Нащадки Захер-Мазоха на малоросійському ТБ України

Може, хтось не знає: Леопольд фон Захер-Мазох це письменник, уродженець Галичини, який звав себе «русином». У своїх творах він описав специфічне сексуальне збочення, пов’язане зі схильністю відчувати насолоду від болю, насильства, образ і приниження. Відповідно, людей, які страждають на таке збочення, називають мазохістами.

Уже чимало років на нашому ТБ посилюється тенденція до вельми збоченого розуміння свободи слова і плюралізму думок. Наші теледіячі не підозрюють, що навіть у найбільш ліберальних країнах світу існують теми поза дискусією: наприклад, мені особисто довелося на початку 90-х років минулого століття у США дивитися американські телепрограми, але не пам’ятаю жодного випадку, коли б там обговорювалась тема про доцільність чи недоцільність розподілу країни на кілька держав. Хоча підстав для таких розмов у американців також цілком вистачило б. Просто в будь-якому пристойному суспільстві існують свої «священні корови», свої системи табу. Справді, який такий плюралізм думок може бути, коли йдеться про свободу і незалежність Батьківщини? Яка тут можлива інша точка зору? Інша думка в цьому контексті може означати лише одне: державну зраду. Найсвятіше для кожної нації: незалежність, державний суверенітет, територіальна цілісність, національна гідність – не можуть бути предметом дискусії за визначенням. Це не обговорюється, а сприймається як символ віри.

Ба більше, на малоросійському ТБ України живе і перемагає дивна тенденція: запрошувати на обговорення суто внутрішніх проблем України іноземних (здебільшого російських) експертів. Я дивлюсь по кабельних мережах майже всі російські телеканали: цікаво, що вони чудово живуть без будь-яких українських експертів, навіть тоді, коли йдеться про проблеми України. Український експерт на російському ТБ – то суперексклюзив. Росіяни спілкуються на теми української історії, культури, мови тощо без усякої присутності українців на екрані. Водночас наші телеведучі без російських «знавців» українських проблем жити не можуть. То нічого, що ті «знавці» розуміються на українських справах, обставинах і реаліях як дуже шанована в Україні сільськогосподарська тварина на помаранчах, то нічого, що «знавці» вважають своїм обов’язком сказати про нашу країну щось образливе, принизливе і вороже, головне – який плюралізм, яка широта поглядів, яка свобода слова... Наші телешоумени чомусь переконані, що «варяги» забезпечать їхнім часто доволі слабким передачам нечуваний і небачений рейтинг. Але далеко не кожний скандал його забезпечує...

Часто-густо на нашому ТБ відбуваються речі, неприйнятні для будь-якої цивілізованої держави. Принаймні на тих європейських і американських телеканалах, які мені довелося дивитися, я жодного разу не бачив виступів людей, які демонстрували би ворожість до відповідної країни. Не думаю, що США настільки вже недемократична у порівнянні з Україною держава, але щось не можу пригадати, щоби на ТБ США комусь дозволили виступати з антиамериканських позицій, хоча, як ми знаємо, антиамериканські настрої в сучасному світі не дивина.

Чомусь там не запрошують мексиканських політиків у студію для того, щоб вони розповідали громадянам США, що Техас – то споконвічно мексиканська територія...

Зате телемалороси на різних наших каналах, побачивши першого-ліпшого російського політикана на Хрещатику, негайно тягнуть його в студію. Не можу забути, як на ICTV запросили у студію В.Жириновського. І що ж цікавого почули українці від пана віце-спікера російського парламенту? А почули буквально таке: «Украина – говно!». Дуже приємно. Тільки постає питання, а на що, власне, розраховував канал ICTV, надаючи слово цьому одіозному персонажеві? Вразила мене також реакція авдиторії в студії. Жоден не затопив негідникові в пику, жоден із наших «патріотичних» депутатів не наважився відірвати сідниці від стільця, щоби покинути студію на знак протесту. Після цього говорити про якусь національну гідність не випадає. Може, ми й справді є лайном, якщо дозволяємо публічно і безкарно казати таке про свою країну?

Уявляю собі, якби Жириновський сказав таке про будь-яку іншу країну. Він мав би серйозні проблеми з безпечним поверненням на батьківщину, а про те, що назавжди став би там персоною нон грата, годі й згадувати. Інша річ – у нас. Хама і негідника знову скрізь запрошують, наввипередки беруть у нього інтерв’ю, а нещодавно пані Безулик запросила «сина юриста» у свою програму «Я так думаю», щоби вислухати високоповажну думку кремлівського блазня. Розвалившись у кріслі, Вольфович зверхньо, з виглядом білого плантатора, який повчає недолугих рабів-тубільців, розповів, як саме Кремль нищитиме Україну за її євроатлантичні плани. Ніяк не можу збагнути, а що втратила б програма Ганни Безулик без словесної діареї Жириновського? Як на мене, то нічого б не втратила. Невже нашим телешоуменам так приємно вислуховувати образи і хамство на адресу своєї держави? Звідки таке масове захворювання на мазохізм?

