Кампанія порятунку об’єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України»

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) звернувся до ініціатора конкурсу “7 природних чудес України” Миколи Томенка з проханням врятувати об’єкти-претенденти на це звання. Як стверджують природоохоронці, понад чверті всіх “кандидатів” на звання “природне диво” загрожує знищення. Деякі з об’єктів можуть бути знищені ще до оголошення результатів конкурсу. НЕЦУ пропонує М.Томенку спільними зусиллями перетворити конкурс на Всеукраїнську кампанію порятунку природних перлин України.

В інтернеті опублікована петиція, до якої можна приєднатись за адресою http://www.petition.org.ua/?action=view&id=20299

Також, незабаром буде проведена прес-коференція, про місце і час проходження якої буде повідомлено додатково.

Шановний Миколо Володимировичу!

На інтернет-сторінці конкурсу «7 природних чудес України» (http://7chudes.in.ua/), ініційованого Вами, зазначається: «Метою обрання семи природних чудес є пропагування унікального природного світу України та привернення уваги до об’єктів, що мають перспективу стати цікавими не лише для українського, а й для закордонного туристичного товариства. Переконаний, що унікальний природний світ України є тією сферою, яка може стати успішною візитівкою нашої держави».

Багато унікальних природних об’єктів, визначені конкурсом, як 100 об’єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України» вже зараз привертають увагу громадських природоохоронних організацій України. Та, на жаль, це відбувається не тільки через їх виключну природну та естетичну цінність, а ще й тому, що багатьом з цих об’єктів загрожує небезпека знищення вже найближчим часом.

На наш погляд, змальовуючи на офіційному сайті конкурсу природну цінність 100 об’єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України», необхідно також, не замовчувати інформацію про загрози, що заважають збереженню цих об’єктів. Ви, як ініціатор конкурсу, зазначаєте, що до цих об’єктів варто привернути увагу «не лише українського, а й закордонного туристичного товариства». Допоможіть нам подбати, щоб ці об’єкти не втратили своєї цінності та не були знищені забудовниками (як Жуків острів у Києві) або водосховищами (як Бузький Гард) у найближчі роки, чи навіть місяці! Деякі унікальні у світовому вимірі природні куточки України можуть зникнути назавжди ще до завершення конкурсу, кинуті на поталу інтересам окремих осіб та галузей. І тоді вони постануть на весь світ ганебними символами відсутності в Україні зваженої екологічної політики!

Нижче ми наводимо перелік проблем, пов’язанних з об’єктами-претендентами на звання «7 природних чудес України», які відомі нашій організації (хоча не виключено, що знищення загрожує набагато більшій кількості унікальних природних об’єктів України, і не тільки тим, які визначені як 100 об’єктів-претендентів на звання «7 природних чудес України»).

1. Жуків острів.

У 1999 році на цій місцевості було створено ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Жуків» на площі 1630 га (найбільший заказник Києва). У 2007 році Київрадою площу заказника було скорочено до 196 га, а решту земель, вилучену зі складу природно-заповідного фонду роздано на сесії 1 жовтня 2007 року під забудову. Переконані, що в найближчий час необхідно відмінити ці рішення Київради від 2007 року та відновити заповідний статус заказника «Острів Жуків» на повній площі. Адже кожен наступний день може стати днем, коли на острові почнуть пиляти дерева і копати котловани під фундаменти майбутніх котеджів.

2. Замкова гора.

Уже не перший рік ведеться забудова найближчих околиць цієї літописної гори. Без проведення археологічних досліджень 11-метровий археологічний шар самого серця стародавнього Києва забудовується. Схили гори підриваються, розробляються архітектурні проекти забудови всього урочища. На самій горі, попри неодноразові акції природоохоронних організацій та волонтерів, панують ганебний безлад, гори сміття, п’яні компанії тощо.

3-5.
Цілих три претенденти на номінацію «7 природних чудес України» знаходяться на території регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя» на Миколаївщині. Це «Бузькі пороги», «Перлина Побужжя», Урочище „Гард”. Як ви знаєте, вже багато років триває боротьба громадськості та науковців проти затоплення цієї унікальної місцевості водосховищем Ташлицької ГАЕС. Вже зараз значна частина острова Гард знаходиться під водою. Єдиним реальним шляхом порятунку цього унікального урочища є зниження рівня водосховища і оголошення на базі РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» Національного природного парку.

6. Національний заповідник „Хортиця”.

Національний заповідник «Хортиця» є історико-культурним. З іншого боку, більша частина острова та прилеглих островів входить в загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги». З 1974 року, коли він був створений, до цього часу не винесені межі заказника в натуру. Таким чином, господарська діяльність більше 50 землекористувачів острова, в тому числі історико-культурного заповідника, постійно торкається території, яка б мала бути відокремлена. Через відсутність встановлених меж на ній ведеться будівництво, функціонують кафе та ін. На о. Хортиця дуже актуальними є проблеми незаконного захоплення земель, порушення природоохоронного законодавства щодо незаконного вилову риби, полювання та ін. Також актуальною проблемою є рух значної кількості автотранспорту через острів, яка стане ще актуальнішою після завершення будівництва додаткових мостів.

7. Гора Говерла.

На відміну від багатьох інших об’єктів, обраних з претендентів на звання «7 природних чудес України» до цього переліку, Говерлі не загрожує забудова, хоча в минулому в 3 кілометрах від неї таки намагались будувати гірку для лижного фрістайлу. Натомість після ганебного випадку затягування на Говерлу автомобіля «Нива», підкорення гори стало мрією для прихильників забороненого на землях природно-заповідного фонду екстремального спорту – джипінгу. Необхідно вжити всіх заходів, щоб більше ніколи джипінг не повторювався в національних парках і заповідниках, і в околицях Говерли зокрема.

