Природоохоронці вперше в Україні підняли питання про відмову від живих ялинок для святкування новорічного свята. Комісія Київради з питань екологічної політики обіцяє виконати цю вимогу. Але через рік.
Головна новорічна ялинка столиці зазвичай складається з декількох сотень дерев. Ще у сотень тисяч хвойних красунь варварським чином зрізується верхівка. За підрахунками природо охоронців, гине така кількість дерев, що нею можна б засадити сотні гектарів щорічно. Після свят вони перетворюються на мертвий ліс.
Історично в Україні Новий рік святкували з дідухом (прикрашеним снопом сіна). Зрізані ялинки почали прикрашати примусово при Петрі І, а повторно культ зеленого дерева отримав розвиток у радянську пору.
У багатьох сучасних країнах Європи вже відмовилися від використання живих ялинок, натомість використовуються якісно виготовлені штучні або живі хвойні деревця в діжках, які після свят висаджуються в ґрунт.
Лише в Києві для встановлення головної ялинки на Площі Незалежності щорічно вирубується до півтисячі ялинок. Щорічно мільйони людей, а головне – дітей спостерігають за знущанням над живою природою у вигляді вирубаних дерев для одноденних потреб.
На думку Олексія Василюка, молодого вченого, члена правління Національного Екологічного Центру України «варварський звичай рубати ялинки до свята не сприяє екологічному вихованню молодого покоління. Не зрозуміло, для чого в школах вивчають такі новітні предмети, як «Етика», «Естетика», «Я і Україна», якщо на центральній площі кожного населеного пункту демонструється варварське знищення природи заради скороплинної забави. Це формує в молодих людей подвійні стандарти».
З однієї боку, будь-яка влада є відбиттям звичаїв і настроїв своїх громадян, а з іншого, – вона має дослухатися до думки найпрогресивніших з них. Сьогодні далеко не всі українці готові залишитися без аромату хвої в новорічну ніч. Уже на наступний ранок після новорічної всенощної на смітниках з'являються перші жертви людського егоїзму. Проте, вже чимало екологічно підкованих киян обмежуються сосновими або ялиновими гілочками або красиво сформованими з маленьких хвойних гілочок деревцями, які продаються на столичних базарах до свят. Кияни купують у квіткових магазинах араукарії, туї та інші дуже схожі на ялинки кімнатні багаторічні рослини. Їх можна красиво прикрасити крихітними кульками й іншою новорічною мішурою. Деякі розвішують великі стильні кульки ручної роботи або просто симпатичний блискучий ширвжиток – асортимент новорічних прикрас сьогодні безмежний. Загалом, є багато варіантів прикрасити своє житло до Нового року, не заподіюючи шкоди природі.
Національний Екологічний Центр України разом з Дружиною охорони природи «Зелене майбутнє» звернулися до Київради з ініціативою про відмову від використання живих дерев на встановлення новорічної ялинки на Площі Незалежності й про заміну їх на штучний каркас.
4 грудня на засіданні Комісії Київради з питань екологічної політики пропозицію Дружини охорони природи «Зелене майбутнє» та НЕЦУ було схвалено. Проте, природоохоронці запізнилися зі своєю пропозицією на тиждень: Голова комісії А. Коваленко заявив, що оскільки рішення про закупівлю дерев цього року вже ухвалено та виділено відповідні кошти, комісія запропонує Київраді встановити штучну ялинку в грудні наступного року.
А цей рік завершиться традиційним святковим варварством: головну ялинку столиці сформують з 300 сосен, і разом з прикрасами це коштуватиме півмільйона гривень.
Здавалося б, можна було цю кругленьку суму перепрофіліювати на подарунки дітям-сиротам, на більш якісне прибирання вулиць до і особливо після свят, на ремонт доріг врешті-решт – хіба бракує фантазії, як можна було б розпорядитися коштами податківців для їх же, податківців, блага? Однак, повертати назад колесо виконавчої влади не у звичаях можновладців.
То ж з одного боку природоохоронна громадськість досягла певного успіху, адже йдеться не лише про головну ялину – столиця продемонструє добрий приклад усім містам України, та й зрештою, буде зроблено хоч якийсь рух уперед до екологічного виховання чиновників та громади.
А з іншого боку – владу треба тримати під пильним контролем громадськості. Адже така охоча до вирубування дерев Київрада може забути про свої обіцянки. Будемо сподіватися, що наступний Новий рік кияни відсвяткують не лише з новою ялинкою, а й з новою владою, яка припинить шалену забудову, що супроводжується нищенням природи Києва та його мальовничих околиць.
На фото: Варіант домашньої живої ялинки.
При зйомках жодне деревце не постраждало.