А на ICTV пан Куликов після наруги російських шовіністів над українськими державними символами на Говерлі запросив до ефіру ідейного натхненника акції Олександра Дугіна. Мовляв, за що ви нам у фізіономію плюнули, які ви мали до того резони? А Дугін спокійно і впевнено обґрунтовував, чому неодмінно треба було плюнути і почувався вельми затишно. Важко передати всю глибину почуття приниження, що породжувало це непристойне шоу. Чи стане, приміром, батько зґвалтованої дівчини вести світські розмови з ґвалтівником і надавати йому слово для апології скоєного?

Здається мені, що за допомогою провокування скандальних ситуацій в ефірі пан Куликов намагається приховати творчі невдачі, дуже помітні на тлі неоднозначного, але безумовно талановитого С. Шустера. Справді, навіщо готуватися до ефіру, заглиблюватися в проблематику, коли краще привести в студію кількох нервово неврівноважених суб’єктів чи явних провокаторів – і рейтинг у кишені?

А на «5-му» каналі жити не можуть без Костянтина Затуліна, чи принаймні його місцевого аналога пана Корнілова. Хоча ми вже давно докладно і детально знаємо погляди цих панів на Україну. А манери Костянтина Затуліна в ефірі українських телеканалів є втіленням зоологічного і хімічно чистого хамства. Такої печерної демонстративної неповаги до опонентів і глядацької авдиторії, як у Затуліна, ми вже давно не бачили.

Не знаю, чи є організація затулінських бенефісів на «5 му» телеканалі особистою ініціативою ведучих чи власника каналу... Не зрідка з’являється у нас на ТБ «незрівнянний» Михайло Леонтьєв, який також має величезну популярність поміж малоросійських телемазохістів.

А нещодавно, під час візиту до Києва президента США Джорджа Буша, слово для коментарю один з провідних телеканалів України надав такому собі громадянинові Російської Федерації Олегу Бондаренку, який гостює у нас на постійній основі, очолює щось спільно-медійне. Цей юнак оголосив Україні догану за те, що, на його думку, наша країна «надто запопадливо» зустрічала главу США. Скорботним тоном юний московський «вихователь» українських громадян повідомив, що йому «було соромно за Україну».

Цікаво, а чи не було соромно пану Бондаренку за прийом в Україні В.В. Путіна у 2004 році, коли російському лідерові було надано ефір усіх провідних українських телеканалів для доволі сумнівних виступів, у яких В.В. Путін розповідав українцям, за кого їм треба голосувати на президентських виборах? Чому ж наші телеканали не здатні віднайти більш авторитетних експертів, ніж такі молодики з тенденційним мисленням, як О. Бондаренко?

Якщо вони настільки вже налаштовані на східного сусіда, то в Росії є чимало висококваліфікованих, розумних, порядних і вихованих людей, які вміють поводитися в пристойному товаристві і з повагою ставляться до України. Можу назвати справді елітного політичного аналітика Лілію Шевцову, політолога Дмитра Треніна, економічного аналітика Андрія Іларіонова, академіка Андрія Піонтковського, економіста Володимира Мілова, істориків Бориса Соколова і Олександра Гогуна. Список, звісно, ними не вичерпується. Але на малоросійському ТБ України немає попиту на цих рафінованих російських інтелектуалів, зате є шалений попит на російських телевізійно-політичних хамів, українофобів і скандалістів. Наше ТБ робить погану послугу демократії в Росії, ігноруючи пристойних цивілізованих людей в цій країні і водночас всіляко рекламуючи одіозних жириновських і затуліних.

А нашим телемазохістам і заручникам рейтингів за будь-яку ціну хочу нагадати: скандал не може компенсувати брак фаховості та творчих потенцій.

Наостанок хочу звернутися до діячів нашого ТБ у стилі ще незабутих першотравневих закликів ЦК КПРС до радянських громадян: Вельмишановні працівники телебачення України! Припиніть принижувати національну і людську гідність українців!

Адже справді, малоросійське ТБ сьогодні є одним із найпотужніших чинників руйнації й розмивання національної гідності й самоповаги нашого народу.