ЛАЗ: крах за крок до тріумфу?

Дивні події відбуваються на Львівському автомобільному заводі та навколо нього. Нещодавно підприємство відмовилося від виробництва тролейбусів „ЛАЗ”. Усе це виглядає не менш ніж театром абсурду, оскільки саме на цей від транспорту з’явився попит у країнах Євросоюзу.

Наприкінці минулого року болгарська столиця Софія закупила чималеньку партію автобусів «ЛАЗ». Львівські автобуси стали помітною деталлю софійського краєвиду. А в березні в болгарському місті Стара Загора з’явилися тролейбуси «ЛАЗ». Місто закупило шість тролейбусів і висловило зацікавленість у подальшій їх закупівлі.

В усіх країнах Європейського Союзу прискореними темпами відбувається оновлення рухомого складу міського пасажирського транспорту. Замість старих і звичних автобусів, тролейбусів і трамваїв на вулиці виходять нові – з низькою підлогою, тобто без сходинок у дверях. Вони не лише зручні для всіх і дають змогу користуватися громадським транспортом інвалідам та людям похилого віку, вони ще й на 25–30% прискорюють час висадки та посадки, а отже – стоянки на зупинках. Так от: «ЛАЗи» стали першими низькопідлоговими автобусами і тролейбусами в Болгарії.

Що являє собою сьогодні міський транспорт цієї країни? Як і в Україні, міські автобуси майже зникли були з вулиць болгарських міст, поступившись маршруткам – тобто транспортним засобам, конструктивно не призначеним і не пристосованим для використання в ролі громадського транспорту масових перевезень. Болгарія є єдиною країною Євросоюзу, де маршрутки набули масового поширення й перетворилися на найпотужніший міський транспорт. У 14 містах країни є тролейбуси. Але російські «ЗіУ», чеські «Шкоди» та угорські «Ікаруси» працюють понад 20 років, тоді як нормативний термін експлуатування становить 15 років для «Шкод» та 8 – для «ЗіУ». Русе та Бургас виходять зі становища, закуповуючи списані на батьківщині та капітально відремонтовані швейцарські тролейбуси. Вони дуже довговічні (у Русе й досі працює один 1958 року виготовлення), але все ж не вічні – та й не так їх багато. Варна закуповує списані та відремонтовані тролейбуси з Чехії. От і лишилося в деяких містах по чотири-п’ять тролейбусів. Отже, болгарські міста терміново потребують великих закупівель автобусів і тролейбусів.

У Старій Загорі розглядали питання закупівлі тролейбусів у російської «Тролзи», чеської «Шкоди», німецького «МАНу» та польського «Солярису», але віддали перевагу українським. Російські тролейбуси не влаштували болгар за якістю, чеські, німецькі та польські – за ціною. А от українські – їх цілком влаштували.

А поруч із Болгарією – Румунія. Там теж, хоча й не до такої, як у Болгарії, міри, набули поширення маршрутки, а міст, у яких є чи були тролейбуси, ще більше. І з ними майже та сама, що й у сусідів, картина: лише Бухарест, Клуж-Напока та Тімішоара можуть дозволити собі купувати нові модерні «Шкоди», Галац нещодавно закупив новітні білоруські «МАЗи», яких ще ніде немає в експлуатації, а отже, невідомо, як вони себе покажуть, Брашов, Бая-Маре та ще два-три міста купують швейцарський секондхенд, а решта «доношують» старезні тролейбуси, аж поки ті не розваляться. Через брак тролейбусів понад п’ять міст припинили їх експлуатацію «до кращих часів»: наприклад, у Бреїлі тролейбуси не ходять уже понад десять років, хоча тролейбусні проводи над вулицями не знімають і навіть ремонтують.

Отже, в Румунії теж існує великий попит на модерні, якісні, але недорогі автобуси і тролейбуси – саме такі, які виготовляє ЛАЗ. Далі на північ – Угорщина. Будапешт може дозволити собі «Соляриси», тоді як інші міста здебільшого ремонтують та відновлюють старі. Словацькі міста подеколи закуповують тролейбуси, списані в Чехії. Угорський та словацький ринки – не такі місткі, як румунський та болгарський, але й там львівські автобуси і тролейбуси можна було б продавати.

Головне ж – і Болгарія, і Румунія є хай небагатими, але повноправними членами Євросоюзу. Вихід на їхні ринки – це вихід на ринок ЄС. Був би, якби ЛАЗ раптом не відмовився від виготовлення саме тієї продукції, на яку є й зберігатиметься попит... То чи можна вважати країну, де відбуваються історії, подібні до львівської, країною з нормальною економікою?