Ласкаво просимо у столицю без лісу!

Населення Києва невпинно збільшується, і місто, як і будь-яке інше (не гумове!) не може нескінченно вміщувати нових і нових жителів. Місто повинно рости. Проте Київ обмежений адміністративними кордонами, за якими починається територія області. Область розуміє, що земля, яка межує зі столицею, коштує надзвичайно дорого й ані на сантиметр не хоче поступатися Києву. Тобто, не дозволяє розширювати столицю за рахунок своїх земель.

На жаль, проблема цим не вичерпується, адже в межах самого Києва є величеньке кільце приміських лісів: 17 000 га Дарницького ЛПГ, 15 000 га Святошинського ЛПГ і 5 000 га ЛПГ «Конча-Заспа». Тобто лісопаркові господарства Києва загалом займають територію 37 000 га. Цього цілком достатньо, щоб ціною дикої природи розгорнути будівництво кількох потужних житлових масивів. У 2003-2007 роках Київська міська рада роздала під забудову значну частину парків, а кількість автотранспорту в місті зросла до небачених обсягів. Тепер чисте повітря в Києві почало залежати переважно від збереження приміських лісів. Навколо Києва практично немає лісів, окрім тих, які безпосередньо входять до його складу. Це, фактично все, що є. Тому знищення цих лісів призведе до значного погіршення екологічного та санітарного стану столиці, не говорячи вже про шкоду для самої природи, на чому ми зупинимося трохи далі. Саме до знищення київського лісу ведуть і розширення Києва і політика Київської області. Уже забудовано значну частину земель, що безпосередньо примикають до міської смуги. Активно знищують ліси Обухівського району (навколо м.Українка, с.Плюти, с.Безрадичі, смт Козин та інші).

У самому Києві роздають ділянки навколо Святошинських ставків (ТОВ Літораль), навколо ДВРЗ та селища Биківня (під приватне житлове будівництво). Навіть нещодавно створений Національний природний парк «Голосіївський» дедалі частіше потерпає від забудов. Стало відомо й про те, що на його території планують спорудження Всеукраїнського центру захисту матері й дитини. Національні природні парки створюються Указом Президента України. Таке будівництво здійснюватиметься з порушенням Указу Президента від 27.08.2007 «Про створення Національного природного парку «Голосіївський».. Проте поки Президент Ющенко навіть не прореагував на звернення Спілки «Порятунок Голосієва» з цього приводу.

Подібна практика в Києві відома давно. Наприклад, нещодавно за рахунок лісових площ було зведено Всеукраїнський центр серця. Аналогічно коштом знищення лісів у Києві будують церкви (наприклад у Биківні або в лісопарку «Партизанська слава»), транспортні розв’язки (за рахунок лісів навколо Харківської площі), торгівельні центри (проект корпорації ІКЕА) і найчастіше – рекреаційні комплекси. Лише Святошинське ЛПГ за останній рік «збагатилося» рекреаційними базами «Рибальський рай» та «Літораль» і кількома дачними масивами для працівників різних установ (серед них – і для садового товариства «Пуща-Водиця» на вул. Лісова). Ходять чутки, що серед ощасливлених установ є й Київська природоохоронна прокуратура. Існують і чутки про те, що потужний дерибан лісу для депутатів самої Київради, який не вдався 2005 року в Пуща-Водиці і був викритий тодішнім депутатом Віктором Іванченком, буде тепер «повторено» в Конча-Заспі біля с. Мриги.

Таких прикладів можна наводити ще багато. Справа не в конкретних прикладах, а в тенденції, яку кожен наступний приклад лише підтверджує. Факт у тому, що Київська міська рада більше не соромиться дерибанити приміські ліси, і це продовжуватиметься далі. На тому, що ця тенденція починає все частіше проявляти себе в політиці міської ради, наголошує і голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики Анатолій Коваленко.

Досить поглянути хоча б на останню сесію Київради 2007 року. Більшість відгуків ЗМІ про цю сесію стосувалася безпардонного дерибану лісу. Так, цілих 30 га лісів «Пуща-Водиці» передано хокейному клубу «Сокіл», що будуватиме спортивно-оздоровчий комплекс з льодовим стадіоном. 13 га ландшафтного заказника «Пуща-Водиця», тобто власне природно-заповідної території з віковими дубами передали до складу земель ТОВ «Рибальський рай». Це Святошинське ЛПГ. Ще 6 га броварських лісів незабаром перетворяться на ресторан, готель і житлові будинки ТОВ «Будівельні технології груп». Це Дарницьке ЛПГ. І в ЛПГ «Конча-Заспа» міськрада передала овочевій фабриці (!) під житлове будівництво урочища Самбурки, Китаєво і Болгарське, які є частинами Голосіївського лісу.

