Корупція як соціальне явище в Україні.

Те, що Президент України Віктор Ющенко взявся розгрібати «Авгієві стайні» корупції в українських судах вже добре. Нещодавно до Вищої Ради юстиції було спрямовано подання про притягнення до кримінальної відповідальності 46 суддів. Цей список можна продовжити. І я підняла найбільш резонансні справи, де видно неозброєним оком корупційні дії у наших донецьких судах.

29.08.2007 р. відбулося позачергове засідання Ради суддів Донецької області, на якому було розглянуто представлення виконувача обов'язків голови Апеляційного суду, члена Ради, Рибалко Л.І. про призначення на посаду голови Ворошилівського районного суду м. Донецька судді Князькова В.В. Услід за цією подією виникло питання: чому в екстреному порядку знадобилося влаштовувати засідання Ради, та ще й за відсутності голови Ради суддів Донецької області Некрасової Г.І.? Як з'ясувалося, користуючись випадком, Рибалко Л.І. особисто, без відповідного рішення органу суддівського самоврядування Ворошиловського районного суду м. Донецька, протегувала згаданому судді Князькову В.В. у призначенні його на посаду голови суду. Для суддів Ворошиловського суду це було справжньою образою і нехтуванням їхнього законного права на суддівське самоврядування. Адже в цьому випадку, згідно із законом, ініціація питання про призначення голови суду покладена на суддівське самоврядування Ворошилівського суду.

Причина того була дуже швидко знайдена. Журналістам місцевої газети «Остров» вдалося встановити дуже цікаві факти й події. Виявилося, що з 15 грудня 2004 року в слідчому відділі Ворошилівського районного відділку міліції знаходиться у провадженні кримінальна справа № 02-31414 за фактом квартирного шахрайства і умисного вбивства громадянки Волкової Л.І., де як підозрюваний проходить нотаріус Рибалко Д.В. – син в.о. голови Апеляційного суду Рибалко Л.І.. Видно, що справа «лягла під сукно» і вичерпала всі процесуальні терміни. Матеріали справи негайно треба передавати до суду й ухвалювати з нього рішення. Ось тут і знадобився Рибалко Л.І., керований голова Ворошиловського суду, адже згідно із законом кримінальна справа повинна бути передана на розгляд саме в цей суд.

11 квітня 2007 р. Д. Рибалко на своєму робочому місці нотаріуса невмотивовано накинувся з кулаками на старшого оперуповноваженого податкової міліції Олега Солопієнка і побив його до крові. Все це відбувалося на очах у дружини і восьмилітньої дочки Солопієнка. Ви думаєте, Рибалко відповів за скоєне? Аж ніяк! У справу вступила прокуратура і потерпілим, несподівано, став сам Рибалко. Цього ж дня в.о. прокурора Ленінського району Ольмезов В.А. виносить ухвалу про порушення кримінальної справи відносно Олега Солопієнка за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, ст.296 УК України. Надзвичайно оперативно як для рядової бійки – за донецькими мірками. І такі приклади не поодинокі.

Ось ще один. Численні звернення керівництва Донецького національного університету, громадських організацій до обласного, міського і Ворошилівського районного управління міліції з вимогою притягати до кримінальної відповідальності керівних осіб ТОВ «Альфа-спорт», винних у самозахопленні землі Донецького національного університету і незаконного будівництва, просто ігнорувалися.

А зараз назву тих посадовців, які прикривають беззаконня. Це голова Ворошилівського суду м. Донецька Віктор Івашура, який 26 червня 2007 р. задовольняє заяву Донецького національного університету про забезпечення позову і ухвалює: «Заборонити ТОВ «Альфа-спорт» використовувати земельну ділянку по ул. Р.Люксембург 10 будь-яким чином», але не забезпечує його виконання. ТОВ «Альфа-спорт» відмовилося від добровільного виконання цієї ухвали і на тому все затихло. Управління юстиції так і не почало примусове виконання рішення. А вже за місяць той же голова Ворошилівського суду Донецька Віктор Івашура, розглянувши заяву третьої особи ТОВ «Альфа-спорт» в адміністративному позові університету до виконавського комітету Донецької міської ради про визнання недійсним рішення виконавського комітету Донецької міської ради від 16.08.2006 року, свою попередню ухвалу скасував і ухвалив «...заходи забезпечення позову скасувати». Корупція? Виглядає, що так.

Клопотання про повторну ухвалу про забезпечення позову університету, яке було подане 5 липня 2007 року, голова Ворошиловського суду Донецька Віктор Івашура просто не розглядає!

Не менш дивні рішення виносить і Торезський міський суд Донецької області. На протязі півроку один і той же суддя за протестом одного й того ж прокурора виносив прямо протилежні рішення щодо корупційних дій глави Шахтарської районної держадміністрації Донецької області. Наводжу документ.

Постанова

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

31 травня 2007 року суддя Торезського міського суду Донецької області Пушнов А. А., розглянувши протест прокурора р. Тореза на ухвалу судді Торезського міського суду про накладення адміністративного стягнення на: ЧЕРНІКОВА ВОЛОДИМИРА ПАВЛОВИЧА, 12 жовтня 1949 року народження, уродженця міста Сніжне Донецької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, не судимого, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, працює Головою Шахтарської районної адміністрації, проживає м. Шахтарськ Мікрорайон 7 будинок. 13 кв„ 85 за ст. 8 ч. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Торезького міського суду від 04 квітня 2007 року голову Шахтарської райдержадміністрації Черникова В.П. визнано винним в здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. "г" ч. 1 та п. V ч. 2 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", адміністративне виробництво по справі закрите на підставі ст. 22 Купав у зв'язку з малозначимістю здійсненого адміністративного правопорушення. Ухвала Торезського міського суду від 04.04.07 є незаконним і підлягає відміні, оскільки діям Черникова В.П., як малозначним, дана неправильна правова оцінка, що є порушенням вимог ст.ст. 245, 280 КУцАП і стало підставою для необгрунтованої звільнення порушника від адміністративної відповідальності за ст. 22 КУ п АП.

