Нас кинули на розправу російським окупантам

Другого листопада на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, тимчасово підконтрольних терористам з так званих «ДНР» та «ЛНР», межі яких ВРУ так і не визначила, відбулись псевдовибори «народних рад» «ДНР» та «ЛНР» та ватажків цих терористичних організацій. За фактом проведення цих «виборів» СБУ порушила кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 109 Кримінального Кодексу України. Йдеться про дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

Псевдовибори як низькопробний фарс

Сам процес так званого голосування – це дешева вистава для російських і деяких іноземних ЗМІ. Для імітації високої явки громадян у підконтрольних бойовикам районах Донецької області в чотири рази, а в Луганській області – в 10 разів зменшено кількість місць голосування. Явку «виборців» простимулювали продажем дешевих овочів – мішок картоплі, цибулі, капусти чи моркви продавали за 1 гривню. Адже вчителі, лікарі, викладачі ВНЗ, учені науково-дослідних інститутів, пенсіонери не отримують грошей з червня-липня. І люди прийшли, щоб отримати продукти, а не голосувати. Після цього навіть самі мешканці Донецька і Луганська називають керівництво «ДНР» та «ЛНР» «овочевою хунтою». Для забезпечення «масової явки» в процесі «голосування» під виглядом «мирних мешканців» взяли участь військовослужбовці ЗС РФ.

Вся ця вистава не має жодного сенсу, оскільки проголосувати міг будь-хто, кому виповнилося 16 років, будь-де, голосування відбувалося навіть у Росії, виборчі бюлетені були надруковані на ксероксах, списків виборців не було, запрошень прийти на вибори теж, територія не визначена, виборці теж, а за три дні до виборів голосування розпочалося в Інтернеті. Навколо стрілянина. Про фарс цих псевдовиборів говорить хоча б те, що серед тих, хто проголосував, є навіть свійські тварини.

Красномовний факт – пряме залякування виборців зброєю. На всіх ділянках перебували озброєні бойовики у великій кількості. При цьому активно поширювалась інформація, що всі, хто не прийде голосувати, будуть визнані «нелояльними особами», яких судитимуть «за законами воєнного стану». Пенсіонерів переконували, що дані для отримання їхній пенсій заблоковані Україною, для чого потрібно з’явитися на дільницю, щоб підтвердити своє місцезнаходження та одержати соціальні карти, за якими вони будуть отримувати пенсії. У м. Сніжному, де не роздавали безплатно овочі на «виборчих дільницях» і де явка була вкрай низькою, терористи під’їхали на танках до житлових масивів і, погрожуючи обстрілом, примушували людей взяти участь у виборах. Така ж ситуація була в Шахтарську та Торезі. У м. Ровеньки місцеві вчителі та лікарі хотіли вийти на страйк, щоб не брати участі у «виборах», але терористи зібрали їх і, пригрозивши зброєю, примусили йти на виборчі дільниці.

Водночас у восьми містах України вимушені переселенці з «ДНР» та «ЛНР» провели акції протесту проти так званих виборів, за український, європейський Донбас. Вони висловлювали сподівання, що повернуться, і звертались до Президента України не перетворювати український Донбас у Придністров’я, вигадуючи якісь спеціальні статуси для областей. Адже за соціологічними дослідженнями в березні-квітні тільки 20 відсотків мешканців Донеччини були проти європейського вектору розвитку України, а 80 відсотків – за. Приблизно 50 відсотків мешканців цих територій втекли від терористів та розв’язаної ними війни, причому велика частина й тих, хто ходив на референдум 11 травня і голосував за «акт» самостійності якогось Донбасу, який сьогодні займає всього 1/3 двох областей. Так що кількість людей, яка сьогодні підтримує терористів і їхні дії по знищенню Донбасу, просто мізерна.

