Епідемія жорстокості

Наприкінці лютого від жорстокої смерті через отруєння протягом трьох діб конали собаки, що проживали на території заводу “Електронмаш». Усього було отруєно 10 собак, включно з тими, що проживали за територією заводу. Собаки були стерилізовані, а отже рівень їхньої біологічної агресії був знижений. Кількість собак не збільшувалася з літа минулого року.

Наказ про знищення тварин віддав директор підприємства Віктор Іванович Мова. Виконавці катування – начальник охорони Іван Васильович Благодир та його підлеглі. Одного з собак працівникам заводу вдалося врятувати, однак кати вирішили довести справу до кінця: отруєння було проведено повторно.

Інформацію надали працівники заводу та волонтери руху на захист тварин, на кошти яких собаки утримувалися та були простерилізовані. Прізвища інформаторів автор не називає, оскільки керівництво свого часу заборонило підгодовувати тварин на території заводу під страхом звільнення.

Випадки самосуду над чотирилапами мешканцями міста стають дедалі частішими. У знищенні собак відзначився (і не вперше) завод «Авіант». Про жорстоке ставлення до тварин з боку керівництва цього підприємства говорить ще один випадок. Торік двір заводу «зачищали» від собак напередодні відвідування Турчинова з агітмісією з приводу дочасних виборів Київського міського голови. І знову таки: захисникам собак ультимативно натякнули про звільнення. 

Якщо передвиборчий синдром побиття собак на «Авіанті»  вважати за окремий випадок жорстокого невігластва та самодурства, то все більш поширюються випадки розправи над друзями людини серед населення.

Зокрема отруєння собак відбулося на початку зими в районі гуртожитку № 6 Національного медичного університету. Спроба автора довідатися про інцидент у вахтера та коменданта гуртожитку викликала сплеск агресії останніх. Злобливі репліки на адресу вже неживих собак лише підтвердили вірогідність якщо не участі працівників гуртожитку в розправі над тваринами, то принаймні у мовчазній згоді на злочин. З огляду на коментарі студентів, не виключена й їхня безпосередня участь у розправі.

Волонтери, що опікуються бездомними тваринами, скаржаться на те, що все частіше знаходять на вулиці трупи своїх улюбленців. Так, у Лісовому районі столиці неодноразово знаходили котів, проткнутих залізним прутом та з кульовими пораненнями, що підтверджує експертиза Центральної міської ветлікарні. У тому ж районі люди, які вигулюють тварин пізно ввечері, розповідали, як у середині січня цього року невідомий стріляв з вогнепальної зброї, не особливо переймаючись присутністю сторонніх, у чотирилапих «бомжів». Кількома місяцями раніше в районі вулиці Жукова в лісосмузі було знайдено пораненого вогнепальною зброєю собаку. Бідолазі пощастило – його виходили й влаштували в добрі руки. А наприкінці березня там же було знайдено закривавлені собачі лапи й хвости, розвішані на бинтах на дереві, наче пекельні ялинкові іграшки. Не знайшли порятунку від лютої смерті й десяток дорослих псів і цуценят, що раніше знаходили притулок на території спортмістечка, розташованого між вулицями Мілютенка та Матеюка: на початку квітня їх геть усіх було отруєно – як раз напередодні візиту на корт спортмістечка одного з провідних діячів соціалістичної партії, екс-міністра освіти Ніколаєнка з онуком.

У Святошинському районі по вулиці Литвиненко-Вольгемут оскаженілі обивателі обійшлися без вогнепальної зброї. Було вчинено криваву розправу над двома виводками цуценят та сліпим собакою, якими опікувалися захисники тварин – літні жінки. Свого часу осліплому від травми голови собаці (знову таки від рук нелюдів) збудували будку та щовечора приносили їжу. Незабаром до місця годівлі прибилося дві вагітні сучки, які вивели цуценят. При черговому відвідуванні своїх підопічних пенсіонерки побачили, що будка зламана, а у собаки перебиті хребет та кінцівки. Не маючи коштів на лікування та перетримку собаки, пенсіонеркам залишалося сподіватися лише на ласку Божу. Наступного дня нелюди добили покаліченого пса. Розправа трапилася напередодні «жіночих свят». Мабуть, кати помили руки й пішли вітати своїх дружин, коханих чи матерів...

З нечуваною жорстокістю убивають бездомних собак на Русанівських садах. Власники дач у цьому районі розповідають, що тут орудують зеки, які в результаті недоречної під час економічної кризи амністії отримали свободу, але не роботу й дах над головою. Собаки, що населяють дачні садиби, заважають їм грабувати дачі у відсутність господарів.

Останнім часом хвиля жорстокості лише в столиці України наростає. Власне, жорстокість до тварин в нашій країні ніколи не припинялась. Сприяє такому стану речей майже повна відсутність пропаганди толерантного ставлення до тварин з боку ЗМІ (не брати ж до уваги поодинокі телепередачі, де тваринам відведено суто розважальну роль, та статті в газетах, кількість яких суворо дозується редакційною політикою друкованих видань).

У місті, перевантаженому хмарочосами, автомобілями та прибульцями з сільської місцевості, непросто вижити незахищеним і довірливим істотам, якими є знедолені коти й собаки. Відсутність толерантності до них є небезпечним синдром моральної деградації суспільства, що слугує підгрунтям для злочинності.

З упевненістю можна напевне сказати, що відповідальність за збільшення випадків жорстокості з боку населення лягає на очільників міської влади, які 2007 року прийняли програму зі стерилізації безпритульних тварин, виділили чималі кошти на її реалізацію й провалили її. Як результат – безпритульних тварин на вулицях міста стало більше, що дало привід обивателям та комунальникам для кривавих репресій.

Анжеліка Комарова, спілка вільних журналістів «Природа над усе!»

На фото: розвішані на дереві лапи вбитого собаки по вул. Жукова