ДЕ НАШІ ГРОШІ? Трамп готує Порошенку тотальний аудит

Конгрес і Сенат США готуються розслідувати системну корупцію української влади. Для цього американські конгресмени і сенатори планують створити відповідну комісію, учасники якої детально вивчатимуть, як використала наша влада мільярди доларів, що надійшли в Україну у вигляді технічної допомоги та кредитів.

До роботи комісії американці, ймовірно, долучать потужну аудиторську компанію зі світовим ім’ям. Використовуватимуть вони також інформацію ФБР та американських судів. Принаймні про це пишуть американські ЗМІ.

Що ж готує  Конгрес США для України?

Про це та інше «Вголос» запитав у директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна; виконавчого директора «Transparency International Ukraine», головного експерта групи Реанімаційного Пакету Реформ Антикорупційна реформа Ярослава Юрчишина; директора Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорія Перепелицю.

Що ж насправді готує нам Конгрес США?

Олег Соскін: Я абсолютно переконаний, що фінансова перевірка буде. З держбюджету США скеровано в Україну дуже багато грошей, і тому вони мають повне право перевірити, як ці гроші були використані. Зрештою, зайве цьому підтвердження – обіцянка президента Трампа про об’єктивний аудит мільярдів доларів, які у вигляді технічної допомоги і кредитів надали нинішньому керівництву України: Порошенку, Гройсману, а також Яценюку.

Що нам готують? Дуже правильну модель аудиту: ним опікуватиметься вищий законодавчий орган, тобто Конгрес чи Сенат. Вони створять відповідну слідчу комісію, за неї проголосують. Вона буде об’єктивною і з величезними повноваженнями. Повірте, в США розпочався серйозний процес і він дуже швидко набуде фактичного механізму реалізації.

Ярослав Юрчишин: На цю тему я спілкувався з посольством США. Причиною створення комісії головно може стати два нюанси. Перший: у США володіють реальною інформацією про наявність корупційних схем в Україні, а, на жаль, вони у нас присутні.

Другий: намагання Російської Федерації, країни-агресора, продемонструвати світові той факт, що нинішня українська влада така ж корумпована, як і попередня. Відповідно, працювати з такою країною для США є не те що неефективно, а й неправильно. До слова, ініціювати цей сценарій можуть проросійські конгресмени, які, як показує ситуація з Флінном, у США таки є.

Власне, цей другий сценарій є критичним, бо країну, яка третій рік бореться з цим ганебним явищем і яка, за словами попереднього прем’єра, уже півтора року як його подолала, знову ставлять на міжнародний моніторинг питання боротьби з корупцією. І це провал.

Яких фахівців запросять до складу комісії і коли можна очікувати результати їх роботи?

Олег Соскін: Створять невеличку групу фахівців, за контрактом наймуть відому у світі компанію, яка аудит проведе дуже швидко. Думаю, що максимум за три-чотири місяці інформація з розслідування буде в руках конгресменів. Згодом і ми побачимо результати, адже вони будуть відкритими. Їх не будуть приховувати, більше того – їх почнуть публікувати.

Для аудиторських фірм зі світовим ім’ям це не є надто складною роботою: у їх розпорядженні є цілі спеціальні програми.

Ярослав Юрчишин: Я б не сказав, що результати будуть надто швидкими і комісія запрацює десь уже найближчим часом. Зовсім ні: у США довго дискутуватиметься сам склад комісії, вирішуватимуть, хто до неї увійде, як вона довго працюватиме, обговорюватимуть план дій і так далі. Сама робота буде довгою і серйозною. Скоріше за все, вона не буде публічною, а її результати матимуть аналітичний характер.

Частково дискусію, можливо, винесуть у публічну площину для тиску на уряд України з метою невідворотності реформ.

У якому керунку рухатимуться аудитори: тобто де шукатимуть, що шукатимуть і за який період?

Олег Соскін: Період, який вивчатиме ця комісія – останні три роки, тобто відтинок часу, упродовж якого США та Європейські структури надавали фінансову допомогу Україні.

Перевірятимуть усі галузі, на які виділялися кошти. Ще раз наголошую: для фахівців високого рівня це зовсім нескладно. От є прописаний бюджет. У ньому прописано, на що мали йти кошти. Аудитори й будуть дивитися на їх використання і все. От, наприклад, з’явились певна сума на рахунку в Мінфіні. Далі Мінфін повинен перекинути її на інші рахунки. Скажімо, на Міноборони. Далі аудитори дивляться, що за них купили. Вони кажуть: покажіть процедуру придбання, ціну придбання, у кого придбано, коли закуплено, продемонструйте зразки.