Президент України Петро Порошенко заявив, що так звані вибори в окупованих районах Донецької та Луганської областей грубо порушують Мінські домовленості. «Фарс під дулами танків та автоматів, який влаштували дві терористичні організації на частині Донбасу, – це жахлива подія, яка не має нічого спільного з реальним волевиявленням. Бандити, терористи та інтервенти можуть себе коронувати як депутати, прем'єри, міністри. Та хоч як королі чи імператори. Але що б вони не почепили собі на голови, вони так і залишаться окупантами, злодіями, бойовиками. Україна ніколи не визнає так звані «вибори» 2 листопада. Ми не можемо поважати вибір, якого не було і нема, – ані фактично, ані юридично. Не визнає і ніколи не визнає так званих «виборів» жодна країна світу, яка поважає себе і міжнародне право. Фарс уже засудили ЄС, США, десятки наших країн-партнерів. А речник німецького уряду вже сьогодні заявив, що не може бути й мови про скасування санкцій проти Росії. Псевдовибори є грубим порушення Мінського протоколу від 5 вересня. Мінський протокол передбачає проведення в окремих районах Донбасу дострокових місцевих виборів винятково і тільки на основі законів України. Ми цю можливість їм давали. Виборчий фарс 2 листопада ставить під величезну загрозу зриву весь мирний процес, старту якого ми добилися ціною колосальних надзусиль. Він істотно погіршує ситуацію на Донбасі. Відповідальність за це цілком і повністю лягає на виконавців, організаторів і замовників псевдовиборів», – зазначив Порошенко.

Нікчемний «закон» і фарисейське «перемир’я»

Україна неухильно дотримується духу і букви Мінського протоколу. На тлі грубого його попрання іншими сторонами ми маємо внести корективи у свій план дій, вважає Президент. «Нову ситуацію, що склалася, сьогодні я вже обговорив з Міністром оборони. Завтра проведу засідання Ради національної безпеки і оборони, де всебічно проаналізуємо обстановку, внесемо необхідні зміни в сценарії наших дій – виходячи як з оптимістичних, так і песимістичних прогнозів. Одне із питань, яке я винесу на розгляд РНБО, – скасування закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донеччини та Луганщини, – сказав Президент України і таки зробив це.

Він раптом прозрів, що «закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» слід скасувати. Нагадаю, що саме Петро Порошенко приїхав до Верховної Ради України 16 вересня і наполіг, щоб цей закон та закон про амністію голосувались таємно. Пресу виставили, табло вимкнули, більшість народних депутатів України «продавили» перед поїздкою Президента до Вашингтона. А 16 жовтня, перед переговорами з Путіним у Мілані, він цей, вибачте, закон підписав, хоча його реалізувати неможливо. Але наявність такого «закону» фактично легалізувала терористів та їхні «вибори» на територіях «ДНР» та «ЛНР». Таке враження, що правий опозиційний політик РФ Костянтин Боровой, який звернувся до Президента України у зв'язку із вторгненням російських військ на територію Донбасу та напередодні проведення псевдовиборів другого листопада на окупованих територіях «ДНР» і «ЛНР», закликавши його «вести більш незалежну військову політику. Незалежну від «дружніх» експертів. У першу чергу тому, що джерелом цієї «експертизи» є Путін». Виходячи з думки експертної групи, зібраної за його ініціативою для аналізу військової стратегії Росії щодо України, Боровой стверджує, що на Путіна працює один з вищих чиновників НАТО, який, по суті, є агентом зовнішньої розвідки ФСБ Росії.

Цей закон нікчемний. Він передбачав участь органів місцевого самоврядування у призначенні керівників прокуратури і судів, створення загонів народної міліції, введення особливого режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності. Але для цього треба було розробити і внести на розгляд Верховної Ради проекти законів: «Про загони народної міліції в окремих районах Донецької та Луганської областей»; «Про економічний режим здійснення господарської та економічної діяльності в окремих районах Донецької та Луганської областей»; «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»; «Про внесення змін до Закону України» Про судоустрій і статус суддів». Цим ніхто не займався, це по-перше. По-друге, Верховна Рада України не визначила межі «Лугандону», де сьомого грудня за цим законом мали відбутися вибори. Щоправда, бойовики спочатку наплювали на нікчемний «закон», а зараз його сильно полюбили і не згодні, щоб Верховна Рада України його скасовувала, як цього вимагає РНБО. По-третє, в адміністративних одиницях, розташованих на не контрольованій Україною території, неможливо зібрати обласну, міську, районну, селищну чи сільську ради, там немає ні міського, ні сільського голови – вони або втекли до Росії, або перебувають в «ополчєнії», або притягаються правоохоронними органами України до відповідальності за сепаратизм. Хто ж тоді за порошенківським Законом України мав би організувати вибори сьомого грудня?

