Чим Косівщина схожа на Косово, або випадковостей не буває

     Хто у нас в країні не любить на халяву позбирати гриби, чи просто подихати свіжим повітрям у буковому чи то смерековому лісі? А хто хоче порухати м'яким місцем заради збереження такої можливості? Особливо ті, на кого покладені такі функції? Червонійте, працівники Мінприроди та Адміністрації Президента, а Держкомлісгосп, батько наших лісів, хай зеленіє...

      Все почалося 2002 року з часу підписання колишнім президентом Леонідом Кучмою Указу «Про створення національного природного парку Гуцульщина» на території Косівського району Івано-Франківської області, площею трохи більше 30000 га. Насправді – крапля в морі....

     Для кого крапля, а для кого – більмо. Виявилось, що частину земель лісового фонду, яка мала відійти до парку, надано в оренду депутатам-лісозаготівникам, а ще на частині розташувалось мисливське господарство. Протягом наступних півроку з моменту створення парк мав отримати акт на право користування землею, але потужне варварське лісове лоббі та повна безвідповідальність чиновників регіонального і національного рівнів зробили все можливе для того, щоб новостворений об'єкт природно-заповідного фонду його не отримав.

      Годі говорити, що налякані затуркані селяни більше схильні слухати свого сусіда лісоруба, аніж голос розуму та цікавитись законодавством. У результаті багато селищних рад просто анулювали своє попереднє погодження, і парк став існувати тільки на папері.

      Варто зазначити, що згідно з чинним законодавством, частина земель передається у постійне користування, частина – залишається в землекористувачів і, як показує практика, формально належить парку. Так от, враховуючи густонаселеність цього регіону, всього приблизно 25 % віддали власне парку, а на іншій території продовжують хазяйнувати продажні та цинічні лісники.

      Вбачаючи в образі парку основну перепону для лісозаготівлі, косівські депутати-плаксії домоглися за час його існування більше 20 перевірок (!) на дотримання ним лісового законодавства (так нічого й не знайшли).
Цікаво, хоч одне лісогосподарство в цій країні так перевіряли? Я думаю після першої ж треба буде пересадити щонайменше половину лісників.

      На працівників НПП «Гуцульщини» постійно чиниться тиск, були спроби підпалу приміщення. Умисно спалювалися ділянки лісу. Проведено було навіть референдум у Косовському районі щодо доцільності існування самого парку (окрема тема)! Слава Богу ... референдум не відбувся як через свою незаконність, так і через низьку явку „виборців". Хай би ці косівські дармоїди-депутати займалися соціальними питаннями, облаштовували туристичну інфраструктуру разом з нацпарком. Однак, вони лише хочуть цинічно й нахабно роздерибанити ліс, мотивуючи це тим, що «донєцкіе» все вкрадуть скоріше за них.

      Проводилось вже безліч нарад, ініційованих Мінприроди, Кабінетом Міністрів України та Івано-Франківською обласною державною адміністрацією. Накладались протести прокуратур та виносились рішення судів щодо незаконності рішень сільских рад про відмову у погодженні відведення землі нацпарку, сотні звернень від громадян та громадських організацій....І все це триває вже майже 6 років....

     Та хоч ти трісни! Косівська районна та селищні ради в особі окремих депутатів і далі продовжують робити все можливе для того, щоб парк не відбувся. Пишуть доноси та звинувачувальні записки у вищі інстанції з вимогою знищити всю дирекцію та сам нацпарк як такий....

      У результаті:

      - парк як землі не мав, так і не має;

      - ліс як пиляли, так і пиляють;

      - як полювали, так і полюють

      - жодного чиновника та депутата не притягнуто до відповідальності за відверте невиконання законів

      України та Указу Президента країни про створення національного природного парку.

        На останок – кілька слів про місцеве населення. Що можна сказати? Відсутність свідомості та повна безграмотність і сліпота у тій сфері, яка б мала бути однією з найпровідніших на батькіщині фестивалю «Шешори». Чому? Мабуть, розучились відчувати господарями на власній землі... Прикро...