Хто сказав, що догхантери МОЖУТЬ почати вбивати людей?

4 жовтня весь світ відзначає День захисту тварин – День пам’яті Франциска Ассизького, захисника всього живого. В Україні ж цей день зустрічатимуть з сумом і соромом.

Останні два роки державна політика у сфері захисту тварин зазнала негативних змін, виявивши загрозливі тенденції «відкату». На тлі систематичного невиконання прийнятого в лютому 2006 р. закону «Про захист тварин від жорстокого поводження», не менш систематичних міжнародних скандалів навколо масових убивств тварин у містах України й поширення такого специфічного виключно для України й Росії явища як догхантерство (нелегальне і незаконне вбивство тварин «любителями вбивств») спостерігається планомірний відхід від принципів гуманізації взаємин між людьми і тваринним світом.

Так, у січні 2010 до ЗУ «Про мисливство і мисливське господарство» введено поправку, якою користувачам мисливських угідь дозволено вести відстріл котів і собак. У квітні 2011 р. видано Указ Президента України зі сфери повноважень Міністерства екології виведено питання захисту тварин від жорстокого поводження. Згідно з Указом, нині жодне відомство чи установа не опікуються цим питанням. У лютому 2012 р. Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону, який під виглядом спрощення дозвільної системи в Україні вводить можливість необмеженого полювання на будь-яких тварин без винятку – в тому числі занесених в Червону Книгу і домашніх (котів і собак) впродовж усього року, на будь-якій території (в тому числі – в населених пунктах) і будь-якою фізичною особою. Занепокоєність громадськості з приводу цього законопроекту і численні публікації у ЗМІ змусили законодавців відправити проект на доопрацювання. Однак він і досі перебуває серед запланованих на розгляд найближчим часом.

Водночас 2011 р. приніс на українські терени ще дві небезпечні новації. Виникла і  безперешкодно діє зареєстрована в Росії організація під лицемірною назвою «Движение реалистической зоозащиты»,  завданням якої є пропаганда необхідності вбивства тварин «з гуманних міркувань». Її основний ідеологічний посил: «тваринам без господаря жити тяжко, тому для них же краще вмерти». Попри малочисельність «зоореалістів» (усього їх нараховується ледь більше десятка осіб), їх поява стала вельми зручною для реалізації «політики відкату» і дегуманізації законодавства - на їх ідеологію посилаються як на факт, з яким треба рахуватися. І хоча здійснені нещодавно Фондом Ріната Ахметова спільно з Центром «Соціальні індикатори» при Києво-Могилянської Академії дослідження ставлення українців до безпритульних тварин засвідчили: понад 80% населення проти убивства тварин – навіть гуманного – як метода регуляції численності безпритульних тварин, а 65% підтримують метод ВСП (відлов-стерилізація-повернення в місце попереднього перебування), законодавці ж надають перевагу непопулярній в Україні ідеології вбивства. У червні 2012 р. в Харкові урочисто відкрито «Притулок для тварин», очолюваний прибічницею ідеології зоореалізму, де свої ідеї вона має змогу реалізовувати на практиці -  в «притулку» після 7 днів перебування виловлених тварин знищують 95% з них. Директор Харківського притулку не приховує своїх дружніх стосунків з догхантерами.

Догхантерство і стало другою новацією в сфері стосунків людина з твариною. З початку 2011 р. в Інтернет-просторі України безперешкодно діє сайт організації вбивць тварин, на якому ведеться відверта й цинічна пропаганда жорстокості та необхідності «знищення біологічного сміття» - так вони називають тварин. Догхантери – озброєна й ієрархічно структурована організація, керівництво якої також здійснюється з Росії, діє на території України безперешкодно й безкарно, практикуючи незаконний відстріл й отруєння безпритульних, волонтерських і домашніх тварин. Масштаби здійснюваних ними злочинів, покарання за які передбачено статтями 299 і 300 Кримінального кодексу України, щодалі більшають вбивств та зростає їх цинічність – безкарність розбещує. Стріляють по живих мішенях з вікон житлових будинків, труять тварин у присутності їх власників тощо. Попри те, що особи багатьох з догхантерів відомі, покарано лише Олексія Ведулу – вироком суду його позбавлено волі на 4 роки. Решта не тільки почуваються вільно, а й отримали змогу хизуватися власними злочинами й пропагувати досвід убивств у телеефірах і на сторінках друкованих ЗМІ.