Хіба Президент та народні депутати України, які голосували за цей закон, цього не знали? Тобто Президент, Уряд та Верховна Рада України начебто щось вирішують, а насправді роблять все, щоб заморозити конфлікт і віддати окуповані території терористичним організаціям «ДНР»-«ЛНР», як і планував Путін? Практично мільйонам громадян України винесено вирок: подарувати нас на розправу окупантам. Як і планував Путін. «Зруйнувати план Путіна може тільки одна людина: Порошенко. Якщо він цього не зробить, українському уряду вже зараз потрібно обдумувати план, як працювати в еміграції – де-небудь у Лондоні або в Парижі», – говорить Костянтин Боровий. Порошенко сподівався на те, що Вашингтон надасть допомогу Україні, але в допомозі, по суті, було відмовлено, незважаючи на те, що Конгрес США займає досить радикальну позицію стосовно дій Росії в Україні. Тому експерти Борового вважають, що джерелом таких рішень, які стримують Порошенка і дозволяють Путіну робити настільки необачні дії, – є Вашингтон і Брюссель.

Схоже, вони мають рацію, адже Порошенко зовсім не збирається очистити від російських банд окуповані території, а прийняти «покращений» варіант свого нікчемного закону про особливий статус.

А поки що країни світу та впливові міжнародні організації засудили ці псевдовибори. Готувала, провела і поважає ці «вибори» тільки Росія, заручившись «законом» Порошенка, за який проголосувала ВРУ.

На головного терориста «ДНР» балотувались: Олександр Захарченко – «голова ради міністрів ДНР», бізнесмен Олександр Кофман і колишній співробітник «Беркута», глава спортшколи Юрій Сивоконенко.

На головного терориста «ЛНР» балотувалися: ставленик Росії – нинішній глава терористичної організації Ігор Плотницький і три маловідомих кандидати. Другого листопада в ДНР обирали не лише главу «ДНР» а й «народну раду». До висування кандидатів допустили дві ніде не зареєстровані чи то громадські, чи політичні організації: «Донецьку республіку», очолювану «віце-прем'єром ДНР» Андрієм Пургіним, і «Свободний Донбас», куди увійшли терористи з досвідом боїв проти України. По прізвищах списки не оголошували. Всього у складі «народної ради ДНР» буде 100 «депутатів», термін «каденції» – 4 роки.

«ЦВК» «ДНР» відмовила в реєстрації на виборах «партії» Павла Губарєва «Новоросія», оскільки вони нібито провели конференцію, але не повідомили «ЦВК» про її проведення. І партію Павла Губарєва не пустили на «вибори» в «ДНР. «ЦВК» «ДНР», відмовила в реєстрації руху «Оплот», а також блоку «Єдина Росія». Губарівські «новороси» провели на пл. Леніна в Донецьку навіть мітинг протесту проти «ДНР» та конкретно проти її голови Захарченка. Але після замаху на вбивство Павла Губарєва всі заспокоїлись.

За весь час «перемир’я» не припинялось інтенсивне переміщення військової техніки та живої сили противника з території РФ на території, які тимчасово підконтрольні бойовикам через неконтрольований Україною російсько-днрівсько-лнрівський кордон. Присутність російських військ вже навіть не маскується.

Найбільшу активність терористи проявили у районі Донецького аеропорту, який було обстріляно з мінометів, а також у Станично-Луганському, Слов’яно­сербському та Попаснянському районах Луганської області.

Біля смт Фрунзе Слов’яно-сербського району Луганської області терористи з установок «Град», гранатометів та стрілецької зброї обстріляли блокпост № 31. За метушнею навколо виборів ми майже не помітили трагедії, яка сталася під Лисичанськом з 32-м блокпостом. А там загинули, під час дії Мінського «перемир’я», десятки наших солдат з вини бездарного командування.

Цей епізод, як і низка інших подібних, що мали місце в минулі місяці, виявляє головну проблему цієї війни – відсутність всякої довіри до командирів. Воїни, які служать зараз на Сході, відверто обурені діями генералів, бойовий дух їх падає не через успіхи ворожих військ, а завдяки кричущим інцидентам.