8. Унікальний півострів «Кінбурнська коса».

На території півострова розташований однойменний регіональний ландшафтний парк. Вже багато років триває боротьба за створення тут національного природного парку. Натомість чиновники миколаївської області, усвідомлюючи вартість тутешньої землі (а коса є останнім незабудованим залишком чорноморського узбережжя) планують її забудову. Так, минулого року під виглядом затвердження меж населених пунктів, розташованих на косі, від регіонального ландшафтного парку до населених пунктів було відчужено частину земель коси. Наразі триває судовий процес, покликаний зупинити це протиправне рішення. А тим часом планується забудова відчужених ділянок, що потягне за собою різке збільшення кількості відвідувачів Кінбурна та зростання рекреаційного навантаження. Крім того, не маючи змоги підвозити на будівництва будівельні матеріали по існуючим малогабаритним дорогам, керівництво області планує прокладання через косу траси, що розсіче унікальну заповідну територію на декілька відмежованих один від одного секторів і назавжди порушить природну рівновагу території. Саме ж будівництво дороги знищить сотні гектарів заповідної коси, назавжди сплюндрувавши цей унікальний природний комплекс.

9. Дунайський біосферний заповідник.

Багато років тривала боротьба природоохоронної громадськості проти будівництва суднохідного каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре в самому серці заповідника. Тепер, коли канал таки збудовано, і очевидним фактом стала його економічна недоцільність для України, щороку гирло продовжують поглиблювати, далі і далі згубно впливаючи на природу Дунайського біосферного заповідника.

10. Чорноморський біосферний заповідник.

В акваторію заповідника скидається забруднення з рисових полів та міських каналізацій, відбувається вилов занесених до Червоної книги України дельфінів.

11. Гора Опук, Каяшське озеро та скелі Кораблі.

Землі Опукського природного заповідника досі не винесені в натуру. Цей процес з самого моменту створення заповідника блокується Мар’євською сільською радою. Саме вона намагається без зміни площі заповідника «обміняти» прибережну територію на менш цінну. У той час як прибережну територію ця рада хоче віддати під забудову.

12. Цуманська пуща.

На території пралісів Цуманської пущі вже не одне десятиліття науковці намагаються створити національний природний парк «Ківерцівський». Натомість комерційні інтереси лісової галузі, якій підпорядковано територію запланованого національного парку, всіляко перешкоджають його створення.

13. Озеро Синевир.

Не можна не сказати і про проблеми цього найбільшого озера Закарпаття. Саме зараз на території Національного природного парку, до якого входить Синевир, неподалік самого озера, ведеться будівництво невідомих об’єктів. Відомо, що будівництво здійснюється самозахопленням, без погоджень і правовстановлюючих документів на землю.

14. Річка Десна – остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. ВГО «Національний екологічний центр України» ініційовано створення Національного природного парку «Подесіння» в межах усієї збереженої заплави р.Десна у Київській та Чернігівській областях (хоча ідея створення такого Національного природного парку існувала ще з 1980-х років). Але мальовничі краєвиди заплави р. Десна наразі поступово псуються будівництвом котеджів. Так, наприклад, на частині заплави р. Десна у с. Соболівка Броварського району Київської області триває будівництво, яке не можуть (або не бажають) зупинити контролюючі органи, незважаючи на те, що дана забудова порушує чинне природоохоронне законодавство України. У зв’язку з цим Верховна Рада України має негайно прийняти Закон про охорону заплави р. Десна, який би забороняв будівництво у межах заплави Десни. Також необхідне прискорення процесу створення на всій території заплави Десни Національного природного парку.

15. Канівські гори – унікальна геологічна будова берегів Дніпра («Канівські дислокації»), надзвичайно мальовничі пейзажі, багатий рослинний та тваринний світ, насиченість історико-археологічними пам’ятками. Значна частина території включена до складу Канівського природного заповідника та історико-культурного заповідника «Трахтемирів». І як раз між цими двома заповідниками планується споруджувати Канівську ГАЕС.

Ми переконані: якщо розібратися, то про багато інших об’єктів, крім названих нами, також можна розповісти не менш тривожні речі. Очевидно, що найкрасивіші природні куточки найбільше притягують забудову і інші негаразди, адже багато хто прагне одноосібно заволодіти ними або заробити на них гроші.

Ви, Миколо Володимировичу, є відомим і шанованим політиком, який на нашу думку має авторитет у політичних колах та важелі впливу на осіб, внаслідок дій чи бездіяльності яких знищуються перелічені вище природні об’єкти України. У минулому від Вас неодноразово лунали ініціативи збереження природної та історико-культурної спадщини. Тому, на нашу думку, конкурс «7 природних чудес України» має перерости у Всеукраїнську кампанію з порятунку природних чудес України. Принаймні ті 100 об’єктів-претендентів, що вже обрані, не залежно від результатів конкурсу, мають бути збережені. І саме це повинно стати центральним акцентом конкурсу як такого. У іншому випадку, він не зможе досягнути своєї мети та буде чисто формальним.

Якщо Ви ініціюєте кампанію з порятунку природних чудес України, Ви можете розраховувати на нашу підтримку у цій важливій справі. НЕЦУ готовий залучитись до цієї кампанії як до ефективного шляху збереження найцінніших природних куточків України.