Та за кілька місяців після інтенсивних перемовин Чернікова з суддею та прокурором з’явлється таке рішення. Даю мовою орігіналу.

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

«18» сентября 2007года

Судья Торезского городского суда Донецкой области ПУШНОВ А.А. с участием прокурора ЧУПРИНОЙ Ю.Г., рассмотрев протест прокурора города Тореза на постановление Торезского городского суда от 31 мая 2007 года в отношении привлечения к административной ответственности ЧЕРНИКОВА Владимира Павлович по ст. 8 ч.1 Закона Украины « О борьбе с коррупцией»

УСТАНОВИЛ:

Постановлением Торезского городского суда от 31 мая 2007 года ЧЕРНИКОВ В. П. подвергнут административному взысканию по ст. 7 п. 1 Закона Украины « О борьбе с коррупцией» и подвергнут штрафу в сумме 280 гривен. ЧЕРНИКОВ В. признан виновным в том, что он, являясь государственным служащим, используя свое служебное положение, содействовал ООО « Фосстис» в предоставлении аренды водного объекта «Городской пруд», чем предоставил последним преимущество перед ЧП Усенко Ф.

В процессе проведенной проверки прокуратурой установлено, что водный объект «Городской пруд» не был предоставлен в аренду и пользование ООО «Фосстис» тем самим никакие права ЧП Усенко Ф не были ущемлены.

Таким образом, в действиях ЧЕРНИКОВА В. отсутствует состав административного правонарушения, предусмотренный ст.8 ч.1 Закона Украины « О борьбе с коррупцией».

Заслушав прокурора, исследовав материалы административного дела, суд считает, что протест прокурора подлежит удовлетворению, так как установленные в суде фактические обстоятельства дела свидетельствуют об отсутствии в действиях ЧЕРНИКОВА В состава правонарушения.

Руководствуясь ст.290 ,247 ч1 КоАП Украины

ПОСТАНОВИЛ:

Постановление Торезского городского суда от 31 мая 2007 года о привлечении ЧЕРНИКОВА Владимира Павловича к административной ответственности по ст. 8 ч. 1 Закона Украины «О борьбе с коррупцией » отменить и производство по делу прекратить.

Постановление обжалованию не подлежит

судья А.А.ПУШНОВ.

Інакше як корупцією це не назвеш. До речі, коли на сайті «Хай вей» з’явилася публікація цих документів, то в рамках обговорення на сайті було розміщено наступне повідомлення з Шахтарська. «Працівник правоохоронних органів. р. Шахтарськ, 18:12 03/11/2007 Черников один з керівників ОПГ у Шахтарську. Він був заворгом міськкому партії. Рахувався завгоспом в Податковій інспекції. Лідерами УРП «СОБОР», що були підкуплені, в області просунутий на голову держадміністрації. Прикривають ОПГ керівники міліції і прокуратури Шахтарська і Тореза. Спрямованість роботи ОПГ – роздача в оренду землі, нелегальний видобуток вугілля і вирощування з подальшим збутом наркотичних рослин. Прикривають заступники голови облдержадміністрації Юрій Хивріс і Людмила Давиденко. За рішенням суду в апеляційному суді області є скарга Усенко. Проте судді куплені, так що рішення явно відомо. Протест прокурора і рішення суду обійшлося Черникову в 5,5 тис. доларів».

І ще одна справа, яка не має прецедентів. Родич директора Докучаєвського флюсо-доломітового комбінату Андрія Вікторовича Пономарева, що приїхав з Росії, узяв та й убив людину. Затримали його на місці злочину, але брати під варту не стали. Навіщо травмувати хлопчика? Досить з нього і підписки про невиїзд. Потім був суд і був вирок. Цей вирок являє собою унікальний документ в судочинстві і показує, яких вершин досягло Докучаєвське правосуддя. Зверніть увагу на дату народження звинуваченого – 26 вересня 2006 р., а 3 листопаду 2006 року його вже судять. Суворо, чи не так? Ви скажете – помилка. Однак Вирок суду – не той документ, де можна робити помилки. А унікальність цього вироку в наступному.

Суддя, прокурор, потерпіла, представник потерпілого виступили в захист звинуваченого у вбивстві. Такого випадку історія судочинства не пам'ятає. Заслуговує увагу висновок судово-медичної експертизи. Рани і побої є, чоловіка вбито, але виявляється, що все це – легкі тілесні пошкодження. І спричинені вони тим, що він упав у фонтан та й убитий струмом. А звідки струм міг узятися у фонтані? Але це вже суд не цікавило. Звинувачений розкаявся, і що найнеймовірніше в цій історії, повністю відшкодував потерпілим матеріальний і моральний збиток. І це тримісячний, судячи з судового вироку, хлопчак! Судячи з того, що голова суду Кліменко В. П. і прокурор Феронов Ю. У. у подальшому купили собі по новій іномарці, розкаяння було напевно дійсне діяльним, адже як інакше пояснити, що вбивство людини відноситься до злочинів невеликої тяжкості?

Хочу сказати, що всі ці випадки широко висвітлювалися в пресі, та жоден з корупціонерів так і не поніс покарання. І навіть продовжують працювати на своїх посадах.

Написано на основі документів та публікацій в газеті «Остров»,

 в інтернет-виданнях «Про-тест», «Хай Вей»