Особливості українського туризму,або Нарис до портрету безхребетної політики українських заповідників

Український туристичний бізнес та рекреаційна культура знаходиться в стані формування з відповідними наслідками. Не для кого не дивина картини типу великої кількості сміття вздовж річок та в парках, понівечена кострищами земля, а для карпатського туриста – парад різнокольорових пляшок, який кожного разу утворюється на карпатських річках під час кожної повені. І з-під пива, і з-під горілки, і з-під мінералки – усіх можливих кольорів та ємностей... І радісне та святе обличчя маленького хлопчика, який тачкою висипає сміття прямо в Тису…

         Останні події на Чорногорському хребті є проявом та підтвердженням згаданого. Група автолюбителів з журналу «За рулем» та професійні гонщики-екстремали вирішили встановити рекорд, піднявшись на «Ниві» на найвищу точку України – гору Говерлу. Для того, щоб якось виправдати себе в очах громадськості, вони отримали дозвіл від Рахівської адміністрації та Ясенівського лісодослідного господарства. Через це важко притягнути порушників до відповідальності, оскільки вони мають офіційні дозволи, а по-друге, межі Карпатського біосферного заповідника не винесені в натуру. Ну, самі розумієте. І все те ховається за гарною ширмою прибирання сміття після туристів, яке благородні автомобілісти мають позбирати та вивезти на своїх потужних автомобілях. Ще організатори з радістю повідомили, що у підйомі беруть участь працівники заповідника та екологи.

Автори цієї статті неодноразово були свідками того, як автомобілі ганяють карпатськими полонинами. Також є неодноразові свідчення, що гора Близниця є улюбленим місцем мотоциклістів Це при тому, що територія належить до Карпатського біосферного заповідника і на ній зустрічається буквально величезна кількість «червонокнижних» видів рослин. На Свидовецькому хребті зафіксоване єдине дивом збережене на території України місцезростання айстри альпійської.

Але на цьому страждання рослин та тварин не закінчуються. Ще треба додати величезну кількість туристів, які ходять і палять вогнища, де їм заманеться, велику кількість овець, корів та коней, які на полонинах повиїдали майже все.

Гора Говерла є унікальним місцем. Не дивлячись на масове відвідування туристами, біорізноманіття на її схилах збереглось дуже добре, в тому числі й зникаючі види рослин. Велика кількість рослин-ломикаменів, тирличів. Зустрічаються волошка мараморошська, аконіти, нижче по схилах зростають зозулинці – кратчастий та Фукса, на торфяняних болітцях зустрічається рідкісна сверція альпійська. Полонини м’яким килимом накривають чорниця та брусниця, а також ендемік Карпатських гір рододендрон Кочі, більше відомий всім під назвою «червона рута». За межі лісу, судячи з оголошень, досить часто виходять ведмеді та благородні олені. У прадавніх смерекових пущах можна зустріти глухарів та тетеруків. У небі ширяють величезні круки та беркути…

Отже будь-які спроби надмірного та непродуманого людського втручання є невиправданими і мають зупинятися у будь-який спосіб. А  у ситуації, що склалася, на думку авторів, винна безхребетна політика заповідника щодо охорони самого заповідника.