Літо. Жара. Затишшя пере буремною осінню

На перший погляд здається, що після жорстокого протистояння у владних структурах весни та початку літа наразі перебіг подій увійшов у спокійне річище. Якщо говорити про українську політику як про болото, то ми знову успішно затихли і поверхня води, яка раптом проступила була, зникла під ряскою та поволокою безнадії. Утім, усе ж деякі результати гострого протистояння можна побачити навіть неозброєним оком і нині.

Пропозиція Президента Ющенка про обмеження депутатської недоторканності змусила його противників серйозно задуматися. Партія регіонів, як завжди в гострих, загрозливих ситуаціях, просто сховалася за спинами друзів-коаліціянтів. Комуністів і соціалістів поставили «в позу» для прийняття президентських «пряників» та тупого цитування, що недоторканністю вони не поступляться. Самі ж тишком-нишком серйозно зайнялися підготовкою до виборів та їх фальсифікації. Бо-ж поки «регіонали» майданували, їхні виборці повністю в усьому розчарувались і вирішили на вибори не ходити.

На майбутніх дострокових виборах у Верховну Раду України Партії регіонів буде не лише складно пояснити людям, що голосували за неї в 2006 році, чому не виконані передвиборні обіцянки, а й знайти людей, яких би взагалі почув електорат. Кримські експерти, опитані «Новим Регіоном», уважають, що зі смертю Євгена Кушнарьова серед «регіоналів» важко знайти  людей його рівня. Та й як повірять кримчани нардепу Колісниченку, який нещодавно на одному представницькому «круглому столі» заявив, що проблема захисту російської мови ніколи не фігурувала в програмі Партії регіонів. «Як не збрехне, то й не ступне», – кажуть у народі. Політолог Андрій Нікіфоров говорить: «На майбутніх виборах Партії регіонів буде дуже складно повторити свій результат, досягнутий на Виборах-2006. Вибір культурних орієнтирів – це й є те, що ділить Україну на два табори. І цей вибір, і електорат не помінялися, змінюється лише меню, що пропонують виборцям. Однак той самий електорат, який у 2006 році дав так багато голосів ПР, ще 5 років тому голосував за комуністів. І я не скажу, що треба зробити «регіоналам», аби знову залучити цих людей на свій бік. Партію регіонів критикуватимуть з двох сторін. З одного боку «помаранчеві» зроблять наголос на соціально-економічній проблематиці, а людям у будь-якій країні легше погодитися, що життя погіршилося, навіть якщо об’єктивно воно залишилося на колишньому рівні. З іншого боку, не тільки Вітренко, а й комуністи теж критикуватимуть «регіоналів» за те, що не було зроблено в питаннях зміцнення відносин з Росією, припинення інтеграції в НАТО, захисту російської мови. І «регіоналам» буде дуже непросто порозумітися з електоратом навіть у тій же Донецькій області. Говорити, що «ми хотіли, але нам не дали», це дуже слабка позиція. Не змогли – поступиться місцем іншим».

Зараз передвиборні перспективи в ПР зовсім не такі райдужні, як у 2006 році, – і це об’єктивний факт, який навіть соціологічні дослідження підтверджують. Здавалося б, у такій ситуації найкраща тактика для виправдання майбутніх втрат – кричати на кожному розі про фальсифікації, що готуються, жахливій змові Ющенка з невідомо ким заради масової крадіжки голосів у чесної Партії регіонів. Однак з’являється Михайло Чечетов та заявляє, що результати майбутніх виборів насправді цілком улаштовують Партію регіонів «уже сьогодні»! Саме собою напрошується логічне запитання в продовження теми: може, в Януковича й результати майбутнього голосування вже записані?.. Цікаво, хто Чечетова за язик тягнув. Справа в тому, що й справді вже сьогодні в Донецьку почалася підготовка до масових фальсифікацій результатів. При явці виборців десь у районі 60% планується цю цифру довести до 90%.

Тому Партія регіонів не знайшла нічого кращого за повторення ініціативи Президента, щоправда в інтерпретації Віктора Федоровича Януковича.
2004 року Віктор Федорович, роблячи першу «ходку» в прем’єрство,  закликав депутатів здійснити харакірі, скасувавши свою недоторканність. Та, торік помінявши статус, він кардинально поміняв і свої погляди. Це, зрештою, не дивує. Згадаймо історію з недоторканістю депутатів місцевих рад у 2005 році. Тоді  Партія регіонів, перебуваючи в опозиції, активно виступала й голосувала за її збереження, а наступного року різко змінила свою думку.

Так само сталось і сьогодні. Янукович запропонував скасувати кримінальну недоторканність і натомість зберегти політичну. Зрозуміти, що це значить, дуже важко. Віктор Федорович не розбирається в тонкощах політологічних і правових термінів, тому потрібно підключати цілі інститути, щоб здогадатися, чого він прагне. Тому Партія регіонів, наче попугайчик,  повторила ініціативу Президента майже один-в-один, але видала її, як винахід «проффесора». Головне ж, була вирішена проблема. «Регіоналам» удалось уникнути обговорень теми обмеження депутатської недоторканності.