Відомі й інші наміри, наприклад по вул. Путивльській у селищі Биківня планується передача ділянок для приватного житлового будівництва за адресою вул. Путивльська 1-в,г,д,е, що є кварталом 58 Дніпровського лісництва. Паралельно з цим розробляються Детальні плани території окремих районів та житлових масивів Києва, в яких «передбачається» забудова лісу. Таким є затверджений нещодавно ДПТ Дарницького району і таким буде розроблюваний нині ДПТ с. Чапаєвка, розширення якої планують саме за рахунок лісу (ур.Володарське та НПП «Голосіївський»).

Не менш шокуючою була і попередня сесія. ТОВ «Еквілібріум трейд» отримало ділянку Конча-Заспінського лісу вздовж Надніпрянського шосе. Незабаром тут виросте «готельно-торгівельний комплекс». А ТОВ «Будівельний міжгалузевий альянс» під спорудження житлових будинків виділили 40 га в урочищі «Горбачиха» поряд з Трухановим островом. Це теж ліс.

Всі питання на обох сесіях винесені на розгляд з голосу і всі вони не проходили погодження Постійної комісії з питань екологічної політики. Останнє засідання Постійної комісії у 2007 році, що проходило 25 грудня, повинно було розглянути ще кілька дерибанів лісів. Але доповідачі не з’явилися на розгляд своїх питань. Мабуть вирішили, що без погодження Постійної комісії «якось спокійніше».

Після кожного наступного дерибану в Києві залишається все менше землі і вона щодалі дорожчою. І навпаки – чим дорожче земля, тим більше вона провокує чергові дерибани. Та ось ми підійшли до критичної точки. Крім приміських лісів, у Києві не лишилося значних земельних ділянок.

Ліси Києва грають дуже вагому екологічну роль. По-перше, значна їх частина має статус природно-заповідних територій. Серед них біля 15 дрібних об’єктів і такі великі, як лісовий заказник «Межигірсько-Пуща-Водищинський» (1892 га), що практично повністю поглинає територію однойменних лісництв і, власне, Національний природний парк «Голосіївський», що включає до свого складу 5400 га лісів Голосіївського району міста – практично все ЛПГ «Конча-Заспа».

Дуже важливо сказати й про роль приміських лісів Києва в Національній та Пан-Європейській екологічних мережах. Річ у тому, що через Київ проходить Дніпровський екологічний коридор – шлях, яким здійснюються сезонні міграції більшості європейських птахів. Частина видів птахів летить високо, орієнтуючись на р. Дніпро як природну лінію. А дрібні птахи, що мешкають у лісах летять через ліси, пересуваючися по кронах дерев. Квартали забудови Києва перекривають Дніпровський екологічний коридор практично на 40 км. Тому навколо Києва формуються обхідні шляхи Дніпровського екологічного коридору, якими птахи оминають місто. Ці шляхи проходять по кільцю приміських лісів. Знищення цих шляхів суперечитиме низці природоохоронних конвенцій та міжнародних угод, ратифікованих Україною. Підписуючи ці конвенції і, в першу чергу Боннську конвенцію «Про охорону мігруючих видів птахів у Європі», Україна зобов’язалась охороняти мігруючі види і шляхи їх міграції на своїй території, а не знищувати їх.

Крім власне забудови, є ще один шлях, яким Київ знищує свій ліс. Як відомо, ліси Києва – особливі. Не лише тому, що за вимогами Лісового кодексу України, вони є «лісами 1 групи» – особливо цінними лісами. Ще вони особливі тому, що підпорядковуються… «Київзеленбуду» – структурі відомій своїм безпардонним нищенням природи і 100%-вою безхребетністю та відданістю наказам зверху. Саме за рахунок підпорядкування «Київзеленбуду» наразі розпочинається окремий напрямок нищення лісу. Це – створення буферних парків.

