Відбулась зустріч Ахметова з Кононенко, Парубієм та іншими владоможцями.
Ахметов поставив ультимативні умови, що його ТЕЦ він буде заправляти тільки своїм вугіллям з окупованих територій.
Купляти вугілля на державних шахтах на підконтрольних територіях він відмовився.
Тому ультимативно вимагає або днрівське вугілля, або буде зупиняти свої ТЕЦ.
Коломойський про це попереджав…
Петро Порошенко створив і ретельно оберігає схему, у якій ми з вами за рахунок оплати комунальних платежів фінансуємо бізнес Ріната Ахметова, котрого вже встигли охрестити молодшим партнером президента. А також платимо за потреби населення Донбасу, яке, на думку людей з БПП, не можна ображати високими цінами, а то вони не полюблять Україну.
При цьому ніхто з адептів політики президента не говорить про те, що люди на Донбасі не полюблять Україну, насамперед тому, що коли ці території знову опиняться під контролем українського уряду, звільненому населенню доведеться платити за комуналку в кілька разів більше.
Раніше UA1 писав про те, як українці оплачують комуналку за населення на окупованих територіях. Зараз вони платять за опалення 8,5 грн/м2, а всі інші українці – 33 грн/м2. Світло їм обходиться в 28 грн/кіловат, решта населення України платить 71 грн/кіловат.
Так відбувається через дії політичних і бізнес-домовленостей формату «Порошенко-Ахметов-ОРДЛО», а також через спритно вигадану в Адміністрації президента формулу Роттердам+. Ось як це працює.
Собівартість видобутку вугілля в ОРДЛО становить максимум 600 грн за тонну. Для потреб окупованих територій воно надходить за ціною 1100 грн/т.
Тепер увага. Для підконтрольних територій це ж вугілля продають за світовими цінами, закладеними в нинішні тарифи для населення – 1800 грн/т, тобто на 700 грн дорожче, ніби це імпортне вугілля.
Якби компанії Ріната Ахметова, який контролює цей бізнес, продавали вугілля Росії або ОРДЛО (а йдеться про 9 млн тонн), то на кожній тонні вугільний магнат заробив би 500 грн – загалом 4,5 млрд грн.
Україні ця ж кількість вугілля обходиться у 16,2 млрд грн. Мінус собівартість видобутку – отримуємо прибуток 1200 грн на тонні – загалом 10,8 млрд грн, тобто на 6,3 млрд більше.
Тепер питання: кому вигідніше продавати «незамінний» антрацит з контрольованих терористами шахт?
Йдеться про так звану формулу Роттердам+, за якою Україна може закуповувати вугілля за ціною 1800 грн/т у будь-якого світового постачальника. І саме цю ціну зараз закладено в підвищені тарифи на світло та опалення. Але вугілля купують на окупованих територіях за ціною набагато нижчою. Різницю кладуть в кишеню. І роблять це з 2014 року.
Ще на початку активних боїв на Донбасі постало питання про те, що країна може залишитися без поставок антрациту, на якому працюють українські ТЕЦ. Така залежність від шахт, що перебувають під контролем ОРДЛО, загрожувала безпеці країни.
Аби уникнути цього ризику, було складено план переведення ТЕЦ на інші види палива, а згодом і план закупівель антрациту на світових ринках. З’явилася формула Роттердам+, тобто закупівля імпортного вугілля за кордоном з доставкою в Україну.
Але дуже швидко олігархи у владі зметикували, що на різниці цін між імпортним і донецьким вугіллям за дуже короткий термін можна заробити такі гроші, які Януковичу навіть не снилися. І на планах модернізації ТЕС та імпорту вугілля швидко поставили хрест.
Вертикаль беззастережної підтримки цієї схеми торгівлі вугіллям вибудувалася швидко й чітко: парламентська фракція БПП підтримує ініціативи ставленика цієї ж політсили міністра енергетики Ігоря Насалика. Він озвучує ініціативи президентського висуванця Володимира Гройсмана. А той втілює в життя політику Петра Порошенка, який домовляється з Рінатом Ахметовим про взаємовигідну політичну та бізнес-співпрацю.
З’являються тези, якими досі оперує президентська політична сила. Про те, що там теж наші люди, ніби в Криму вже не наші. Що підприємства Донбасу платять податки в Україні, замовчуючи, що будь-яке підприємство, котре не сплачує податки Л/ДНР, не має права там працювати, а тому змушене фінансувати бюджет бойовиків.