Тим часом усі кинулися вирішувати, в якій компанії йти на вибори. Команда  Черновецького готується до самостійного походу на вибори. Київ заполонили бігборди, що розхвалюють грандіозні успіхи столичного господарства. Потім з’явилися рекламні щити зі слоганом «Мер усіх киян». З них споглядало на людей простакувате, дещо з тупим виразом обличчя самого київського градоначальника. Робота над формуванням позитивного образу Леоніда Чернівецького кипить. Хоч у народі й кажуть: «стільки свиню не купай, вона завжди багнюку знайде». Варто відзначити, що вся ця рекламна хвиля фінансується з київського міського бюджету. Зрозуміло, що Чернівецький розгорнув кампанію з однією метою – сподобатися Партії Регіонів.

У засіках мера є ще один ресурс – відома релігійна організація «Посольство Боже» з армією активних парафіян по всій країні. Цей  ресурс був ефективно використаний під час президентських виборів-2004 для перемоги Ющенка. Тепер його ж пропонують «регіоналам». Чи проситься до списків ПР сам пан Леонід, чи, може, клопоче за сина й зятя, але його люди намотують кола біля Януковича. На думку експертів, Черновецкий може заплющити очі на поглинання «донецькими» «Київміськбуду», як це вже відбулося з «Київенерго». І саме про це ведуться переговори, а не про кадрові ротації в міськраді. Що ж до самого Леоніда Михайловича, то він сподівається, що вдячні «регіонали» видадуть йому індульгенцію. Щоправда, мера мучать привиди повернення до влади «помаранчевих». А ті до розгляду індульгенцій, виданих «блакитними», не беруть.

Не легшим є становище і в соратників по коаліції. Деякі старожили СПУ усе ще не втратили сподівань схилити «регіоналів» до створення блоку з ними. Основний аргумент прихильників блокової ідеї зводиться до того, що створення Блоку національної єдності в складі Партії регіонів, Соцпартії й Партії промисловців і підприємців Анатолія Кінаха зможе не лише збільшити кількість голосів, а й довести виборцю, що «регіонами» й дві партії з «помаранчевого» табору об'єдналися саме з метою не допустити розколу держави й забезпечити економічне процвітання країни. На думку соціалістів, головна принада ідеї для Януковича в тому, що це, мовляв, надасть можливість блокувати заяви БЮТу та «Нашої України» про те, що Партія регіонів – «партія великого капіталу одного Донецького регіону». Та цією цукеркою «регіоналів» не підманиш. От і залишились Мороз з Кінахом «в дуже цікавому стані».

Висока конкуренція за місце під сонцем, іншими словами – у прохідній частині партійного списку, є одним з головних випробувань на міцність Партії Регіонів. На минулих парламентських виборах найбільша тиснява спостерігалася в першій сотні реєстру, де, щоправда, майже половину займали «пільговики» Ріната Ахметова. Тепер не проштовхнутися й у другій сотні. Де вже взяти місця для спільників, якщо своїм не вистачає! Усі нинішні народні депутати відмовлятися від принад парламентського життя не хочуть ні в якому разі, при цьому полку бажаючих поповнити фракцію ПР у Верховній Раді значно прибуло. Відомо, що партійна верхівка виношує плани скинути як баласт мінімум 50 діючих нардепів – «регіоналів», замість яких набрати новачків. Варто відзначити, що кількість прохідних місць може й зменшитися – результат 2006 року в партії нині розглядають як украй високу планку.

Водночас сьогоднішня активність Президента – це лише перші пробні кроки перед масованим наступом. За останні півроку ми були свідками того, як поступово було повністю виведено з правового поля роботу Конституційного Суду. Пізніше де-факто та ж доля спіткала Генеральну прокуратуру. Нинішні дії Віктора Ющенко – черговий етап війни з Кабміном, суть якого полягає в тому, щоб «заморозити» роботу уряду, якщо він буде продовжувати лінію на зрив виборів. Варто відзначити, що Кабінет Міністрів покищо продовжує грати м’язами, і заява Януковича на закритті парламентської сесії про те, що його партія не готується до виборів, тому що «готуватися нема до чого», багато про що говорить. Проблема  полягає в тому, що Ющенко почуває за собою силу й готовий боротися до останнього. Засідання  РНБО з критикою дій уряду на енергетичному ринку, укази Президента, що скасовують газові постанови Кабміну відразу ж були сприйняті опонентами Президента як бажання «витиснути» з українського ринку компанію «RosUkrEnergo». І, як виявилось, вони були недалекі від істини. Віктор Ющенко, окрилений успіхами на політичному фронті, почав поступово втручатись і в економічні процеси, від яких його відсунули рік тому.

Таким чином, у лавах померлої коаліції повний розлад і хитання. На жаль, ситуація далека від ідеальної і в лавах «Нашої України». Блок Рух-Українська правиця оголосив був угоду про створення блоку партією Наша Україна й громадською організаціію «Народна самооборона» демонстрацією неповаги до «правиці». «Замість об'єднання політичних сил демократичного напрямку, фактично, створюється новий політичний проект під вождя», – цитує прес-служба лідера УНП Костенка. За кілька днів – інша «новація». Радо ввійшовши до мегаблоку, блок «правиці» в цілому критику мегаблоку припинив, однак проти його цільності продовжуються виступи вже в рядах самих партій «Правиці». Так що осінь може принести чималі сюрпризи.