Іспит Крістеровою гіркою

11 червня на Вітряних горах у Києві відбулася організована компанією “К.А.Н. Девелопмент” прес-конференція з приводу забудови парку-пам’ятки Крістерова гірка. Згодився на забудову відомий у столиці громадський діяч Володимир Борейко.

Чи треба говорити, що ця прес-конференція була відвертою рекламою проекту забудови Крістерової гірки? Скажете: так це ж одна з неповторних пам’яток київського природного ландшафту, як можна тут взагалі щось будувати? У наш час можна все! Усі табу над святинями зняті. Гуляй, братва! Хто сказав, що товстосуми не люблять природу? Буде вам і природа, і “хатинки під хмари” з усім нувориським комфортом. Колись тут жив німецький вельможа Вільгельм Крістер, а тепер от поселяться скоробагатьки. Крістер над усе шанував природу — і наші не гірші, теж знають, що будиночки з вікнами на краєвид цінуються ой як не дешево!

Згідно з рішенням Київської міської ради №189/1166 від 30 січня 2001 року, територія, на якій розташована Крістерова гірка, визнана пам’яткою місцевого значення. Фахівці Київського національного університету імені Т.Шевченка стверджують, що особливу цінність становлять території, на яких чагарники поєднані зі ставками, влаштованими за часів життя Вільгельма Готліба Крістера. Лісові насадження біля кінотеатру ім. Шевченка утворюють пам’ятку природи “Лісове урочище Крістерів” та аналогічну пам’ятку “Вікові дуби”. Назва ця дана насадженню дубів, що мають вік понад 150—200 років. Взимку тут оселяються омелюхи та снігурі — пташки, охоронювані Бернською конвенцією, котра ратифікована Україною. Живе тут, під кроною черешні-патріарха, і пташка під назвою “сирійський дятел” (до речі, теж під охороною тієї ж конвенції). Безпосередньо від старих дубів урочища залежить цикл життя і жука-оленя. Зустрічаються тут і рідкісні метелики — махаони...

Усі ці докази унікальності цієї місцевості будуть виставлені на торги і додадуть ціни квартиркам у новобудовах. Невідомо тільки, яким чином мудрагелі з “К.А.Н. Девелопмент” доведуть махаону чи сирійському дятлу, що їм буде напрочуд затишно жити поблизу ревучої будівельної техніки і натовпів рекреантів.

Цілком зримо над Крістеровою гіркою нависла біда. Незаконно, на думку місцевих мешканців, будується Свято-Сергієвський храм у парку. Були й прецеденти радикального опору забудові — 5 квітня молоді люди з організації анархістів знесли незаконно встановлений на гірці будівельний паркан.

А все почалося з того, що рішенням Київради 2004 р. було змінено цільове призначення частини парку-пам’ятки Крістерова гірка. Тобто об’єкт природно-заповідного фонду був фактично відданий під забудову шляхом зміни його “призначення”. Як висловився з цього приводу Олексій Василюк, заступник голови Національного екоцентру, “це типова ганебна практика Київради — спочатку переводити території столичних заповідників у землі житлового фонду, потім давати дозвіл на їхню забудову... А потім удавати, що так і було”.

Нині площа заповідного об’єкту згідно з Генпланом становить 7,67 га, а межі території під забудовою — 4,3 га. На території зелених насаджень було заплановано “благоустрій без будь-якого будівництва” (відповідно до висновку Головуправління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №19-4600 від 25.05.04). “Паркове місто” зводиться зараз офіційно не на території ПЗФ, про що заявляють забудовники.

Проте величезний житловий комплекс межуватиме з дикою природною територією, яка стане зоною величезного рекреаційного навантаження.

Забудовники багато розповідали про те, як добре продуманий в’їзд до комплексу. Машини відразу “пірнатимуть” у підземні стоянки, решта території буде пішохідною та стане суцільним газоном і садом. Проте ні словечка про здатність вулиці Вишгородської (на котрій розташована новобудова) пропускати автомобілі декількох тисяч нових мешканців. Уже зараз вулиця в години пік є суцільною пробкою.

“Як буде далі з транспортним навантаженням у цьому районі?” — справедливо запитує командир дружини охорони природи “Зелене майбутнє” Михайло Богомаз.

Аналогічні питання виникають і щодо підземної інфраструктури. За словами представниці громадського руху “Союз небайдужих” Тетяни Білецької, район довкола зводився та заселявся до 1965 р. Усі комунікації прокладені в той самий період. Як “дружня екології” компанія “К.А.Н. Девелопмент” збирається “підсадити” на цю зношену інфраструктуру сучасний житловий комплекс? Поки що невідомо.

З огляду на пікантність ситуації компанія-забудовник вдалася до дипломатичних хитрощів: вона підкреслює “екологічність” свого проекту, мабуть, тому й заручилася думкою відомого в Києві захисника природи, директора Київського еколого-культурного клубу Володимира Борейка.

Він був запрошений забудовниками, аби розповісти мешканцям району, як максимально зберегти у недоторканності об’єкт природно-заповідного фонду — парк Крістерова гірка. Вичерпної відповіді Володимир Євгенович на це запитання не дав, наголосивши, однак, що очерети на унікальних озерах мають бути збережені як одна з головних частин природної екосистеми.

Ігор Ніконов, президент компанії “К.А.Н.Девелопмент”, повідомив, що всі дії з “реконструкції” та “облагородження” парку будуть здійснюватися у тісному зв’язку з екологами. Очевидно, мається на увазі передусім КЕКЦ.

З-поміж усіх природозахисних київських організацій, які дуже критично ставляться до забудови на зелених зонах, лише КЕКЦ виступив гарантом збереження дикої природи, котра тепер наближена впритул до “Паркового міста”. Це виглядає досить дивним, виходячи з досвіду різких заяв директора КЕКЦ щодо браконьєрства, жорстоких умов утримання дельфінів, з безлічі створених за його сприяння заповідників та інших добрих справ, котрими відомий В. Борейко. Цього разу спрацьовує логіка “оскільки факт забудови вже наявний, то врятуймо принаймні те, що не забудували”. Однак мало що вдасться врятувати, коли натовп рекреантів заселить першу, другу, а потім десяту чергу будівництва впритул до пам’ятки місцевого значення.

газета «Свобода», № 22 (386), 16 червня 2008 р.