Не все те золото, що блищить, або ГМО поруч з нами

Генно-модифіковані організми вже стали звичним терміном у нашому повсякденному словнику. Цей термін не сходить з екранів телебачення і радіо, де в один голос повідомляють про небезпеку вживання генно-модифікованої їжі. Але ж як відрізнити нормальну їжу від ненатуральної, адже, як виявилося, надпис «Без ГМО» ще ні про що не говорить...

На українських громадян останніми роками звалилося достатньо проблем,одна з них – продукти з ГМО. Тема здорової їжі зараз стала особливо актуальною. Всі в один голос кажуть, що ці продукти дуже шкідливі, але чому і як вони можуть впливати на організм людини ніхто пояснювати не поспішає. Тож ми спробуємо розібратися у цьому питанні.

Генетично-модифікованими називаються продукти, які містять гени інших рослин або тварин. Це дозволяє їм отримати нові властивості, наприклад, опір несприятливим погодним умовам, інколи ж навіть додати лікувальний ефект. Але загалом плоди генної інженерії використовують заради підвищення врожайності. В Україну модифіковані продукти почали масово завозити в середині 1990-х років.

В Україні немає офіційних даних щодо вирощування ГМП (генно-модифікованих продуктів), оскільки з 1999 року офіційної статистики не ведеться. Однак неофіційні джерела стверджують, що майже один мільйон гектарів в Україні використовується для виробництва генетично модифікованої продукції. «Мені довелося бачити генно-модифіковану продукцію на одній з продовольчих виставок, говорить Володимир Нікіфоров (начальник науково-дослідної частини кафедри екології КДПУ). — Але вона відрізняється від американської. З такої картоплі було вилучено ген, що відповідає за продукування соланіну. А саме ця речовина і привертає колорадського жука. Після вилучення цій картоплі жук не загрожує. Мені здається, що такий спосіб є безпечнішим, адже в продукт не вносять чужий ген, а просто вилучають його. Хоча саме тоді картопля втрачає свій специфічний запах».

Сьогодні, під трансгенні культури відведено вже 110 млн. га оранки світу. Разом із цим у деяких країнах існують жорсткі вимоги допуску таких продуктів на споживчий ринок, рослини та продтовари обов’язково сертифікуються. На думку Володимира Нікіфорова, потрібно розглядати кожен окремий випадок: «Ще не можна сказати, добре це чи погано. На мою думку як біолога, тут присутній так званий «ефект Чорнобиля». Потрібно, щоб пройшов деякий час, коли можна буде реально зробити висновки: шкідливо це або корисно».

Сказати офіційно, що ГМО шкідливі, не може ніхто. Найчастіше вживається такий термін як «потенційно небезпечні». Чому? Щоб зробити заява про шкоду ГМО необхідно провести тривалі й масштабні дослідження й експерименти. Але їх чомусь не проводять. Можливо, і це комусь вигідно, але зараз не про це. За станом на сьогодні вчені викладають лише деякі теорії про наслідки.

Сам по собі трансген, з'їдений людиною, ніякої видимої шкоди не спричиняє тому, що вмонтуватися в генний код людей не може. Він може лише блукати по організму й провокувати синтез білків. Начебто б нічого страшного, але от самі ці білки є нехарактерними для людського організму, тобто природою не передбаченими. А чим може закінчитися такий от синтез, і яка шкоду можуть нанести ці білки, залишається тільки здогадуватися.

 Уживання продуктів із ГМО може привести до появи алергійних реакцій, утім, зовсім не невинних. От, наприклад, у США, де ГМП вільно вживають у їжу, від алергії страждають близько 70% населення. У Швеції, де такі продукти під забороною, усього лише 7%. Навряд чи це збіг.

Наслідком споживання продуктів із трансгенами є й порушення структури слизуватої шлунку, поява стійкої до антибіотиків мікрофлори кишечника. Ще одним наслідком може стати зниження імунітету всього організму (70% імунітету людини пов’язані з роботою кишечника), а також порушення обміну речовин. Продукти із ГМО можуть провокувати рак. Трансгени мають властивість вбудовуватися в генний апарат мікроорганізмів кишечника, а це вже мутація. Як відомо, саме мутації клітин призводять до розвитку ракових кліток.

