Будні безбіндерщини

Після розвалу сисисири і підпорядкуванню шахт Україні, шахтарі стали перед цікавим вибором: куди краще йти працювати — на державну шахту чи на приватну. Але грошей на початку всього цього процесу не платили вчасно та багато ніде, не будем самі себе обманювати. Грошей не було, вугілля було. Шахтарі знову і знову виходили страйкувати та грізно стукали касками.

Усе змінилося тоді, коли на сцені з’явились ахмєтови, єфремови, вітьок-шапкокрад та інші. Після поділу бізнесу та шахт між собою, для шахтарів настав зоряний час. Зарплати платили всім, на будь-яких шахтах. Якщо були десь навіть затримки по грошам, то шахтарі особливо не репетували, бо знали, що місцеві бандюки, власники шахт, з ними церемонитися не будуть і швидко знайдуть способи закрити горлянки всім протестувальникам. Гроші люблять тишу, якщо хтось забув: поки шахтарі тихенько собі мовчали в куточку, нааармальниє пацани с Єнакієво і рижиє с Донєцка рубали бабло вагонами.

Але… Стався Майдан. Майдан розбив вітю – фаната страусів. Вітя втік в ростов. Шахтарі запереживали, що лафа закінчилася. Особливо припижджені почали кликати рф на свою землю і закликали кацапів звільнити їх від зарплат та біндер. Такої безкоштовної роботи на камери рф не очікували навіть у кремлі, тому скористалися цим шансом.

У підсумку, за безпосередньої допомоги збоку рф, з’явилися дві секти недоумків: диридидиди і лилилирини. Шахтарі радо верещали, шо вони в рф, камені з неба їм не страшні і т д. Біндер не було, можно було тупо тримати кишеню ширше, бо кацапські пенсії та зарплати вже давно порахувалися, лишилося тільки їх витратити.

Проте не так сталося, як гадалося. Частину шахт розпиздячили під час бойових дій, частину тупо порізали на металобрухт. У підсумку більшість шахтарів почали смоктати щосили, але смоктали вони не чупа-чупс.

Але так було не всюди. Один хитрий рижий чорт з Октябрьского мутив бабло і продовжував сидіти на двох, а інколи і на трьох стільцях одночасно. Рижий мутив бабло і далі продовжував торгувати вугіллям зі всіма одночасно.

На тих шахтах, які алкоголіки віджали собі, все було погано: ринків збуту вугілля не було. На шахтах ахметова та інших крутеликів все було в принципі добре: зарплати платилися вчасно, вугілля вагонами продавалося. Місцеві дауни з автоматами, якщо і платили рабам в касках, то мізер і коли був настрій: так, іноді кидали пайки, шоб не повиздихали шахтарі.

Так тривало до 2017 року, поки два вождя дебілоїдів, захараст та плотніцкий, не вирішили, що тепер можна самим рубати бабос, нахуй ті олігархи. Насравши у вуха рабам у касках, вони пообіцяли, що коли відіжмуть шахти в олігархів, то всім буде збс. Шахтарям пришелепкуваті пообіцяли зряплати від 25 тис фублів мінімум, а ті, у свою чергу, роззявили їбала і почали чекати пакращені зряплати.

Тільки вийшло все як в анекдоті про віртуальну реальність — віртуально в сім’ї три мільйони баксів, а реально — 2 суки і 1 підарас. Ну, тобто ринки збуту закінчилися для вати, з Хунтою торгували тільки олігархи, а з бомжами, які шахти віджали, ніхто не хотів мати справи.

І почали гінці від ташкентів, захарастів та плотніцких їздити до кацапії, щоб свинособаки відкрили ринок збуту для вугілля з окупованих. За пару мішків грошей таки домовилися, але ринок збуту був в рф в 10 разів менше, ніж того треба було.

Шахтарів у підсумку знову трахнули: ті, хто отримували зряплати від Хунти і кляли Хунту, тепер пересіли на смоктальну дієту, бо иканамісти типу ташкентів і захахахарастів тупо не мали куди продати вугілля. Шахтарям сказали «надапатєрпєть, вайна ідьот».

Пояснюю на пальцях для дебілів ватних, які носять каски на окупованих: вам не платять такі ж гроші, як платив ахмєтов, бо вугілля не продається і не купують його саме кацапи. Братья-хуятья не хочуть купувати ваше вугілля, тому вас відправляють в безоплатні відпустки і платять копійки, Трамп чи Обама тут ні до чого.

Після того, як більшість шахтарів зрозуміли, що їх елементарно наїбали, шахтарі почали гудіти «як же так, нам ж обіцяли». Проте їм відповіли коротко та духовно: «хто буде багато пиздіти, той поїде на підвал і розкаже всім, який він диверсант чи агент сбУ». Ті шахтарі, які зрозуміли, що, якщо вугілля вагонами тупо лежить на складах, а динирійська трудова книжка — це орігамі, зібрали манатки та звільнилися. Хтось поїхав на заробітки, хтось пішов воювати проти американців в степах Донбасу.

Перший рік після того, як шахти віджали в олігархів, ще якось зряплати платили трохи. Однією з передових шахт була шахта ім. Засядько — там іноді зарплати у кріпаків доходили до 18 тисяч фублів. Проте у 2018 році 18 тисяч перетворилися на 12 максимум, і ті не видають всією сумою. У сім’ях шахтарів почалися скандали через смішні заробітки під землею, бо життя на підсосі з пустим холодильником ну зовсім не плекає взаєморозуміння та взаємоповагу.

Але не забуваємо, що Донецьк окупований — це вітрина російської інтервенції. У маленьких шахтарських містечках, типу Сніжного чи Торезу, взагалі відбувається лютий треш — такого підсосу шахтарі не бачили з кінця 80-х років минулого століття.

Щоб було трохи зрозуміло масштаб клоунади: шахтар на окупованих лізе в шахту за 500-650 фублів в день. Але немає в шахтаря 22-24 виходи в місяць, а є 16-18 максимум. Для дебілів, які не вміють користуватися калькулятором, пояснюю: в баксах це десь 130-200 одиниць і ті видають не всі, а по частинам. Асвабаділі, йопт, біндер нєт.

Хоча… Не всі шахтарі так живуть погано. Директора шахт на окупованих мають зряплати по 5-6 нулів фублів в місяць, а ті, з кими рішають питання по «упряжкам» [виходам на роботу], начальнікі участків, мають зряплати від 40 тисяч кацапських фантиків.

Мораль: середня зарплата за межами окупації у шахтарів 6-8 тис грн. Але є біндери на території. Проте є трудовий стаж і трудова книжка, а не орігамі динирійського походження, є права людини, є мирне небо.

Казки про страшні шахтарські бунти лишіть при собі та дітям розказуйте, шахтарі грюкають касками тільки на замовлення.

Здається мені, що хтось зробив ставку не на того коня. Цікаво, кого ж так наїбали па рюцькі, і хто зараз кусає лікті? Не будем тикати пальцем і сміятися вголос з фубльових повій. Хоча… Будем. Бугагага! Алєні, сука ватні. Хавайте руцкій мір без біндер і не чавкайте.