Жорстокість, хто б не був її об’єктом – тварина чи людина – має здатність поширюватися. Суспільство, яке не протидіє жорстокості, саме може стати її жертвою. І наслідки такого «режиму сприяння жорстокості» не забарилися. Подивимось іншу статистику – кримінальну. За даними МВС України за 2011 рік кількість зареєстрованих злочинів зросла на 3 %порівняно з попереднім роком. Кількість особливо тяжких злочинів – умисних убивств та замахів на них зросла на 6,4 % і сягнула 2,5 тис. За областями збільшення кількості умисних вбивств розподілено так: у Волинській – у 2 рази; Тернопільській – на 90,9 %; Харківській – на 67,9 %;  Київській – на 39,4 %; Житомирській – на 29,8 %; Луганській – на 23,1 %;  АР Крим – на 22 %; Херсонській – на 21,9 %; місті Києві – на 17,6 %;  Донецькій – на 0,3 %.

Випадки умисних вбивств із використанням вогнепальної зброї зросли  на 42,7 %. Неповнолітніми (або за їх участю) вчинено 17,8 тис. злочинів, що на 2,9 % більше, ніж у 2010 році; 8,7 тис. від цієї кількості – тяжкі та особливо тяжкі. Розкриття злочинів, між тим, падає. Непокараними залишилися майже 45% злочинів.

Можливо, не випадково, що рекордсменом за кількістю скоєних убивств за 2011 рік є Харківська обл. – осередок зоореалізму і догхантерства, єдина область в Україні, де політика вбивства тварин стала офіційною політикою міської влади?

Нинішній рік демонструє посилення цієї ж тенденції. У березні 2012 р. Генпрокурор України повідомив, що в Україні залишається нерозкритим кожне третє вбивство, тобто не розкриті 6 тисяч умисних убивств щорічно. За 2 останніх роки (з 2011!) спостерігається тенденція до зростання кількості умисних убивств – на 10%. За перші 4 місяці поточного року значний ріст умисних вбивств – втричі у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року – відбувся в Чернівецькій обл. У Львівській обл. удвічі виросла кількість убивств порівняно з минулим роком, а протягом останніх 3-х років правоохоронцями не розкрито жодного умисного вбивства, з здійсненого із застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки. У Вінниці більше, ніж удвічі зросла кількість нерозкритих злочинів, у тому числі не розкрито кожне друге умисне вбивство. У Запоріжжі скоєно на 65,8% убивств більше, ніж упродовж відповідного періоду минулого року. Із загальної кількості кримінальних проявів 37,2% - злочини тяжкі і особливо тяжкі. У Донецькій обл. вперше за останні 5 років збільшилася кількість вбивств, ця область є лідером по кількості нерозкритих умисних вбивств: у 2011 році їх залишилось майже 9% від усіх зареєстрованих в минулому році. У 2011 році розкрито 24 вбивства – це лише 2 % від усіх нерозкритих вбивств в області, яких на сьогодні залишається 1387. У Києві за 1 півріччя 2012 р. скоєно 44 вбивства.

Торік Бюро ООН з боротьби з наркотиками і злочинністю (UNODC) опублікувало глобальний звіт про кількість вбивств, скоєних в різних країнах світу. У Європі ситуація виглядає відносно благополучно – на 100 тис. осіб тут припадає від 0,5 до 1,3 вбивства. Найнеблагополучнішою європейською країною є Росія – за 2009 рік з показником 11,2 вона обійшла решту пострадянських країн. В Україні цей показник 2009 р. становив 4,8. Але ми швидко «виправляємося» і, можливо, скоро підтягнемося до російського рівня. Ще пару років пропаганди насильства – і зможемо! Зрештою, хто сказав, що «догхантери сьогодні вбивають тварин, а завтра можуть перейти на людей»? Що доводить, що це «завтра» не наступило ще вчора?

Замість постскриптума.

Напередодні Євро-2012 на сайті убивць тварин широко обговорювався десант російських кілерів в Україну задля масових зачисток від тварин, здійснюваних на платній основі: за одну вбиту собаку – від 100 до 250 грн залежно від регіону. Отримання оплати здійснювалося в обмін на «доказ» - відрізану ліву передню лапу. Отже, після практики вбивства почалася й практика розчленовування. Прогресуємо. І знову статистика:

Листопад 2011 р. – знайдене розчленоване тіло жінки в пакетах у Кривому Розі;

Січень 2012 – знайдене розчленоване тіло жінки в сміттєвому баку в Харкові;

Серпень 2012 - знайдено розчленоване жіноче тіло у Снігурівському районі Миколаївської області.

По країні загальної статистики щодо кількості особливо садистських убивств (з розчленовуванням) немає. Однак можете бути певні: їхня кількість також зростає.