Відразу просимо не непритомнити тих, хто мешкає у Києві. Йтиметься про найближче столичне передмістя – Вишгород. Це тут незабаром може не стати дніпровських круч. Втім, ще можна посперечатися, чи не є ця проблема важливішою за будівельні проблеми Києва.
Остання місцина, де ще залишилися справжні Дніпровські кручі – це місто Вишгород. Та частина круч, що є гордістю Києва, хоч би як її любили кияни, насправді виглядає не так, як мала б. Адже не так давно вона була засаджена деревами. У минулому ж усі кручі були голими й відкритими вітрам. На них дійсно «було видно, було чути, як реве ревучий…». Те саме стосується і круч на південь від міста, скажімо у Ржищеві. А от у Вишгороді все збереглось, як було. Можна приїхати і подивитись, яким був берег Дніпра до того, як його назавжди змінила людина. Поки ще можна…
Та за останніми даними, ця можливість у нас зберігатиметься ще не довго. Незабаром дніпровські кручі у Вишгороді перетворять на підземні паркінґи, а набережна – на готельно-розважальний комплекс.
На серпневій сесії Вишгородської міської ради найцікавішим питанням був розгляд можливості забудови «по вул. Набережній». Будь-яке інше питання, яке розглядала рада останніми місяцями, навряд чи зможе схвилювати пересічного вишгородця більше за це. Товариство з обмежено відповідальністю «Рестмон груп» просило раду надати дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування так званого «об’єкту благоустрою території з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням житлових будинків підземно-надземними паркінґами, вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-торговельного й соціального призначення, спортивно-розважального комплексу та об’єктів соціальної інфраструктури». Які слова! А ховається за ними всього-навсього хаотична комерційна забудова набережної.
Площа ділянки, що планується під забудову - 9,5 га. Реально, ця ділянка (а конфігурацію її ми не знаємо) охоплює принаймні більшу частину набережної. Адже сама набережна й спуск до води належать до території Київської ГЕС, 10-метрова смуга вздовж набережної зайнята схованими під землею комунікаціями (у «ДіпроГідроЕнерго»); північна околиця всієї цієї зони належить до ГАЕС, південна, найближча до міста, вже знаходиться в чиємусь користуванні і є об’єктом благоустрою. Якщо все це відкинути… лишиться зовсім небагато. Якраз десь біля 10 га, тобто всі кручі і вузька зелена смуга біля їх підніжжя.
Земельна комісія підтримала клопотання забудовника. Міський голова також підтримав і зазначив, що це буде свого роду «діснейленд+спортивно-розважальна зона+1,5млн євро в бюджет міста». Пересічних мешканців Вишгорода такі перспективи не тішать, адже більш популярного і вдалого місця для відпочинку в місті немає. Депутати практично одноголосно погодили надати дозвіл на збір документації. 23 – за, 3 – проти, 1 утримався.
Рішення однозначно прийняте поспіхом, без розбору в тому, що в принципі забудова на даній ділянці в будь-якому разі буде незаконною. По-перше, тут 1994 року Указом Президента був створений Вишгородський історико-культурний заповідник, хоча його межі не затверджені. Це може значити, що або їх затвердять так, як захоче інвестор, або ж вчинять з належною для епохи долею цинізму: «Дайте археологам грошей, щоб вони все там викопали, та й будуйте…».
Унікальність вишгородських круч важко пояснити з погляду плаского мислення чиновника. Однак є інший аргумент, здатний захистити природні скарби (прошу не сприймати цей вислів як штамп), і такий аргумент не один. По-перше, попід кручами зростає занесений до червоної книги України хвощ великий. Для його охорони тут створено ботанічну пам’ятка природи (площею 2 га). Цей об’єкт природно-заповідного фонду, як і належить, створений рішенням обласної ради і на власний розсуд місцевої влади Вишгорода його ліквідувати не можна. Крім того, під кручами досі зростають 2 види занесених до Червоної книги України орхідей. На превеликий жаль, цього важливого факту не знали, коли створювали пам’ятку природи. Орхідеї виявили значно пізніше і тому всю ділянку підніжжя круч не оголосили заповідною. А варто було б оголосити. Тепер, коли виявлені орхідеї, на виконання ст.11 Закону України «Про червону книгу України», територію необхідно оголосити природно-заповідним фондом. Та тепер це значно складніше, адже місцева влада вже спокусилась на принадливі обіцянки інвестора і прогнозовані мільйонні прибутки. Про це свідчить і результат голосування і підтримка міського голови.
Надією вишгородців лишається статус історичного заповідника і… орхідеї. Адже в тих умовах, які ми маємо зараз, Державне управління охорони навколишнього природного середовища не може надати свого погодження. Причина цього – спеціально передбачений (на випадок відсутності совісті керівництва держуправлінь охорони навколишнього природного середовища) Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів надання (викупу) земельних ділянок. Згідно з цим порядком, Державне управління не може надати погодження на відведення ділянки, де зростають занесені до Червоної книги України рослини під щось, через що вони будуть знищені.