Що стоїть за арештом Замани?

Притягнення до кримінальної відповідальності і арешт колишнього начальника Генерального штабу Збройних Сил України Володимира Замани за державну зраду в лютому ц.р. стали відверто несподіваними, навіть шокуючими для суспільства.

Поки не вдасться ознайомитись зі змістом тієї підозри, яку йому було вручено, утримаюсь від її оцінки. Уявляється, що текст підозри не таємний і незабаром десь з’явиться.

Озвучене під час брифінгу Анатолієм Матіосом нічого, крім посмішки, не викликає.

Як військовий юрист, не можу собі уявити, щоб подібне стало ґрунтом більш менш серйозного обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Схоже, сам Матіос почувався ніяково під час брифінгу – булькотів, заїкався, говорив без звичайного натхнення. Навіть для такого хронічного брехуна інформація, яку довелось озвучити, вийшла за його межі допустимого. За це же доведеться колись відповідати.

Пожвавився лише коли із придихом розповідав про прийняття чи неприйняття Заманою військової присяги. За це, хоч би як воно відбувалося, відповідальності з боку В. Замани не передбачено, що зазначив сам Матіос. Напевно тому при розповіді цієї історії рівня солдатського анекдоту, а не кримінального обвинувачення, в нього і очі заблищали, і проявились акторські здібності. Коли безпечно для його майбутнього, можна і покрасуватись.

Тому обмежимося поки що аналізом самого факту затримання і арешту екс-начальника Генштабу ЗСУ.

Хочу нагадати, що кримінальне провадження, предметом якого було дослідження діяльності колишніх Міністрів оборони України і начальників Генерального Штабу Збройних Сил України, зареєстроване ще в далекому травні 2014 року.

Ніби то, в рамках саме цього кримінального провадження притягнуто до відповідальності генерала Заману.

У 2015 році Матіос трохи попіарився на цій справі, повідомив, що в ній призначено комплексну комісійну військову експертизу, і на кілька років про неї ніхто не згадував. Висновки експертів до пори, до часу, чомусь відлежувались. Лише останнім часом стали звучати погрози, що комусь з колишніх посадовців доведеться відповісти. Це збіглось за часом з передвиборчою кампанією.

Замана 2014 року звільнився з військової служби, в політику не втручався, жив собі життям військового пенсіонера. Тому серйозної підтримки від нинішніх політичних важковаговиків він не мав. Відтак, був досить зручною персоною для показового побиття і подачі сигналу іншим.

Щоправда, час від часу про Заману згадували журналісти, і у своїх інтерв’ю він досить різко висловлювався про дії та рішення окремих представників нинішнього керівництва держави на початку військового конфлікту. Такого же змісту були його покази під час допиту як свідка обвинувачення на процесі проти В. Януковича. Його різкість в оцінках навряд чи сподобалась нинішній владі. Це могло лише сприяти тому, що око впало саме на нього.

За часів незалежності України до 2014 року, коли на думку слідства «розкрадалась і розпродавалась армія, штучно знижувалась її боєздатність», було 13 Міністрів оборони і стільки же начальників Генштабу. З цієї великої кількості посадовців найчастіше згадується один – Анатолій Гриценко, нині кандидат у Президенти України. Він же запекло критикується, нібито за розпродаж військового майна та озброєння.

Не можна виключити, що Замана став пробним камінцем, який покаже реакцію суспільства. Якщо прокотить – можна підступити до головної цілі і тим же шляхом спробувати вивести його з виборчого процесу. І перед міжнародною спільнотою буде чим прикритись – начебто правоохоронні органи системно працюють і притягають до відповідальності винуватців одного за одним. Іноземці завжди з повагою ставляться до рішень слідства і суду.

Не виключається і значно простішій варіант. Наприкнці лютого було широко анонсовано випуск «Наших грошей» Дениса Бігуса та його команди «Армія! Друзі! Бабки!» про не просто розкрадання коштів в оборонній сфері, а справжнє мародерство під час війни. Ця інформаційна бомба була запланована на вечір 25 лютого. А зранку 25-го запустили, аби відволікти уваги іншу інформаційну бомбу – про Заману.

Якщо ця версія хоча би частково відповідає дійсності і метою усіх дій із Заманою є звичайна контрпропаганда – це просто дно! Дно для всіх причетних до цього «правоохренітелей». Інакше їх назвати не можна.

Час, а головне, зміст підозри генералу Замані – усе розставить на свої місця. А когось, можливо, і посадить...

http://resonance.ua/shho-stoit-za-areshtom-zamani/?fbclid=IwAR2ByYJ3aIWt3XhhvyFpKZ8ZgaKQjmUlftJvvECwoY0fAG-Ahx3jPPQSUfc