собаки можуть побігати, полежати на траві і пограти з господарем, були біля кожного будинку, говорити було б ні про що. Однак зараз деяким людям (особливо в малоозеленених районах) доводиться долати з собакою більше кілометра, щоб дістатись найближчого парку, де вона може вільно побігати. „Київзеленбуд” вважає, що цієї можливості людей (і собак) треба позбавити в першу чергу.

Сподіваємось, кияни покажуть свою небайдужість до цієї ініціативи „з відмивання грошей” і своєю активністю зможуть протистояти огородженню тієї незначної, порівняно з недалеким минулим, кількості зелених  зон, яка досі дивом не забудована в Києві.