І найголовніший посил – без донецького вугілля країна замерзне й залишиться без світла, а альтернативи немає. При цьому знову замовчують, що для того, аби посилити це «альтернативи немає», ще у вересні 2016-го культурист-любитель Ігор Насалик пролобіював збільшення закупівель тепла і електрики у компанії «Донбасенерго», яку пов’язують з Олександром Януковичем. Ця компанія працює виключно на антрациті з окупованих територій. Тим самим порошенківський міністр поглибив безпосередню залежність України від поставок вугілля з ОРДЛО.
У приватній бесіді з UA1 один з депутатів БПП визнав, що всі у фракції прекрасно розуміють, як закручена ця схема. Але такою є плата за лояльність парламентської групи Ахметова, що дає голоси на користь потрібних президенту законів.
Заради цього, а також з прицілом на великий поділ прибутку щодня через межу розмежування між Україною і ОРДЛО, за інформацією нардепа Єгора Соболєва, проходять поїзди з 50-70 вагонів. Причому ані СБУ, ані військові їх не оглядають. Можна лиш здогадуватися, які товари під виглядом вугілля перетинають пункти пропуску і йдуть назад.
Блокада може стати початком кінця влади Порошенка.
У перші ж дні блокади, що почалася 25 січня, в БПП занепокоїлися, як і їхні стратегічні партнери з групи Ахметова. Коли ж стало зрозуміло, що з кожним днем блокада посилюється, у президентській фракції почалася істерика.
7 лютого Олексій Гончаренко, в минулому екс-регіонал і борець за права російськомовного населення, а нині улюбленець Порошенка і головний спікер БПП, мало не зриваючись на крик, проповідував у Раді: «Блокада – це непатріотична позиція. Це знущання!». Йому вторив безладний хор голосів однопартійців, а також колег з «Народного фронту».
Гройсман заявив, що альтернативи вугіллю з ОРДЛО немає. А Насалик пригрозив віяловими відключеннями електрики. Але так захопився прогнозами енергетичного апокаліпсису, що проговорився: міністерство готове відмовитися від вугілля з окупованих територій «у разі прийняття відповідного рішення на державному рівні». Однак рішення такого немає.
Навпаки, стосовно ініціаторів блокади було відкрито кримінальне провадження. А вслід за цим почався силовий тиск. До блокпостів потяглися колони автобусів з тітушками під охороною бійців Нацполіції. У перших числах лютого почалися зіткнення.
Під час однієї з сутичок, за свідченням Єгора Соболєва, підлеглий Авакова на ім’я Сергій Колесник віддав поліцейським наказ «до бою». Нардеп упевнений, що такі операції не проводять без відома міністра МВС Арсена Авакова. Бійці Нацполіції готові були розстріляти ветеранів АТО, які підвозили піддони для наметів на блокпост між українським Бахмутом та окупованою Горлівкою.
Прихильники блокади дали зрозуміти переодягненим у форму Нацполіції екс-беркутівцям: ветерани АТО – це не студенти на Майдані й захистити себе зможуть.
У разі загострення до побратимів готові підтягнутися озброєні бійці, що поділяють ідею блокади, як з добробатів, так і з регулярної армії. І це може стати початком кінця влади Порошенка, бо люди не зрозуміють розстрілу ветеранів АТО.
Але Порошенко настільки відірвався від реальності, що вже не усвідомлює – за найменшої небезпеки його найближче оточення з БПП першим штовхне його ногою в спину, і йому доведеться щиро заздрити долі Януковича, який зумів хоча б вчасно залишити країну.
Уже зараз у БПП немає єдиної думки з приводу блокади. Тобто, почуваючись українським патріотом, багато хто в президентській фракції блокаду підтримує. Але будучи членом БПП, тримає цю підтримку при собі, вголос озвучуючи політику партії про неприпустимість блокади. Проте це до певного часу.
«Якщо справа дійде до крайньої точки, то ніхто в БПП не буде заступатися за Порошенка, – каже наш співрозмовник у кулуарах парламенту. – Першими його здадуть екс-регіонали, які зараз входять в БПП, – вони вже потренувалися на Януковичі. Розбіжиться і його найближче оточення. Коли йдеться про особисту безпеку, втрачений у стінах Ради інстинкт самозбереження починає працювати. Згадайте Януковича. З Порошенком все піде за тим же сценарієм».
Може зараз, у річницю трагедії Майдану, треба пояснити йому, що він не правий?