«Лялька» від Волкова

Стіни та паркани Києва прикрасили численні малокаліграфічні написи: «Данилич вернись! Блок КУЧМА». Не будемо прискіпуватися й питати: якою це мовою? (Чи, може, це й є двомовність – в одному реченні?) Поміркуємо про інше.

Що означає це прохання – та що там прохання, молитва? Жодного такого вже прикметного «Данилича» у списку Блоку КУЧМА не пригадується. Лідер блоку Олександр Волков, пам’ятається, ніякий не «Данилич». Може, автори стінних розписів мали на увазі Леоніда Кучму?

Якщо так, то звідки він мусить повернутися? Колись він справді вів мову про польоти на Марс – але ж то були мрії про далеке майбутнє! Принаймні, ЗМІ про його відліт не повідомляли. Здається, він живе собі на дачі поблизу Києва точнісінько так само, як і раніше. А куди мусить повернутися Кучма? Вибори, здається, аж ніяк не президентські! Якщо ж ідеться про повернення до активної політики, то треба відкрити страшну таємницю: у виборчому списку Блоку КУЧМА самого Леоніда Кучми немає! Виборцям намагаються підсунути якогось фігурального Кучму, імітацію Кучми. Цікаво було б дізнатися: як до цього ставиться сам другий президент України?

От проголосують виборці за «Данилич вернись», а потім виявлять, що їх брутально надурили: Леоніда Кучми у Верховній Раді як не було, так і немає. Здається, щось дуже подібне у певних колах зветься «лялькою»: нібито пачка банкнотів, а насправді – папірці.

Та хоч би як там було, щось не пригадується, щоб протягом 10 років президентства Кучми бодай одного разу доводилося чути, щоб рядові українці лагідно називали свого президента «Даниличем». Можливо, найближче коло його наближених – тих, хто годувався безпосередньо з його рук – і звали його так. Невже ж їх було так багато, що їхніх голосів вистачить для подолання Блоком КУЧМА прохідного бар’єру?

Судячи з усього, керівники Блоку КУЧМА не підозрюють, що всі перипетії після Помаранчевої революції призвели до розчарування та навіть зневіри в помаранчевих політиках у значної частини українців, але не додали популярності Кучмі. Недарма лідер СПУ Олександр Мороз у своєму агітаційному ролику каже: «Ющенко хоче стати Кучмою» – так, ніби Леонід Данилович на всі часи залишиться взірцем політика, який заслуговує лише на осуд. Якщо так, то «страшенно далекі вони від народу».

Насправді наявність серед суб’єктів виборів Блоку КУЧМА свідчить про те, що, попри бравурно-переможну тональність агітації, «біло-сині» дуже бояться виборів. Бояться БЮТу та «НУНСу». Вони не можуть не розуміти, що результатом Блоку КУЧМА на фініші виборів стануть частки відсотка, навіть показник в 1% здається для нього недосяжним. Отже, навіть кілька десятих відсотка, відібраних у «помаранчевих», здаються «біло-синім» украй важливою метою. Утім, тут-то й полягає їхня методологічна помилка: навряд чи серед тих, хто припускає (чи навіть припускав раніше) для себе можливість проголосувати за БЮТ чи «Нашу Україну», знайдеться бодай один прихильник Блоку КУЧМА. Навряд чи бодай один українець вибиратиме: чи проголосувати йому за Тимошенко – чи за Волкова з Задорожним. Навряд чи бодай хто-небудь вагатиметься: проголосувати за Луценка – чи за Волкова. Усі без винятку голоси, здобуті Блоком КУЧМА, буде відібрано в Партії регіонів та інших партій біло-синьої орієнтації. Олександр Волков якось зізнався, що одним з мотивів створення цього блоку було бажання помститися Юлії Тимошенко, яка не взяла його до списку півтора роки тому. (Як видно, дуже правильно вчинила.) Недарма кажуть: образа – поганий порадник.

Ну а розмальовування стін – то дія, яка абсолютно чітко підпадає під визначення дрібного хуліганства. Тож, виходить, Блок КУЧМА виставляє свого «Данилича» як ватажка хуліганів? Ой яку незавидну роль йому відведено! Чомусь виникають дуже великі сумніви в тому, що люди, побачивши аж ніяк не високохудожні автографи Блоку КУЧМА, так і кинуться за нього голосувати. Радше навпаки.