Про тяжку долю новорічної ялинки (деякі маловідомі факти про ялинки у горщиках)

Що ближче Новий рік, то більше з’являється людей, що хочуть заробити на цьому святі, і не важливо, у який спосіб це відбудеться. А що для нас є новорічним товаром номер один? Звісно ж, ялинка. От тому і виникає у торговців живим товаром щоразу більше ідей, як би на ялинках заробити.

Останніми роками дедалі частіше почали з’являтися оголошення про продаж не зрубаних, а живих ялинок. «Купіть нашу ялинку у горщику, – агітує нас бадьорий голос з рекламного ролику, – і ви зробите справжнє свято у вашій родині, а ще й врятуєте планету від суцільного знищення лісів, висадивши ялинку навесні на своєму городі!» Але, власне, не треба бути великим спеціалістом з ботаніки, аби зрозуміти, що подібний рекламний хід – звичайний «розвод» для пересічного споживача.

Звернімо, передусім, увагу на тару, що у ній продають дерева. Чи ці відерця й кошики, що в них продаються ялинки, є оригінальною тарою, у якій з насіння і дотепер росло дерево? Варто лише оцінити пропорції рослини і тари, або уважно подивитись на ґрунт, аби переконатись, що більшість запропонованих «живих» ялинок – це дерева, кілька днів тому нашвидкоруч викопані з природних ділянок і запхані у горщики. Додамо, що хвойні рослини майже ніколи не приживаються після пересадки, та й вирощені у контейнерах і перевалені у ґрунт дуже погано адаптуються до нових умов. Приклад – велика кількість контейнерних ялинок, що були висаджені за усіма правилами в Києві минулого року. Більшість з них наразі всохла... Тобто, нам пропонують товар, що нічим не відрізняється від звичайної зрубаної ялинки, товар, у якого така сама сумна доля. А якщо й відрізняється, то хіба-що ціною. До речі, часто-густо у 10 разів...

А тепер уявімо собі, що нам вдалося знайти суперчесних продавців, що продають справді живі ялинки у їхніх же рідних контейнерах. Що станеться з ялинкою після перебування у теплому приміщенні? Правильно, розпочнеться вегетація. Зауважимо, що всі різновиди ялинок, що продають у контейнерах, є представниками субконтинентальної та континентальної кліматичних зон. Тобто вони потребують тривалого зимового відпочинку за низької, бажано від’ємної, температури. А передчасна вегетація, ще й за відсутності необхідної кількості світла, що його може забезпечити лише літній день,  призведе до виснаження й загибелі рослини. Тобто, наша жива ялинка за 700 гр., за місяць-два опиниться там, де й усі інші новорічні красуні. Тобто, на смітнику...

 Отже, виникає питання. Може варто відмовитись від безглуздих звичаїв? Чи вартий якийсь там день в календарі, аби через нього завдавати стільки шкоди навколишньому світові? Невже не можна вигадати чогось цікавішого, ніж щороку в новорічну ніч пити якусь бурду під знищеною кимось ялинкою? Може краще піти у театр? Чи в кіно? А чому не піти у новорічну ніч до лісу? І корисно, і радісно. І головне – екологічно.