 Усі наведені наслідки не є гарантованими. Існує лише певний ризик розвитку таких захворювань. Щоб довести їх імовірність необхідно 40-50 років. Чималий строк, погодьтеся. Тому, щоб не нажити собі проблем і хвороб, буде не зайвою деяка обережність при виборі продуктів харчування. Хоча багато вчених, що займаються даною проблемою, запевняють, що в порівнянні з їжею, що містить консерванти, ароматизатори й барвники, продукти з ГМО взагалі нешкідливі. І що потенційну небезпеку несуть лише генно-модифіковані мікроорганізми, які взаємодіють із мікрофлорою кишечника.

І хоча поки що прикладів негативного впливу ГМО на організм людини не виявлено, фахівці сходяться на думці, що поєднання різних генів має більш довгостроковий вплив, який може виявитися через покоління.

А що робити, коли немає ні найменшого бажання включати у свій раціон такі непередбачувані продукти? Які продукти найчастіше містять цю небезпеку та як відрізнити їх від натуральних? – Це найголовніші питання, на які ми спробуємо дати відповідь.

Основний потік генетично-модифікованих культур ввозиться з-за кордону: соя, кукурудза, картопля, рапс. Вони потрапляють до нас на стіл або в чистому вигляді, або як домішки в м'ясних, рибних, хлібобулочних і кондитерських виробах, а також у дитячому харчуванні.

Найбільше ГМО виявлене в ковбасних виробах (до 85%), а знайти сосиски або ковбаску без трансгенів – це рідкість. Особливо щільно насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси й сардельки-сосиски. До речі, кишать трансгенами й різні напівфабрикати – пельмені, чебуреки, млинці.

На другому місці за частотою застосування ГМО розташувалося дитяче харчування. 70% усього дитячого харчування на Україні містить ГМ компоненти. Причому довідатися, що в баночці зі смачним пюре втримується транс ген, практично нереально, адже на етикетці про це не пишуть.

Хоч як це жахливо звучить, але доречніше було б обходитися без використання дитячого харчування.

Третя позиція належить кондитерській і хлібобулочній продукції. ГМ сою щедро додають у печиво й шоколад, борошно, цукерки й морозиво. Ідентифікувати такі добавки для звичайної людини неможливо. Щоправда, хліб, який довго не черствіє, – стовідсотково містить трансгени.

Ну, от і визначилася трійка «лідерів». Але це ще не все. 30% ринку чаю й кава містить ГМО. Трансгенну сою успішно використовують при виробництві фаст-фуду, згущеного молока, кетчупів і соусів. Побоювання викликає й консервована кукурудза.

Овочі й фрукти, куплені на базарі ще не гарантують відсутність ГМО. Адже не відомо, де саме брали свій продукт «бабусі».

Як же відрізнити ГМ продукти? По-перше, вони практично не псуються й не цікавлять комах. Занадто чистенькі, що мало відрізняються одна від одної, бульби картоплі або помідори ідеально правильної форми – привід замислитися. Тому купуйте «надкушену» картоплю, яка має найбільші різні розміри. Адже ідеальна картопля однакової величини – це витівки генетиків. Всі ГМ овочі зазвичай довго зберігаються (за рахунок «вклеєних» генів) і виглядають просто ідеально. Так ось, уникайте глянцевих, великих помідорів, розкішної полуниці, яблук «як на малюнку». Природа створює овочі не зовсім «красивими» і не ідеальної форми. Це генні інженери «роблять» овочі такими, що задовольняють будь-які вимоги покупців. ГМ продукти при розрізуванні не втрачають форму і не пускають сік. Ось вам ще один індикатор. А ось гречку купуйте сміливо, її ще не модифікують. Напевно, немає потреби.

Хоча Верховна Рада України нещодавно і ухвалила закон про обов`язкове маркування подібних продуктів надписом «Без ГМО», підприємці і власники великих корпорацій та фірм, пов`язаних з харчовою промисловістю, не поспішають виконувати постанову. Очевидно це, м`яко кажучи, просто не вигідно. Тут починаються різні махінації та банальний обман наївних покупців. Тож, робіть свої висновки, запасайтесь порадами та знаннями. І в жодному разі не давайте себе ошукати.