Далі вивчатимуть структури, які проводили закупівлі, хто продавав, хто укладав контракти, хто був посередником, хто підписував папери. Обов’язково вивчать ціни, які на той час були, врахують валютний курс. Зведуть усе це до купи. І все стане зрозуміло.

Григорій Перепелиця: Розумієте, Конгрес США – це не пересічна конторка. Там будь-які справи не розглядають. Лише ті, які зачіпають національні інтереси США. І спеціальних комісій через дрібнички там не створюють. Тому усе, що зараз відбувається – це серйозно.

Я веду до того, що працюватимуть далеко не тільки аудитори, які перевірятимуть лише фінансові вливання в Україну і правильно чи неправильно посадовці використали надані кошти. Розслідування буде значно ширше. Комісія залучатиме до своєї роботи і ФБР, і суди, і інші структури. Буде порушено масу справ.

Та уже зараз іде збір інформації. На сьогодні американці володіють величезною кількістю компромату: починаючи з панамських офшорів Президента. Та й Олександр Онищенко підкинув ФБР чимало таємниць.

Так що це буде щось близьке до слухання в Конгресі з приводу втручання російських спецслужб у виборчу кампанію США та зв’язків американських посадовців з російськими спецслужбами.

Яких наслідків варто нам очікувати?

Григорій Перепелиця: Звісно, що на санкції. Якщо буде доведено те, що в корупційних схемах брали участь певні чиновники, то цілком можливими є персональні санкції проти багатьох людей з нинішньої правлячої верхівки. Вони безумовно можуть стати невиїзними, залишитись без усіх закордонних рахунків. Американці знайдуть як вдарити і по чому.

Сподіваюсь, що санкції не матимуть стосунку до України, як до держави.

Я пам’ятаю 80-ті роки, коли до СРСР застосували поправку Джексона-Вейніка. Ми до 2000 років не могли її зняти, будучи незалежною державою. Хоч до України ніякого стосунку ця поправка не мала. Але, тим не менше, зняти санкції було надзвичайно важко.

Олег Соскін: Наслідки будуть дуже серйозними і станеться це дуже швидко. Їх відчують на собі усі – від президента до пересічного українця.

Насамперед комісія встановить, що гроші розікрали. Далі в США приймуть рішення, що треба відкликати свої гарантії на 2 млрд дол. євробондів, які свого часу виділив Обама і привіз Байден. Відповідно, ці облігації зразу упадуть у ціні. Це стане додатковим поштовхом до того, щоб в Україні стався дефолт. Окрім того, скажуть повертати мільярди, які як технічну допомогу Україні виділило США зі свого бюджету.

Як тільки комісія запрацює і почне видавати компромат, зрозуміло, що європейські структури зі свого боку також розпочнуть подібне розслідування.

МВФ навряд чи почне аудит виділених коштів: йому насправді байдуже, як використали позику, головне її повертати вчасно і з відсотками. Це ж, до речі, стосується і Світового банку. Тому ці структури просто припинять фінансування і все. А от де дані гарантії й виплачена технічна допомога з бюджету Європейського Союзу – доведеться дуже серйозно відповідати. Це гроші бюджету – а де гроші бюджету, там дуже жорстка процедура їх повернення і використання. А йдеться про вкрадені десятки мільярди доларів.

Чим усе це обернеться для Петра Порошенка?

Ярослав Юрчишин: Я маю сумніви щодо якихось санкцій для Порошенка, адже швидше за усе йтиметься про корупцію в уряді. Президент не є урядом, у нього інші функції. Але чи може вивести корупція в уряді на оточення президента? Так, безумовно.

Олег Соскін: Це стане дуже неприємним моментом для теперішньої влади і їх політичних партій, бо виявиться, що це ніякі не політичні партії, а корупційні збіговиська. Щодо Порошенка, то не думаю, що почнеться процедура імпічменту. Це дуже складно. Йому по-тихому скажуть, щоб він, посилаючись на стан здоров’я, йшов у відставку. Якщо не схоче, то йому натякнуть на те, що він цілком може стати наступним Лазаренком.