За генпланом Києва та Державними будівельними нормами України, на одного киянина повинно припадати 20 кв.м. зелених зон загального користування, тобто таких, в яких можна відпочивати. Реально ж, станом на 2002 рік, Генплан зафіксував всього 16,5 кв м. зелених зон на одного мешканця. Очевидно те, що зелених зон в Києві не вистачає. Тому була придумана афера – буферні парки. Насправді буферний парк – це не зовсім парк. Тобто зовсім не парк. Це частина приміських лісів, яка формально оголошується парком. При цьому юридично кількість парків у місті зростає. А фактично в центрі міста зелених зон все одно стає менше і менше. Створення таких парків за рахунок лісу тягне за собою купу наслідків, негативних з біологічного та екологічного поглядів. Віддані в руки «Київзеленбуду», ділянки лісу будуть впорядковані на манер парків, тобто в них розчистять повалені дерева, підлісок, високі трави, чагарники, збудують мережу доріжок та інші елементи інфраструктури. Знищення ярусності лісу практично на 100% призведе до збіднення видового складу флори лісу. А знищення кормової бази та розмаїття екологічних ніш стане причиною зникнення фауни. Буферні парки перетворяться на мертві ділянки лісу. Та грошей на їх створення (а фактично – на розчистку лісу) «Київзеленбуд» бажає чималенько. Так, на створення буферного парку «Біличі» «треба» 11,5 млн грн., буферного парку по вул. Олекси Довбуша – 2,5 млн грн., буферного парку, що прилягає до житлового масиву Виноградар, – 15,2 млн грн. А на створення вже існуючого буферного парку Партизанської Слави – 18 млн грн. Такі цифри закладено в Програму охорони навколишнього природного середовища у Києві на 2008-2011 роки.

Розташування цих майбутніх парків по периферії міста також вигадане не просто так. Наразі вже відомо, що, наприклад, буферний парк «Біличі» запланований таким чином, що він стане фактично парком навколо ділянки, виділеної для будівництва ТОВ «Літораль» (згаданого вище). Виходить так: за кошт інвестора шмат лісу знищується задля будівництва елітної бази відпочинку, а місто ще за 11,5 мільйонів (цього разу – бюджетних) благоустроює ліс навколо цієї бази. Дуже цікаво?

Проте, найбільша загроза, яка зараз нависає над приміськими лісами Києва, криється зовсім в іншій галузі – транспортній. Навколо столиці планується спорудження нової кільцевої дороги. Наразі існує кілька абсолютно різних її проектів. Жоден з них поки не затверджений, хоча окремі фрагменти дороги вже будуються (наприклад два – у Бориспільському районі Київщини). І проблема вибору остаточного проекту криється не в доцільності архітектурних розробок того чи іншого варіанту, а в тому, що багато населених пунктів області дуже хочуть, щоб кільцева пройшла поряд з ними. Земля в усіх селах, біля яких повинна йти дорога, відразу підскочить в ціні… Далі – зрозуміло. Тому всі пропонують свої версії проходження майбутньої траси. Бориспільський район навіть почав будувати її фрагменти, розраховуючи на те, що дорогу просто доведеться вже прокладати по них, оскільки це вже буде дешевше. Утім ця дорога неабияк зачіпає й приміські ліси Києва. Тим більше, від неї буде збудовано ціле павутиння доріг, що зв’яжуть її з столицею. Більшість з них пройдуть по лісах. І ціна землі в них так само підскочить до небачених висот. Передбачаючи це, Київрада вже виділила по кількадесят гектарів лісу на всіх виїздах з Києва. Поки це начебто передбачено для будівництва транспортних терміналів, та, схоже, що незабаром ціна цих ділянок буде зависока для транспортного терміналу. Таким чином і кільцева, і всі з’їзди з неї скоро обростуть інфраструктурою і кварталами забудови. Це знищить значні лісові площі і фрагментує приміські ліси, унеможлививши вільне пересування тварин через них.

Якою ж буде карта Києва наприкінці 2008 року, коли всі проекти, рішення з яких вже прийнято, почнуть реалізовуватись? Що буде з Києвом, коли він залишиться без лісу? Відповідей на ці запитання ми поки не маємо. Втім, є надія на те, що зміна влади в Києві дозволить скасувати всі рішення нинішньої Київради як злочинні. Тоді і з лісами ситуація проясниться.

(Додаткові матеріали з піднятих у статті питань

можна отримати в Молодіжному відділенні НЕЦУ)