Європейський суд призначив публічний розгляд справи Луценко проти України на 17 квітня

На сайті Європейського суду викладений розклад восьми публічних слухань справ на першу половину 2012 року. Загалом розгляд заяв і ухвалення рішення в основному здійснюється Судом у письмовій формі, але в деяких конкретних випадках Суд приймає рішення про проведення публічних слухань. Зазвичай вони відкриті, якщо Голова Палати або Великої палати не ухвалить іншого рішення. Суд заслуховує позиції сторін, ставить питання представникам держави та заявника, а в кінці судового засідання судді виходять на нараду. Рішення по суті приймається пізніше.

Сім з восьми справ слухаються Великою палатою. Вона складається з 17 суддів і розглядає справи, подані за клопотанням однією із сторін протягом трьох місяців після ухвалення рішення Палатою, якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї або важливе питання загального значення. До речі, жодна українська справа ще Великою палатою не розглядалася.

Восьма справа, призначена для публічного слухання Палатою Суду на 17 квітня – справа Юрія Луценка. Це доволі рідкісний випадок – з більш, ніж 800 справ, в яких ухвалені рішення по суті щодо України, тільки справа Салова слухалася публічно. Її поєднує із справою Луценка виразні політичні мотиви кримінального переслідування. Цілком зрозуміла позиція Суду, який воліє в таких випадках висвітлити позиції сторін для громадськості та медіа.

До 17 квітня ми вже будемо знати рішення суду першої інстанції і, скоріше за все, і Апеляційного суду у справі Луценка. Усі, хто слідкував за ходом судового процесу, переконані: кримінальні справи розвалилися, кримінально караних дій Луценко не вчиняв, і має бути виправдальний вирок. У вину Луценка, здається, не вірить навіть прокуратура, яка вимагає 4.5 роки позбавлення волі, хоча санкція статті 365 КК, яку інкримінують Луценку, передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі. І водночас всі вважають, що вирок буде обвинувальним, бо є політичне замовлення – виключити Луценка з виборчого процесу.

Адвокат екс-міністра Ігор Фомін пояснив: «На публічні слухання поставлено два питання – про незаконність арешту Юрія Луценка та про наявність політичних мотивів тримання Юрія Віталійовича під вартою. Суд надзвичайно вимогливий до доказів, на основі яких виносить рішення. Але зважаючи на те, що Парламентська Асамблея Ради Європи нещодавно ухвалила резолюцію, якою визнала політичний характер переслідування опозиціонерів, я впевнений, що ми зможемо це довести і Європейському суду».

Отже, Європейський суд буде розглядати питання, чи були порушені щодо Луценка статті 5 та 18 Конвенції. Цікаво, що заява до Європейського суду не містила твердження про порушення статті 18. Але Суд на стадії комунікації поставив питання сторонам щодо цього, тобто фактично спитав, чи були причини арешту законними.

Після рішення Європейського суду у справі Салова усі вироки щодо нього були скасовані, він був виправданий Верховним судом України. Може, українська судова система не буде вдруге наступати на ті ж самі граблі? А ті, хто диктує їй рішення, перестануть ганьбити себе і державу?

http://khpg.org/index.php?id=1329746181