Регіонали вдома та в гостях

Те, що Партія Регіонів всюди терпить поразку, не заперечує ніхто. Навіть самі регіонали про те намагаються ліпше промовчати. Бравурні марші співають лише найзапекліші фанати, яким нічого втрачати. Можливо, саме тому ведуть себе «донецькі» навіть у власній вотчині неначе в останній день Содома та Гомори.

Унікальний природно-архітектурний ландшафт Донецька знищено. Місто втратило своє обличчя. Немає скверу ім. Горького. Знищено ахметовськими забудовами парк ім. Ленінського комсомолу. Забудовуються газони й сквери на Пожежній площі. Навколо драмтеатру соромно ходити. А уздовж Першої лінії, Київського і Ленінського проспектів, бульварів Пушкіна і Шевченка взагалі така мішанина надбудов, без будь-якого архітектурного плану, що, здається, займаються забудовою клієнти психіатричної клініки... Заліплений кожен клаптик землі. Нічим просто дихати.

Криміналітет теж підняв голову. Веде себе нахабно навіть у судах. 13 березня, після чергового слухання у справі банди «підселенців», про зухвалу діяльність якої писалось не раз, керівник ОПГ Андрій Ніфонтов, відпущений судом на свободу, дозволив собі агресивний випад на адресу журналіста газети «Донбас» Тетяни Заровной. А директор стадіону «Шахтар» привселюдно побив журналіста лише за спробу сфотографувати Ріната Ахметова. Директор «Альфа-спорт» Ігорь Поберій так же нахабно продовжує будівництво на землях Національного Університету навіть після рішення Донецького апеляційного суду, який визнав незаконність його дій.

Що ж трапилося в Партії Регіонів, коли навіть маска «джентльмена» знята з обличчя? Кандидати від Партії регіонів програли на всіх виборах міських голів, що пройшли два тижні тому в їхній вотчині. Тобто в Луганській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Тому передував програш блокування Верховної Ради. Адже «протинатівську» резолюцію було проголосовано в редакції заклятих ворогів «регіоналів» У такій ситуації Януковичу нічого не лишалося робити, як спробувати видати прийняту «ухвалу» за свою власну. Та те дуже не сподобалось Арсенію Яценюку, який рішуче заявив, що це його особистий проект. І залишилося регіоналам вдавати , що вони переможці. Наступна їх поразка в голосуванні за відставку Черновецького. Тут навіть комуністи їх покинули.

Чому ж Янукович так смішно себе веде? Справа в тому, що йти на ризик дострокових виборів за ситуації, коли шанси програшні, для Януковіча і його компанії смерті подібно. А «виводити народ на вулиці», як вони погрожували, немає за що. На дурниці грошей більш не дають. Та й Януковіч уже не прем'єр, а регіонали – не при владі, а в опозиції. До адмінресурсу доступ закрито. Як бачимо з результатів дострокових місцевих виборів, навіть на Донбасі.

У неділю, 16 березня, в п'яти великих райцентрах Східної і Центральної України пройшли дострокові вибори міських голів, що торік пішли у відставку. Однак їхні результати свідчать і про те, що й Київ уже не має впливу на місцеву ситуацію. У Дніпродзержинську, наприклад, політичний та економічний розклад демонструє, що урядовці мало що вирішують на цій території. Губернатор Віктор Бондар – тимчасовий гість. А все вирішує корпорація «Індустріальний союз Донбасу». Саме тому минулі вибори виграв кандидат, що одержав підтримку цієї корпорації, керівник місцевого відділення «Промінвестбанку» Ярослав Корчевській, який тісно співпрацює з «ІСД». А в самому Дніпропетровську фактично все вирішує Ігор Коломойський. У Кривому Розі міськрада перебуває під контролем вихідців з Донбасу. Завдяки Рінату Ахметову їх там залишилося чимало, хоча «Криворіжсталь» і змінив свого власника. Та в тих містах вибори не проводились.

Схожа картина і в інших східних містах. У Бердянську (Запорізька обл.) виграв вибори підприємець Євген Шаповалів, а от його опонент-«регіонал» вийшов лише на друге місце. У Стаханові (Луганська обл.) переміг екс-мер Сергій Жевлаков, «регіонали» ж висунули кілька кандидатів і програли. У місті Зорінське тієї ж області виграв голова профспілки місцевої шахти Микола Козюберда. Регіонал же посів лише третє місце, пропустивши вперед навіть престарілого комуніста. А в селищі Новопсков взагалі переміг бютівець Олександр Бондар.

Таким чином, з'ясувалося, що партія Регіонів повсюди втрачає свої позиції Тому й бояться вони відставки харківського мера Михайла Добкіна. Звідси й погрози блокування Верховної Ради і спроби через суди заборонити слідчі дії проти нього та секретаря міськради Керніса. Однак це – сигнал для президента. Вибори на сході показали: перемагати «регіоналів» на їхній території можна. Саме тому лідер регіоналів Янукович пише послання Президенту Ющенку з проханням угамувати апетити Юлії Володимирівни. Дає сигнал, мовляв, ситуація може змінитись, і вони разом з Балогою ще будуть з президентом. І пише Янукович слізне послання Коту Леопольду: «Просимо вжити заходи, які передбачали б припинення Кабінетом Міністрів злочинного продажу державного майна до затвердження Верховною Радою нової державної програми приватизації. Виявляється, Кабмін має намір приватизувати держмайно «в обсягах, які можуть дестабілізувати ринок, а також розглядає приватизацію тільки як джерело покриття дефіциту бюджету і фінансування популістських програм». Ось так. Такий собі захисник державних інтересів.

А тим часом дерибан землі в самому Донецьку продовжується. І до того Януковичу справи немає. Як пише Інтернет видання «Про-тест»: «Фруктовий сад на проспекті Зої Космодем’янської, що в Київському районі, за спортивним майданчиком школи №54, будівники повалили за лічені години. До полудня вівторка, 4 березня, на його останки було страшно дивитися. Якби не будівельний забір навколо вже колишнього саду, можна було б подумати, що тут промайнув жахливий смерч. Стовбури і гілки яблунь, груш, слив і дубів, що росли по сусідству, полеглих під натиском невідомої стихії, переплелися між собою і ніби здибилися в передсмертному пориві: врятуйте нас, ми ще живі!

Але навіть якщо б жителі висоток, що стоять поряд із садом, і могли б чимось допомогти зеленим побратимам, їх спроби були б марні – по всьому периметру будівельного бурелому весь день чергували до півсотні співробітників міліції і приватної охоронної фірми «Ірбіс».