Ситуація в населених пунктах зони АТО

Відразу ж після завершення псевдовиборів терористи посилили обстріли житлових кварталів на тимчасово підконтрольних їм територіях.

Зокрема, у Луганській області, вже другого листопада, о 21:20, бойовики «всевеликого войска донского» знову обстріляли с. Кримське в Новоайдарському районі, яке було звільнено від казаків так званого Всевеликого войска донского. Після звільнення села виявилося, що терористи жорстоко розправилися з місцевими жителями, які підтримували Україну. Зокрема, двох чоловіків (батька і сина) бандити катували в підвалі, а 43-річного депутата місцевої сільської ради Генадія Хитренка розстріляли з автомата прямо на подвір’ї рідного будинку за його проукраїнську позицію.

Селище терористи обстрілювали з мінометів, «Градів» та артилерії, внаслідок чого пошкоджено кілька приватних будинків, лінія електропередач, зруйновано обласний протитуберкульозний диспансер. Цей заклад розташований на околиці селища, від нього до найближчої вогневої точки терористів – всього 650 метрів. Терористи прямим влученням мінометних мін зруйнували їдальню диспансеру, хворі на туберкульоз змушені тепер самотужки, на відкритому вогні, готувати собі їжу. Істотно пошкоджено житловий корпус. Після обстрілу персонал втік, з 16-ма пацієнтами залишилися тільки українські військовослужбовці. Також з установок «Град» бойовики обстріляли м. Гірське Первомайської міськради та з мінометів – смт Чорнухине у Попаснянському районі.

Бойовики взялися зразу ж обстрілювати Донецький аеропорт, Мар’їнку, Красногорівку, Маріуполь с. Павлопіль Новоазовського району тощо.

Кремль, без погодження з владою України, привіз у «Лугандон» уже п’ятий гуманітарний «конвой». Готує шостий. Прибув у Донецький аеропорт постріляти по наших військових артист РФ Порєченков.

Четвертого листопада відбулися «коронації» новообраних ватажків терористичних організацій «ДНР» Олександра Захарченка та «ЛНР» Ігоря Плотницького. Весь квартал навколо Донецького українського академічного національного музично-драматичного театру був оточений бойовиками. Всі вулиці перекрито. В почесному караулі – озброєні бойовики з нашивками спецназу БАРС РФ. Під’їждають кортежі супердорогих автомобілів з новообраними «депутатами» «народного совєта» «ДНР» і гості терористів. Один до одного – як проходили колись з’їзди Партії Регіонів. Щоправда, на це зборище прибув нині діючий народний депутат України від ПР Олександр Бобков. Відрізняється теперішнє тільки тим, що авто членів ПР були куплені за крадені гроші, а ДНРівці просто машини вкрали, причому, часто – і в чесних підприємців, через що практично 100 відсотків підприємців змушені були виїхати за межі «ДНР». А біля цирку – черга в 300 осіб за пайком каші і склянкою чаю. Захарченко присягає на Біблії, своєї конституції у «ДНР» ще немає. Після – концерт з «медведем» і русскімі пляскамі.

Отак і виживаємо в жахітті «ДНР» і «ЛНР», який влаштувала купка фанатів за підтримки ПР та РФ, за московськими законами, за московським часом, за введеним військовим станом з комендантською годиною, без українських ЗМІ, без української мови, зі звинуваченнями, мовляв, самі винні (хоча із 1345812 голосів за Оппозиційний блок на виборах 26 жовтня, внесок двох областей становить тільки 242667 голосів, а разом навіть із різними переселенцями – 280000, що складає тільки 20 відсотків) і звикаємо, що ще одну частину України Президент України уперто і впевнено здає криміналітету Росії. Петро Порошенко не спроможний вести незалежну військову політику, а слухається «дружніх» експертів.

Сподівань на краще не залишилося жодних, кожний владоможець займається своїм бізнесом, а не захистом елементарних прав громадян України. Практично мільйонам українців винесено вирок: кинути їх на розправу російським окупантам, а в кінцевому варіанті знищити Україну як самостійну державу.